У Полтаві вшанували загиблих під Іловайськом воїнів

На Алеї Героїв Полтавського міського кладовища відбувся меморіальний захід, присвячений п’ятим роковинам Іловайської трагедії та Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення цього дня на державному рівні 24 серпня, на урочистому заході з нагоди 28-ї річниці Незалежності України. Саме 29 серпня в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни. Парламентська Тимчасова слідча комісія з розслідування Іловайської трагедії оцінила загальні втрати українських військ у тисячу осіб.

За офіційними даними, навколо Іловайська і в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти. Серед них – 30 полтавців, зокрема Антон Цедік та Роман Яковець. В урочистостях з вшанування пам’яті земляків, які загинули за Україну, взяли участь представники міської влади та обласної ради, обласної державної адміністрації, громадських організацій, духовенства, рідні та близькі загиблих на сході України й небайдужі містяни. З Бахмута до Полтави приїхав бойовий побратим Антона Цедіка, старшина штурмової групи батальйону «Донбас» Володимир Дериведмідь:
– Я був старшиною Антона Цедіка. За все своє життя не зустрічав такої людини, як він. Рівень стандартів, які сповідував Антон на війні, набагато вищий за всі інші, нам до такого потрібно прагнути. Коли нас відправляли в Іловайськ, то говорили не брати речі, лише зброю, боєприпаси. Але Антон взяв і зброю, і книгу. Книги завжди були при ньому, – пригадує Володимир Дериведмідь.
Саме в Бахмуті Донецької області Володимир Дмитрович на згадку про загиблого побратима відкрив Дім книги «Еней» – таким був позивний Антона Цедіка.
Серед загиблих полтавців – і гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади Роман Яковець. Він загинув 29 серпня під час виходу з Іловайського котла поблизу села Побєда. Їхню колону підступно та безжально розстрілювали російські військові, незважаючи на домовленості. Разом з іншими воїнами Роман був похований місцевими жителями у братській могилі села Побєда. У вересні 2014 року місія «Евакуація-200 Чорний тюльпан» перевезла тіло до Дніпра. Ідентифікований за експертизою ДНК та перепохований у лютому 2015 року в Опішні. У надзвичайно важкі дні початку російської агресії Роман одним із перших став на захист рідної землі й поклав за неї своє життя. Йому було лише 23 роки. Вже після смерті Романа у листопаді 2014-го у нього народилася донька Софія. Цього дня пам’ять воїна вшанували квітами, які також лягли до могил його співвітчизників на Алеї Героїв Полтавського міського кладовища та Меморіалу пам’яті загиблих в АТО. Полеглих полтавців пом’янули хвилиною мовчання.

Підготувала Юлія Хоменко.