Станом на 10 січня 2023 року АТ «Укрзалізниця» не розрахувалася з ПАТ «КВБЗ» за 66 пасажирських вагонів із 85 поставлених. Не погашено борг за частину поставок у 2021 році (прострочення становить 13 місяців) і повністю за весь 2022-й. Нині заборгованість АТ «Укрзалізниця» по договору складає 1 400 314 099,80 грн з ПДВ.
Як ми вже повідомляли, на кінець 2022 року борг УЗ складав 1 483 162 174,20 грн з ПДВ. Платіжні документи вчасно, у міру настання строків платежів за договором, подавалися в Державну казначейську службу України. Вони накопичилися там на всю вказану суму, передумови для розрахунків були створені.
І ось 30 грудня 2022 року АТ «Укрзалізниця» вилучила з наявних 13 платіжних доручень і оплатила тільки одне – на суму 82 848 074,40 грн з ПДВ. Цього вистачить лише на податки за поставлені вагони. А ті, хто створив їх, залишаються й далі ні з чим.
Виявляється, Укрзалізниця має спеціальний цільовий фонд, на який держава переказує кошти для придбання нової техніки. За їх використання за підсумками року має звітувати. Натомість в УЗ мовчали про це до жовтня 2022 року, а борг перед машинобудівниками збільшувався на очах.
Голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько звернувся до віце-прем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова, міністра фінансів Сергія Марченка, голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна з проханням сприяти на рівні Кабінету Міністрів та Президента України, щоб, починаючи з січня 2023 року, якнайшвидше вирішити питання погашення АТ «Укрзалізниця» простроченої заборгованості у сумі 1 400 314 099,80 грн з ПДВ перед ПАТ «КВБЗ».
Чи є десь у світі ще таке підприємство, яке б цілий рік в умовах війни працювало, виготовляло продукцію, цілий рік вірило Укрзалізниці й у результаті нічого не отримало?
Чи усвідомлюють керівники УЗ, який удар завдають вони тим, хто робить усе, щоб залізниця була на висоті? Чи розуміють усю шкоду від таких дій підприємствам, задіяним у проекті, собі та державі в цілому як в економічному, так і в репутаційному планах?
ПАТ «КВБЗ» через брак обігових коштів не може закупити комплектуючі для повної реалізації Державного замовлення на пасажирські вагони – зі 100 лишилися скласти 15 одиниць. Призупинено виготовлення вантажних вагонів за взятими зобов’язаннями, виконання сервісного обслуговування та ремонту раніше поставленого Укрзалізниці пасажирського рухомого складу для його безвідмовної експлуатації в умовах воєнного стану.
Підприємства-суміжники з Харківської, Київської, Запорізької, Сумської та Миколаївської областей (більше 15 підприємств з чисельністю майже 50 тисяч працівників), які задіяні в цих проєктах, але не отримали від ПАТ «КВБЗ» розрахунки за поставлені комплектуючі, змушені також піти на простій з початку січня.
Сьогодні Крюківському вагонобудівному заводу не вистачає коштів навіть для погашення заборгованості по заробітній платі за 2022 рік та закупівлю енергоносіїв для опалення 60-тисячного мікрорайону Кременчука.
А що ж далі? Не виключено, що наступним кроком УЗ буде виставлення штрафних санкцій КВБЗ через порушення строків виконання договору. То, може, це і є метою діячів від Укрзалізниці?
Вочевидь, молода команда Української залізниці не знає історію народження українського пасажирського вагонобудування, коли УЗ на чолі з Георгієм Кірпою стояла в одному строю з машинобудівниками, була ініціатором багатьох починань. Тридцять років тому вийшла постанова КМУ, в якій КВБЗ було названо головним заводом зі створення галузі.
А нині керівництво УЗ не соромиться того факту, що своїми діями зупинило галузь, коли вона так потрібна.
Машинобудівники виконують пряме рішення Президента України Володимира Зеленського від 5–6 березня 2020 року, коли він, перебуваючи в Полтаві та Кременчуці, поклав початок контракту на поставку 100 пасажирських вагонів за бюджетні кошти. І рішення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який у серпні 2021 року приїздив на КВБЗ, щоб перевірити, як триває виконання Державного замовлення.
А для керівників Укрзалізниці, виходить, Президент України та Прем’єр-міністр не указ? То хто ж вони такі, що дозволяють собі не виконувати рішення очільників держави під час воєнного стану?
30 грудня 2022 року уряд схвалив фінансовий план АТ «Укрзалізниця» на 2023 рік. Але й тут в УЗ не згадали про погашення заборгованості за поставлені у 2021–2022 роках пасажирські вагони. Це ще один хитрий хід? Мовляв, ви мені все віддайте, а ми вам нічого не винні. Так заводи, які сумлінно виконували Державне замовлення на пасажирські вагони, залишилися «сам на сам» з непогашеними боргами на межі виживання.
Це негативно впливає на моральний клімат в колективах, люди обурені ставленням державного перевізника до виконавців Державного замовлення. Адже вони в складних воєнних умовах, за наявності повітряних тривог, відключень електроенергії, ракетних загроз забезпечують виготовлення життєво необхідного залізничного рухомого складу. Під обстрілами їздять до Харкова та Миколаєва, щоб привезти комплектуючі, які там виготовляються у надскладних умовах. А що ж мають у відповідь? А мають зупинку виробництва уперше за понад 300 днів війни. І невідомо, коли цей вимушений простій закінчиться.
Якщо на державному рівні питання погашення боргів АТ «Укрзалізниця», починаючи вже з січня 2023 року, не вирішиться, то це призведе до відтоку та вимушеного скорочення кваліфікованих кадрів, згортання виробництв. А при подальшому простою заводів – до ще більш непоправних наслідків: зростання соціальної і економічної напруги в регіонах та занепаду вагонобудівної галузі.
А тим часом УЗ підбиває підсумки роботи: «Вриваємось у новий, 2023-й, на повній швидкості – модернізовано український електропоїзд ЕПЛ-9Т. Евакуаційними рейсами перевезено 4 млн українців. Новий рік у поїздах УЗ зустріли 6200 пасажирів». Такими фактами і цифрами рясніють сторінки очільників Укрзалізниці у соціальних мережах. Піар понад усе. Розказують про все, що завгодно, крім основного.
А основне те, що все це Укрзалізниця робить за рахунок машинобудівників. Тих самих, які поставили під час війни, крім пасажирських вагонів, ще й дизель-поїзди. Ті самі вагони і дизель-поїзди, які забезпечили евакуацію українців до Європи. УЗ заповняла дизель-поїзди КВБЗ у два рази більше норми, і вони з жінками та дітьми заходили аж на територію Польщі. Витримували всі навантаження, ходили тими коліями, де не могли рухатися електропоїзди, бо інфраструктура вже була зруйнована ракетними обстрілами.
То чому сьогодні у піар-цукерочки від УЗ така неприваблива начинка всередині, яка ретельно замовчується? Ніде ні слова про те, як своїми діями УЗ добиває підприємства, про справжню порядність у веденні бізнесу, довіру, повагу до людей праці.
Ситуація, як у відомому фільмі: «Кому я винен – всім прощаю». Нагадаємо принагідно, що там головний герой, аби позбутися настирливих кредиторів, організував власні похорони. То, може, не личить Укрзалізниці брати приклад з героя комедії і не варто рубати курку, яка несе золоті яйця?..
Машинобудівники очікують якнайшвидшої сплати заборгованості за сумлінну працю.
Прес-служба КВБЗ.