…У світлиці І.П.Котляревського, в студентській аудиторії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка щойно розпочалося пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Іван Котляревський та українська культура ХІХ–ХХІ століть (до 250-ліття від дня народження письменника)». За кафедрою – доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Шевченківської премії, письменник, літературознавець Юрій Ковалів. Він говорить про те, що ось якби зараз Іван Петрович відчинив двері і зайшов до цієї аудиторії та «почув, що ми про нього думаємо, він би схопився за голову. По-перше, він би здивувався, що він – засновник нової української літератури. Люди добрі, сказав би, я нічого не засновував!».
У кожного дослідника, наголошує доповідач, свій Котляревський – як і в нього самого зокрема. «Прикро, але незчисленні студії, присвячені творчості автора «Енеїди», нагадують портретну галерею, де експонується одне і те ж зображення, тільки кожне з них навдивовижу різниться від іншого… Складається таке враження, ніби, потрапивши в галерею Котляревських, не можеш знайти справжнього…».
Аналізуючи період, коли народжувалася «Енеїда», дослідник наголошує, що тоді українське письменство існувало саме всупереч шовіністичній політиці українофобської Москви. Тому існувала й Україна. «Навряд чи автор «Енеїди» міг припустити, яку роль він відіграє не тільки в історії української літератури».
…Це тільки один із епізодів у роботі дводенної науково-практичної конференції, яка присвячена І.П.Котляревському і проводиться у полтавському виші уже вп’яте, втретє – у статусі міжнародної. І вже він свідчить про те, що це важливо й сьогодні – шукати «справжнього Котляревського». І де, як не в Полтаві, це справді можливо!
А почався цей пошук ще перед офіційним відкриттям конференції – у поєднанні «слова, музики, танцю, а затим і науки», як наголосила завідувач кафедри української літератури, кандидат філологічних наук, доцент Віра Мелешко.
– Ми вам представимо Котляревського не таким, яким ви його бачите на відомих портретах – перед вами постане 22-річний юнак-канцелярист, в його образі – викладач нашого факультету, лауреат обласної премії імені І.П. Котляревського, доцент кафедри журналістики Гліб Кудряшов, – звертається до гостей керівник студентського театру «Факультет – F», його директор і режисер, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Ганна Радько.
Це була інсценізація фрагмента з роману Бориса Левіна «Видно шляхи полтавськії», в якій взяли участь також учасниці народного ансамблю танцю «Весна» психолого-педагогічного факультету під керуванням заслуженого працівника культури України Лілії Пригоди.
Вже затим відбулося урочисте відкриття конференції у світлиці І.П.Котляревського, де перед очима аудиторії як навічна відповідь на всі сьогоднішні питання були рядки з поезії Тараса Шевченка:
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Учасників зібрання привітав ректор ПНПУ імені В.Г.Короленка, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко, зазначивши, що ця конференція «потрібна і Котляревському, і найголовніше, нам». Він розповів, що в університеті, який цьогоріч зустрів своє 105-річчя, традиційно проводяться короленківські, котляревські і гоголівські читання, філологічне життя у виші вирує. І пообіцяв:
– Ми постараємося, щоб вам полтавське перебування запам’яталося, ми неодмінно пройдемося стежками Івана Петровича Котляревського, і направду ви нам позаздрите, що ми маємо таку змогу, таке щастя – проживати у цьому місті, дихати тим повітрям, яким дихав Котляревський…
Нову сторінку вписали у котляревськознавство науковці й краєзнавці з Німеччини, Польщі й України – цього разу до Полтави приїхали вітчизняні дослідники не лише з великих міст, а й багатьох обласних і районних центрів і навіть селищ: краєзнавці, музейники, медійники, викладачі коледжів, учителі загальноосвітніх шкіл, магістранти, студенти, школярі. Організатори заходу – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського, Полтавський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників імені М. В. Остроградського. Серед основних напрямів роботи конференції – «Феномен Івана Котляревського в історії та культурі України кінця ХVIII – початку ХХІ століття», «Іван Котляревський у дослідженнях материкового й зарубіжного українського літературознавства», «Переклади творів Івана Котляревського», «Життя і творчість Івана Котляревського в аспекті літературного краєзнавства», «Мова творів Івана Котляревського».
У перший день роботи конференції, 17 жовтня, після пленарного засідання відбулася презентація «Українки доби Котляревського крізь призму етнографічного костюма з родинних колекцій Валентини Титаренко й Наталії Свиридюк», яку підготували викладачі, співробітники, аспіранти, магістранти факультету технологій і дизайну, працював «круглий стіл» «Вивчення творчості Івана Котляревського в закладах середньої освіти України», була розгорнута книжкова виставка «Будеш, батьку, панувати!..», підготовлена працівниками університетської наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника письменникові, була організована екскурсія до музею-садиби І.П.Котляревського, тривали секційні засідання.
Програма наступного дня – виїзд до могили
І. П. Котляревського, екскурсія Полтавським літературно-меморіальним музеєм, секційні засідання, підбиття підсумків роботи конференції.
Особливою подією цього дня стала участь науковців у закладанні калинової алеї на честь І.П.Котляревського біля літературно-меморіального музею письменника. Один з її кущів іменний – «Еней». Так його назвали у пам’ять про полтавця, випускника міського багатопрофільного ліцею №1 імені І.П.Котляревського, добровольця батальйону «Донбас» Антона Цедіка, який загинув в Іловайському котлі у 2014-му. Антон узяв собі псевдо «Еней». Ініціаторами створення калинової алеї стали працівники Полтавського літературно-меморіального музею імені І.П.Котляревського, вони висадили її перші шість кущів разом із учасниками міжнародної наукової конференції, вихованцями гуртка з військової підготовки міського ліцею та їхнім керівником Олегом Баришем. Іменну калину із позивним «Еней» саджали й батьки Антона – Ольга та Ігор Цедіки, вони дякували учасникам акції за пам’ять про сина.
І ось у соцмережі Фейсбук уже з’явилися перші відгуки про конференцію, зокрема доктор філологічних наук, професор Михайло Наєнко пише про «дуже тонкі спостереження над мовним багатством творчості ювіляра (проф. Л. Ткач, Чернівці), погляд на його «Енеїду» і драматургію в європейському і світовому контексті (проф. Ольга Ніколенко, Полтава, і смертний Аз (Михайло Наєнко. – «ЗП».), інтерпретація критичних поглядів на «будеш, батьку, панувати» видатними вченими ХІХ–ХХ століть (проф. Галина Александрова, Київ), зв’язок «Енеїди» з віршованою казкою (доц. Ольга Горбонос, Херсон), музейні тонкощі в розумінні й популяризації спадщини письменника, представлення нових видань Котляревського та книг про нього і нових книг загалом, костюмована презентація одягу та різних етнографічних скарбів доби поета й драматурга тощо».
Ольга Горбонос написала: «Висловлюю щиру подяку організаторам конфереціїї за високий рівень її проведення! Її учасниками стали науковці з усіх регіонів України; їх доповіді були присвячені найактуальнішим проблемам вивчення І.П.Котляревського; атмосфера її проведення – високий професіоналізм, дискусійність, доброзичливість і демократизм! Чекаємо нових зустрічей, Полтаво!»
Тож уже можна сказати, що традиційні котляревські читання наблизили науковців і нас із ними до віднайдення «справжнього Котляревського», і він лишається для нас все тим же національним світочем, який започаткував нову добу в українській літературі, гордістю полтавців. А найцікавіші промови, виголошені на конференції, неодмінно будуть опубліковані, як зазначив Микола Степаненко, у фахових виданнях ПНПУ імені В.Г.Короленка.
Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”