Три колекції відомого майстра вишивки

Три колекції відомого майстра вишивки

Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Григорій Петрович Гринь 10 лютого відсвяткував своє 80-ліття. У творчих колах його шанують як справжнього чарівника художньої вишивки. Утім не всі знають, що ювіляр є ще й завзятим колекціонером. І експонати його цікавлять особливі.

Народився майбутній майстер 1939 року в с. Бухалівка Опішнянського району (нині – Зіньківський район) в сім’ї робітників. Після закінчення курсів ДОСААФ здобув спеціальність водія, працював у місцевому колгоспі (1957–1959). Закінчив Решетилівське художнє училище за спеціальністю «Килимарство» (1960). Упродовж 1960–1961 років працював килимарем в Опішнянській філії виробничо-художнього об’єднання «Полтавчанка». 1961-го обійняв посаду художника, з 1981 до 1990 року – головний художник.
Цікаво, що з легкої руки талановитого майстра «квітували» не тільки його знамениті ескізи та витончені вишивки. Упродовж 1995–1999 років Григорій Петрович працював у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному завідувачем сектора озеленення. Відтак вийшов на заслужений відпочинок.

Три колекції відомого майстра вишивки
Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Григорій Петрович Гринь

2007 року Григорію Гриню присвоєно звання «Заслужений майстер народної творчості України». Не всі знають, що після виходу на пенсію митець зацікавився колекціонуванням цегли. Розповідає, що першим його експонатом була цеглина з ініціалами «И. Ш.», знайдена в Опішному, на місцевому кутку «Яри», у приміщенні колишньої школи. З неї й почалася колекція. Нині його приватна збірка опішненської таврованої цегли складає близько 100 штук, і колекція постійно поповнюється. Це одне із найбільших зібрань цегли з одного осередку.
Крім самої цегли, колекціонер збирає також дані про її авторів, місце їх проживання, намагається сам ідентифікувати написи й різноманітні позначки на поверхні цегли. Розповідаючи про історію створення своєї колекції, Григорій Петрович згадує, що більшість її експонатів знаходив особисто в старих покинутих чи зруйнованих (напівзруйнованих) будинках, іноді йому доводилося купувати тавровану цеглу в місцевих жителів. Формувати колекцію допомагають родичі й знайомі, які приносять окремі цеглини. На запитання, чи доводилося продавати цеглу, колекціонер відповів, що так: було кілька випадків продажу, проте він більше зацікавлений в обміні.
Крім цегли, Григорій Гринь збирає кераміку. Колекція налічує понад 100 одиниць глиняного посуду, виготовленого в Опішному наприкінці ХІХ – ХХ століть. Вона зберігається під накриттям на подвір’ї його власного будинку.
Прикметно, що надихнув майстра займатися цією справою відомий філософ, керамолог, колекціонер Леонід Сморж. Познайомилися вони в 1970-х роках і до смерті науковця підтримували дружні стосунки. Зі слів Григорія Гриня, Леонід Сморж часто відвідував Опішнянську філію виробничо-художнього об’єднання «Полтавчанка», його дуже цікавила народна вишивка. Саме він підштовхнув Григорія Гриня розпочати пошук зразків вишивки в різних осередках Полтавщини, надаючи методичну допомогу з питань пошукової роботи. Нині колекціонер має близько 10000 замальовок зразків давньої вишивки.
Безсумнівно, що, працюючи майже все життя на посаді художника та щодня контактуючи з орнаментами, в яких ніби закодоване справжнє ДНК українців, Григорій Гринь і не міг залишатися осторонь від збирання та збереження старожитностей, які несуть в собі частинку рідної історії.

Богдан ПОШИВАЙЛО
Молодший науковий співробітник Науково-дослідного відділу
етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського
гончарства в Опішному

Поділися:

Добавить комментарий