Травень землю гріє, літо в гості закликає

Травень землю гріє, літо в гості закликає

Останній місяць весни сповнений турбот у садівників і городників. Зокрема потрібно встигнути підготувати до висаджування у відкритий грунт розсаду та посіяти теплолюбиві культури. У цю пору наші пращури уважно спостерігали за погодою. Вважалося, що якщо травень буде з дощами, то і все літо дощитиме. Якщо ж, навпаки, він порадує теплом і сухою погодою, то щедрого врожаю очікувати цього року не варто.

Садові клопоти

Навесні в продажу з’являються саджанці дерев і чагарників у контейнерах або з оголеними коренями. Саджанці в контейнерах коштують дорожче, зате вони краще приживаються, причому висаджувати їх можна як навесні (краще ближче до літа), так і влітку. Необхідно зробити правильний вибір з великої кількості сортів плодових і ягідних культур. На жаль, в гонитві за екзотичними сортами іноді садівники забувають, що краще приживаються, не хворіють і плодоносять саджанці, отримані не в заморських краях (навіть у південних регіонах України), а в місцевих ґрунтово-кліматичних умовах. Тому, перш ніж купити екзот, поцікавтеся у продавця місцем розташування плодорозсадника. Посадковий матеріал бажано купувати в спеціальних розплідниках, що гарантують якість і здоров’я рослинної продукції сертифікатом, який зобов’язаний пред’являти продавець.
Із несертифікованим матеріалом з інших зон легко потрапляють небезпечні шкідники, яких раніше у нас не було. Прикладами можуть служити моніліоз вишні, що добрався до нас із південних районів країни, а фітофторозна гниль стебел і коріння суниці
та малини – із західних. При покупці сортів плодово-ягідних рослин у першу чергу звертають увагу на стійкість до найбільш шкідливих хвороб, боротьба з якими часто складна: наприклад, до парші яблуні та груші осінньо-зимових сортів, брунькових кліщів на чорній та червоній смородині, американської борошнистої роси смородини і агрусу, листових плямистостей, вертіцілезу, фітофторозу суниці.
На думку фахівців, надлишок зав’язей на плодових молодих деревах знижує якість врожаю. Плодові культури самі скидають зайву зав’язь, на дозрівання плодів з якої у них не вистачає сил. Зазвичай масове опадання зав’язей трапляється у червні, тому краще заздалегідь оглянути яблуні та груші. Якщо садівник виявляє, що зав’язей залишається ще дуже багато, доцільно прорідити їх вручну. У великоплідних сортів яблуні та груші краще залишити зовсім невелику кількість плодів, тоді вони будуть більш високої якості. У весняний період, коли в рослин починається активний ріст кореневої системи і надземної частини, їм необхідна підгодівля мінеральними й органічними добривами.
Для забезпечення гарного росту пагонів і молодих коренів, зменшення осипання зав’язі перед цвітінням яблуні, вишні, груші, сливи підгодуйте дерева рідкими органічними або мінеральними добривами. Їх краще вносити в кільцеві борозни завглибшки 8–10 см, зроблені навколо дерев на відстані 1–1,5 м від штамба. З органічних добрив ефективні розчин коров’яку або пташиного посліду (1 кг на два відра води), з мінеральних – сечовина (1 столова ложка на відро води). Не забудьте підгодувати ягідні чагарники і суницю. При весняних посадках рослини потребують постійного і систематичного поливу.

