Тривожні “дзвінки” від серця: причини і профілактика

– Наші предки вставали вдосвіта і протягом дня багато працювали фізично, – розповідає про першопричини таких “дзвінків” лікар-кардіолог КУ “Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Любомир Ткач. – Великі енергозатрати треба було поповнювати калорійною їжею. Сучасний українець працює переважно розумово, часто вночі за комп’ютером. Висококалорійна жирна їжа при недостатній фізичній активності – прямий шлях до ожиріння, підвищення артеріального тиску, а відтак – до хвороб із непоправними наслідками. На свій вік, стать, спадкову схильність людина вплинути не може. Та близько 200 інших факторів ризику коригувати можна, більшість із них – не медикаментозно.

Сигналами про негаразди є неприємні відчуття при звичних фізичних навантаженнях, біль у грудях, нестача повітря, посилене серцебиття чи перебої в роботі серця.
– Такі симптоми свідчать про те, – каже головний спеціаліст департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, позаштатний експерт зі спеціальності “Внутрішні хвороби” Іван Шумейко, – що процес уже задавнений. Щоб відтермінувати подібні “дзвінки”, треба змалечку заохочувати дітей до рухливих ігор замість сидіння перед монітором, фізичної культури та правильного харчування. Дорослим ази здорового способу життя пояснить кожен сімейний лікар. Передбачити серцево-судинний ризик на найближчі 5–10 років він зможе за шкалою SKORE, яка в області запроваджується за досвідом багатьох європейських країн. Ця шкала враховує стать, вік, масу тіла, артеріальний тиск, наявність чи відсутність цукрового діабету та ставлення до тютюнопаління.
Саме тютюнопаління підвищує ризик інфаркту міокарда утричі.
– Зазвичай проблеми починаються з хвороби судин, – говорить головний лікар обласного клінічного кардіологічного диспансеру Костянтин Вакуленко. – Атеросклероз підступає крадькома. Він давно перестав бути діагнозом лише літніх людей. З інфарктами до нас потрапляють і 20–25-річні юнаки, а 35-річні пацієнти вже давно не диво.
При гострому загрудинному болю лікар радить звертатися вже не до амбулаторії – негайно телефонувати на “103”.
– За прогнозами, 46 відсотків мешканців області, старших 18 років, мають підвищений артеріальний тиск, – зазначає Іван Шумейко. – Причому більшість – мешканці сіл, чого раніше не спостерігалося. Завдяки співпраці зі Світовим банком сьогодні кожен сімейний лікар області має апарат для цілодобового вимірювання тиску – прилад розміром з мобільний телефон із манжеткою. Найвіддаленіші сільські амбулаторії оновили обладнання: від сумок невідкладної допомоги, вагів, ростомірів та вакутаймерних пробірок для здачі аналізів згідно з медичними показами – до дефібриляторів. За потреби система “Телекард” направляє кардіограму фахівцям обласного центру. Ще кілька років тому в розпорядженні дільничного лікаря були лише тонометр, фонендоскоп, іноді – електрокардіограф.

У рамках проекту
Світового банку та МОЗ України. За підтримки Полтавської облдержадміністрації.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий