Нині чи не кожен житель планети може вважати себе туристом, адже мало кому вдається прожити все життя не виїжджаючи з рідних місць. Фахівці стверджують, що на початку 21 століття туризм за обсягом доходу посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, минулого року подорожували 1,4 млрд. осіб. Галузь стала найбільшим джерелом створення робочих місць, де зайнято біля 300 мільйонів працюючих. А за даними Інституту громадянського суспільства, в багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. Наприклад, в Іспанії частка прибутку від іноземного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів та послуг становить 35 відсотків,на Кіпрі та в Панамі-понад 50 відсотків, на Гаїті – понад 70 відсотків.
На жаль, Полтавщина маючи мальовничу природу, багату історичну спадщину, різнопланову архітектуру, унікальні рекреаційні ресурси та неповторну кухню досі залишається на узбіччі туристичної індустрії. Підтримати та посилити туристичну привабливість регіону був спрямований нещодавній туристичний форум , що відбувся у заміському готельно-ресторанному комплексі Relax Park Verholy. Головними його слухачами стали представники малого та середнього бізнесу. У форматі дискусії пройшло обговорення того, що вже зроблено і що ще необхідно зробити аби підприємства галузі гостинності Полтавщини могли задовольнити найвимогливішого споживача. Захід організував Центр інформаційної підтримки бізнесу м. Дніпро, заснований при Дніпропетровській Торгово-промисловій Палаті за підтримки ЄБРР в рамках ініціативи Європейського Союзу. Інформаційним партнером виступила Полтавська торгово-промислова палата.
Полтавщини туристична: сучасний стан галузі, досягнення та проблеми
Туристичний потенціал області вражає. Сюди входить 145 музеїв, 337 територій та об’єктів природно-заповідного фонду і 2078 пам’яток та об’єктів культурної спадщини. За даними вітчизняних мобільних операторів у 2018 році область відвідало понад 476 тисяч українських та 4500 закордонних туристів. У першому півріччі цього року їх кількість склала: понад 227 тисяч гостей з України та 2700 іноземців. А за попередніми підрахунками, останній масштабний фестиваль «Гелон-фест» відвідало понад 20 тисяч фанатів скіфської культури. Зі слів директорки Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентини Воджаєнко, цього року область вперше взяла участь у міжнародному туристичному мистецькому проекті, створила міжнародний туристичний маршрут та спільно з учасниками грантової програми мобільний додаток. Також у 2019 році на Полтавщині запрацювала школа зеленого туризму.
Попри прогрес є чимало і проблем, ключовими з яких залишаються проблеми низького сервісу та нерозвинутої інфраструктури в регіонах. В першу чергу, в області досить повільно розростається сільський зелений туризм. Тематичних садиб нині нараховується понад 70, але прийняти всіх охочих вони не завжди можуть. Окрім чистого повітря, свіжих продуктів і сільського колориту, їх господарі прагнуть здивувати туристів якоюсь родзинкою. Наприклад, оформленням в етностилі, тематичними заходами на кшталт вечорниць. Не такими темпами, як би того хотілося, покращуються і дороги з обласного центру до околиць. І хоча учасники форуму більше схилялися до думки, що в погоні за унікальними цікавинками турист зможе здолати не одну сотню кілометрів по бездоріжжю, не кожен перевізник готовий ризикувати своїм сучасним транспортом для підвозу гостей. Триває робота і по реконструкції Полтавського аеропорту як міжнародного, що дозволить значно привабити саме іноземного туриста. Варто відзначити, що Полтавщина хоч і знаходиться у самому центрі держави, має нерозвинену і не досить збалансовану транспортну мережу. Туристи нерідко відзначали практично повну відсутність сполучення Полтави з іншими регіонами України та брак квитків. Без розв’язання цієї проблеми подальший розвиток туристичної галузі просто неможливий. Досить повільно вирішується проблема і відсутності у малих містечках готелів, які слабо модернізуються. Це саме стосується і відсутності місць громадського харчування, громадських туалетів, сувенірних ринків.
Гастрофестивалі мають всі шанси стати флагманами галузі
Останні кілька років у світі стає все популярнішим «їстівний» чи так званий гастротуризм. Для Полтавщини він взагалі має стати ключовою «фішкою», переконані експерти, зокрема – модератор заходу, шеф-кухар і ведучий українського тревел-реаліті шоу «Страва честі» Юрій Ковриженко. На йому думку, сучасні туристи стали вибагливішими і хочуть не лише поглянути на щось та послухати цікавих історій, а спробувати місцевий колорит на смак:
– Подорожуючи Україною, на всіх фестивалях що я бачу з їжі: кухню радянського зразка, в якій ключовими ставами залишаються невигадливі салати з майонезом, битки та шашлик. Яке вони мають відношення до традиційної української кухні? Українська кухня відрізняється чистотою смаку. В нас не використовуються дуже різкі спеції, а нині ми звикли користуватися «агресивними» спеціями, які прийшли з Азії чи Сходу. Вони надто «забивають» смак готового продукту і люди нерідко не можуть зрозуміти, що вони насправді їдять. Полтавщина може на цьому виграти, пропагуючи істинну українську кухню, – говорить він.
Вже не настільки поодиноко, як раніше, з’являються в області й об’єкти саме продуктового спрямування. Наприклад, інтерактивний музей олії в Мачухах, музей пива та самогону в Абазівці, живий музей вергунів як бренд кременчуцького краю. Минулого року в обласному центрі був започаткований Міжнародний гастрофестиваль «Полтавська галушка», кілька років поспіль проводяться фестиваль борщу «Борщик у глиняному горщику», а цієї весни вчетверте приймав гостей Всеукраїнський полуничний фестиваль-ярмарок «Білецьківський край – полуничний рай». Наступного місця смакуватимуть сливами-угорками відвідувачі ще одного гастрофестивалю «Опішня сливофест».
Квест-екскурсії приходять на зміну традиційному пішому туризму
Туристична галузь є досить динамічною і постійно змінюється під сучасні запити самих туристів. Так сталося і з традиційними пішими екскурсіями, які стали цікаві гостям лише у креативному форматі з легким присмаком містики чи романтики. Нові тенденції в екскурсіях це: не історична складова, а перформанс, костюмовані та театралізовані тури, спортивні тури, екстремальні тури, гастротуризм, нічні тури, екскурсії у недоступні місця, екскурсії з відомими людьми чи знаменитостями.
Що цікаво, все більшої популярності набувають квест-екскурсії, і в цьому сенсі Полтавщина задніх не пасе. За прикладом Львову, мешканців та гостей міста знайомлять з архітектурою, культурою, історією у простій і доступній формі без екскурсовода. Туристам потрібно мати з собою лише мобільний телефон з доступом до мережі Інтернет.
Музейний сервіс: кейси та перспективи для туризму
Досить довгий час не лише на Полтавщині можна спостерігати конкуренцію приватних музеїв з державними музейними закладами. При чому, конкуренція ця явно не на користь останніх, адже якщо приватні колекціонери нерідко піднімають ціну для оглядачів своїх колекцій до захмарних висот, державні заклади нерідко змушені обмежуватися кількома гривнями за вхід. Ще одна причина, чому туристи не надто охоче йдуть до державних музеїв – усталений стереотип, що музей це сумний і нецікавий відпочинок під монотонний монолог старенького гіда. Зламати ці упередження можна лише новим підходом до музейної справи – переконана головна редакторка веб-порталу «Музейний простір» Леся Гасиджак. Якщо туристу показати, що в музеї є щось унікальне, навіть настільки, що зможе стати символом міста чи регіону, то люди туди поїдуть. Як це до прикладу намагаються зробити працівники краєзнавчого музею у Генічеську, які приваблюють туристів стародавнім уламком корабля, корма якого була оздоблена вирізаною з дерева головою тура.
Але приваблювати музеї мають не лише збереженими в них знахідками, а й самою атмосферою. Останнім часом все популярнішими стають весілля у автентичному стилі, що нерідко є лише пародією на справжні українські весільні звичаї. Проте, саме на Полтавщині у Великих Будищах справжні українські весільні традиції відроджують та популяризують. І без яскравих вражень ніхто не залишає місцевий музей весіль, ставши учасником театралізованого дійства.
Синергія в туризмі для розбудови регіону
Кластерна модель (концентрація й об’єднання туристичних ресурсіфв) в туризмі успішно застосовується в багатьох країнах Європи, США та Канаді. У Франції туристичний кластер «Ніцца» щороку відвідують кілька мільйонів туристів. Світова практика 90-х років минулого століття підтверджує конкурентні переваги кластерної моделі порівняно з традиційними формами організації бізнесу.
В Україні кластери розвиваються в Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Полтавській, Сумській та Харківській областях. Кластери допомагають громадам об’єднувати підприємства різних галузей дотичних до туризму, створювати нові туристичні продукти. Надавати нові робочі місця та задовольняти попит на комплексні туристичні послуги. З чого почати створення кластеру розповіла ініціаторка проекту «Туристичні кластери 3000+» Юлія Алексєєва.
Минулого року у Кобеляцькому районі був підписаний меморандум про створення нового потужного туристичного кластеру з чотирма районами області. Сюди увійшли Решетилівський, Козельщинський, Кобеляцький та Новосанжарський райони. Створення нового потужного ініціювала Полтавська обласна Асоціація органів місцевого самоврядування. Меморандум уклали між представниками ОТГ, районних, міських та сільських рад чотирьох районів про реалізацію Проекту створення туристичного кластеру. Якщо проект вдасться успішно реалізувати у межах чотирьох районів, то цей досвід поширять і на інших територіях Полтавської області.
Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”