Грамотно удобрюємо грунт

Від правильного внесення добрив навесні залежить урожай. Перед посадкою в грунт необхідно внести органічні добрива, вони дають силу зеленим насадженням. При удобренні землі потрібно врахувати, що ділянка з багаторічними рослинами потребує добрив з великим вмістом калію (ідеальний варіант – курячий послід), грядки під коренеплоди підгодовуються перепрілим гноєм або компостом, а торф використовується для підгодівлі тільки за умови, що грунт досить зволожений. Загалом, основне правило під час підгодівлі грунту ділянки, призначеної для ранніх городніх рослин, – більше азоту. Звичайно, від магнію з калієм вони теж не відмовляться, але короткий термін росту до вступу в плодоношення диктує свої правила. Розпочинаючи із середини травня, можна висаджувати в ґрунт під укриття плівкою або агротекстилем баштанні культури – гарбузи, кабачки, патисони. Під ці рослини найкращим добривом завжди вважався гній або компост. Під пасльонові можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива, або комбінувати їх.
Зверніть увагу на ще не зайняті посадками площі – чи не потрібно стабілізувати їхню кислотність? Якщо на грядках виріс мох або вони покрилися зеленим нальотом, терміново вносимо калійні добрива, які нейтралізують кислу реакцію.
Наприклад, на землю (найкраще після дощу) можна розсипати деревний попіл, доломітове борошно або вапно. Для весняного внесення найкраще підходить попіл, який не лише знизить кислотність ґрунту, а й послужить елементом калійного живлення для рослин.
Якщо ґрунт покриває білий наліт – це теж тривожна ознака. Земля може бути заражена грибком. У цьому випадку верхній шар знімають.
Рослинам, які починають посилено розвиватися, необхідний, у першу чергу, азот. Норми внесення на сотку:
сечовина (карбамід) – 1–2 кг;
аміачна селітра – 1,5 кг;
амофоска – 4–5 кг.

Розсада проситься на грядку

Щоб розсада прижилася на новому місці, її необхідно загартовувати. Багато хто з городників дбає про це ще під час посіву насіння. Однак якщо ви не встигли це зробити, покваптеся провести «міні-гарт» своєї розсади. Для цього до висадки її у відкритий ґрунт влаштовуйте їй короткочасні провітрювання – виносьте на свіже повітря на кілька годин або організуйте домашнє провітрювання прохолодним вітерцем, після чого знову заносьте в тепло. За кілька днів до посадки загартовану розсаду можна винести на свіже повітря вже на цілий день. Така розсада має набагато більше шансів прижитися і порадувати вас щедрим урожаєм або гарним цвітінням, ніж та, яка не пройшла загартування і має більш ніжну кореневу систему.
Фахівці радять висаджувати у відкритий ґрунт рівно стільки розсади, скільки ви зможете накрити плівкою в разі похолодання. Поки ваша розсада не зміцніє, їй буде необхідна допомога. При похолоданнях накривайте її плівкою, однак при цьому намагайтеся більшу частину дня тримати її відкритою. Так розсаді знадобиться менше часу для акліматизації у відкритому ґрунті.
Не поспішайте висаджувати розсаду у відкритий ґрунт якомога раніше. Практика показує, що до середини червня розсада, висаджена в першій декаді травня, і та, яку посадили в останній, мало відрізняються одна від одної. А ось загинути від холоду, вітру чи інших весняних факторів перша розсада має набагато більше шансів. Тому, вибираючи терміни посадки розсади між сьогодні і післязавтра, зупиніться на другому варіанті. Адже від холодної погоди тільки що висаджену розсаду не врятують навіть плівкові укриття.
Ви не помилитеся, якщо за кілька тижнів до запланованого посіву почнете прогрівати ґрунт, накривши ділянку для висадження розсади чорним пластиком або плівкою, яка зігріє ґрунт і не пропустить зайву вологу. Щоб коріння розсади краще розвивалося і мало більше кисню, не полінуйтеся заздалегідь перекопати грядку. Якщо ви займалися цим восени, «повторення» не обов’язкове, але і не завадить.
Для висадки розсади у відкритий ґрунт значення має не тільки температура ґрунту, але і хмарність, і навіть час доби. Так, кращим для цієї роботи вважається ранок похмурого дня. Ще один варіант висадки – ввечері. Якщо день буде сонячним, яскраві промені можуть пошкодити ніжні листочки розсади. Рясно полийте розсаду перед висадкою і укоротіть коріння, якщо це необхідно. Земля повинна вкривати стебло до перших листочків. Після посадки полийте розсаду ще раз і ущільніть ґрунт навколо кожної рослини подушечками пальців. Для швидкого приживання рослину протягом 5–6 днів обприскують водою з лійки 2–3 рази на день.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий