У перепелів великі перспективи

У перепелів великі перспективи

Одними з перших у користі перепелиних яєць переконалися японці, яким довелося відновлювати здоров’я нації після ядерного бомбардування Хіросіми та Нагасакі. І понині японські діти, починаючи з року, безкоштовно отримують до свого раціону перепелине яйце. Свого часу українські вчені також пропонували ввести до меню школярів перепелині яйця. Але ряд об’єктивних причин став на заваді.
Нині чимало господарів взялися відновлювати
цю призабуту галузь птахівництва. Серед них – І.Сенєнков з Київщини, який тримає перепелину міні-ферму. Він поділився своїми роздумами про користь цих птахів.

Вирощування молодняку

З власного досвіду можу стверджувати, що найскладніше виростити перепелят до тритижневого віку. Саме в цей період їх найбільше гине. Щоб цього не сталося, потрібно особливу увагу приділити обігріванню. Після вилуплювання з яєць пташенята повинні ще годин 8–10 бути в інкубаторі, поки обсохнуть. Потім пересаджую їх у фанерний ящик (можна картонний), над яким висить червона лампа. Протягом першого тижня підтримую температуру на дні ящика близько +35°С, протягом другого – +30–32°С, третього – +25–26°С, четвертого – +22–23°С, а пізніше вона має бути в межах +19–22°С. Потрібно стежити, щоб пташенята рівномірно розміщувались під джерелом обігріву. Скупчення молодняку свідчить про те, що у приміщенні прохолодно для них. Надто висока температура також шкідлива, призводить до великої втрати вологи пташенятами, вони гірше поїдають корм. У приміщенні не повинно бути протягів. Освітлення перепелят до тритижневого віку, принаймні перші два тижні, цілодобове, а далі тривалість його скорочують на дві години за тиждень – до 16–17 год.
Ящик повинен мати такі розміри, щоб на одне перепеля до тритижневого віку припадало 50 см3. Після цього молодняк пересаджую у клітки й утримую як дорослу птицю.
Пташенята швидко ростуть, тому навіть короткочасне голодування може спричинити їх масову загибель. У перші дні даю їм круто зварені й протерті на тертушці яйця (перепелині – разом із шкаралупою, курячі – без неї). До них додаю дрібно просіяний комбікорм, різноманітні крупи. Можна згодовувати також варену рибу, товчені сухарі. Незайвою буде і подрібнена зелень (кульбаба, кропива, деревій тощо). З другого дня даю добре відтиснутий сир, зелень цибулі, з третього – терту моркву, варену нежирну рибу, кілька крапель риб’ячого жиру, полівітаміни (1 крапля на 2 голови), кормовий біоміцин (1 чайна ложка на 100 голів), через добу – левоміцетин-сукцинат. На четвертий день починаю поступово вилучати з раціону яйця. У перший тиждень перепелятам не можна давати пісок. Вони не відрізняють його від корму і, наївшись, можуть загинути. Питну воду наливаю в капронові кришки, щоб малі не потопилися. Раз на тиждень у воду додаю трохи марганцівки для профілактики.
Якщо у малечі закупорилась клоака, треба пінцетом видалити послід, обмити навколо пір’ячко теплою водою й обробити зеленкою чи олією.
Вирощуючи перепелят, слід пильнувати за якістю кормів і води. У годівницях корм не повинен лежати тривалий час, оскільки в умовах високої температури він швидко псується, що може спричинити отруєння молодняку. Воду потрібно замінювати щодня, напувалки при цьому обов’язково мити.

Утримання дорослої птиці

Дорослих перепелів утримують тільки у клітках. Приміщення, у якому їх поселяють, має бути сухим, теплим, з належною вентиляцією, але без протягів. Про наявність у кімнаті протягів свідчить випадання у птиці пір’я: перепели стають майже голі, несучість зменшується, збільшується падіж.
Вологість повітря – не нижче 55%, інакше перепели більше питимуть і поїдатимуть менше корму. Якщо низька вологість тримається довго, зменшується несучість, оперення стає ламким, твердим, пташки мають скуйовджений вигляд. У таких випадках на підлогу ставлять деко з водою. Небажане і підвищення вологості понад 75%. Оптимальний рівень для перепелів будь-якого віку – 60–70%.
Температуру підтримують у межах 20–22°С, припустимі коливання від 18 до 25°С. Коли температура повітря нижча 18°С, несучість також зменшується.
Для дорослої птиці оптимальна тривалість світлового дня – 12–17 годин. Взимку, коли день короткий і перепели не встигають з’їсти добову норму корму, необхідно застосовувати електричне освітлення. Доведено, що світло звичайних, а також люмінесцентних (економніших) ламп за дією на птицю повністю (за винятком ефекту ультрафіолетового опромінення) замінює природне сонячне світло. Ультрафіолетова частина сонячного спектра, яка затримується віконним склом і зовсім відсутня під час штучного освітлення, має бактерицидну дію і сприяє утворенню вітаміну D. Тому перепелів, яких найчастіше утримують у клітках, встановлених у хлівах чи кімнатах, бажано влітку виносити на подвір’я. Клітки ставлять під навісом, щоб птиця не перегрівалася на сонці, або обладнують у них затінені куточки. Можна також їх розміщувати на підставках у саду чи кріпити на дереві або стіні будинку.
Вимикати світло бажано в одні й ті ж години. Щоб уникнути надмірного збудження перепелів, клітки зверху слід прикрити папером чи тканиною, які не пропускають світло. Дехто для рівномірного освітлення й економії електроенергії над клітками прикріплює на кронштейнах лампи потужністю від 15 до 40 Вт із відбивачами.
Світло спрямовують на годівниці й напувалки. Освітленість на рівні корму і води в межах 25–20 лк, чи близько 4 Вт на 1 м2. За яскравішого освітлення дорослі перепели починають битися, роздзьобувати один одного.
Можна утримувати перепелів і в приміщеннях без вікон. Для штучного освітлення кліток використовують звичайні (40–50 Вт) чи люмінесцентні лампи. Рекомендується застосовувати переривчасте освітлення, оскільки воно дає змогу значно економити електроенергію. Практика показала, що найвищу відтворювальну здатність мають перепілки, яких утримували за такого режиму: три години світла – одна година темряви.
Перепелів утримують у металевих чи дерев’яних клітках, виготовлених із планок, рейок чи дощечок. Задня і бічні стінки можуть бути суцільними, у передній роблять поздовжню щілину завширшки 30 мм, через яку перепілки поїдають корм і п’ють воду. Підлога також з нахилом, виготовлена з поздовжніх рейок, відстань між якими 10–12 мм. Закінчується клітка яйцезбірником. Верхня частина (стеля) суцільна. Садять і виймають птицю через відкидні дверцята 200×200 мм. Розмір клітки залежить від кількості перепелів. Оптимальна величина однієї групи – 20–25 голів. Для її утримання клітка повинна мати глибину 500 мм, ширину – 600 мм, висоту – 200 мм. Можна збільшити розміри на 5–10 мм.
Як на мене, то перепелів краще утримувати невеликими групами, а точніше – сім’ями (3–4 самки і 1 самець). Для 4–5 пташок пропоную змайструвати клітку розміром 390×240 мм, висота 200 мм. Задня стінка і стеля суцільні (пластик, фанера тощо), підлога – без нахилу, сітчаста. Щоб самочки краще неслися і самець їх менше турбував, клітку варто розділити на дві секції. У більшій (260×240 мм) тримати самочок, у меншій (130×240 мм) – самця. Годівничку кріплять зовні клітки на передній стінці. Роблять її на довжину стінки чи трохи коротшу (у нашому разі – 370–390 мм). Бічні бортики вищі за внутрішній і зовнішній. Внутрішній бортик коротший від зовнішнього на кілька міліметрів і загнутий майже на 90° до середини годівнички; зовнішній також трохи загнутий – десь на 80°. Бортики загинають для того, аби пташки менше розкидали корм. Напувалки – для самочок більшу, для самця меншу – кріплять на бічних стінках. Дверцята, через які садять і виймають птицю, роблять у верхній частині передньої стінки (100х100 мм).
А взагалі перепелів можна утримувати в будь-яких інших клітках або у вольєрах площею з розрахунку 120–130 см2 на одну голову. Розміщуючи клітки, слід мати на увазі, що перепели бояться вологості, протягів, різких коливань температури. Необхідно оберігати їх від занадто яскравого освітлення, зокрема прямих сонячних променів.

Особливості годівлі птахів

Дорослу птицю достатньо годувати 2–3 рази на добу. Як корм використовують кухонні відходи, подрібнену пшеницю, кукурудзу, сою, просо, люцерну, сир, зелень (кропива, кульбаба, спориш, мокрець, конюшина), гідропонну зелень, сухе молоко (з розрахунку 0,5–1 г на голову), трав’яне борошно, подрібнене сіно, варену картоплю, капусту, моркву, буряки, а також відходи свіжої риби та корми тваринного походження. За даними деяких дослідників, для перепелів найкращими кормами є соя, люцернове борошно й кукурудза. Вони можуть повністю забезпечити потребу в поживних речовинах.
Для нормального росту і розвитку птиці необхідні мінеральні речовини: крейда, річковий пісок, дрібний гравій, черепашник, вапно, шкаралупа яєць.
Згодовують перепелам і комбікорми, однак до них необхідно додавати мінеральні речовини. Беруть 95–96 г комбікорму і додають 4–5 г черепашок чи крейди. 100 г такої суміші досить на 4 перепелів з розрахунку 25 г на голову.
Але в основному кормову суміш готують вдома. Вона орієнтовно має складатися з таких компонентів (на 100 г кормосуміші): зерноборошнисті (пшоно, ячмінна, крупа “Артек”, вівсяна подрібнена та ін.) – 60 г; білкові (риба свіжа подрібнена – відходи, сир, сухі відвійки тощо) – 36; мінеральні (крейда, яєчна шкаралупа) – 4 г. Крім того, до раціону слід вводити по 12 г соковитих кормів (моркву, капусту), а влітку давати досхочу свіжу подрібнену зелень (салат, кропиву, бурякове листя) або по 3–4 г трав’яного борошна. До суміші дехто додає ще й сухе молоко, риб’яче чи м’ясокісткове борошно, бульйон, сухі дріжджі. Корисні й вітаміни А, D3, Е. Вважається, що найкращими компонентами кормових сумішей як для молодняку, так і для дорослих перепелів є кукурудза, соєве і риб’яче борошно. Згодовують корми сухими чи у вигляді вологих мішанок.
Якщо утримувати 1–2 сім’ї, вистачатиме відходів від вашого столу (варена картопля, вермішель, залишки м’ясного фаршу, хліб білий тощо). Вдома вологий корм можна приготувати на юшці, звареній із риб’ячих нутрощів, голів, луски. Згодовують і зварені тельбухи птиці, видаливши спочатку жовч, а також черв’яків, опаришів, гусінь. Полюбляють перепели помідори, корисні їм і яблука, топінамбур, редиска, листя берези, осики, глиця (хвоя).
Слід зауважити, що всі корми треба згодовувати тільки подрібненими. Ні в якому разі не давати зіпсованих кормів. Річковий пісок чи гравій, крейда, яєчна шкаралупа повинні завжди бути у годівницях. У середньому на добу на одну перепілку витрачається 25–29 г корму і 50–55 мл води.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий