З початком весни у городників додається роботи. Щоб все встигнути, треба працювати напружено, використовуючи кожну вільну хвилину, кожну можливість подбати про майбутній урожай овочів, фруктів, ягід.
Загальні роботи на городній ділянці
«Березневий мороз з дуплом» – вночі в цю пору можливі заморозки до мінус 10–15°С, а опівдні на осонні вже добре припікає сонечко. В цей час слід вносити добрива, після відтавання грунту вони рівномірно розподіляться по ділянці. Вносити можна як мінеральні, так і органічні добрива. Завдяки внесенню їх по мерзлоталому грунту значною мірою економиться час для основних польових робіт, поживні речовини раніше надійдуть до коріння рослин, що сприятиме підвищенню їх урожайності. Однак слід застерегти, що на ділянках, де сніг зійшов неповністю, вносити добрива не варто. З талою водою вони будуть винесені за межі вашого городу чи саду. Крім марнотратства, винесені в ставок чи річку добрива можуть викликати надмірний ріст водоростей чи іншої непотрібної рослинності, завдадуть шкоди мешканцям водойм.
Щоб не нашкодили приморозки
Якщо ваша ділянка на низькому місці, не забудьте вчасно спустити талу воду, не допускайте затоплення дерев і кущів, суниці та інших багаторічних насаджень. На піднесених місцях проведіть снігозатримання. Якщо навколо молодих дерев утворилася сніжна кірка – підпушіть її граблями. Це прискорить життєдіяльність кореневої системи.
Коли мине небезпека сонячних опіків, можна розв’язати дерева, краще це зробити в похмуру погоду наприкінці місяця. Після цього огляньте дерева, закрийте виявлені в них дупла.
Очистіть їх від гнилої деревини, продезінфікуйте 13%-ним розчином мідного або 5%-ним розчином залізного купоросу. Якщо дупла великі – заповніть їх дрібними камінчиками і залийте розчином цементу, маленькі дупла забивають дерев’яними пробками і замазують садовим варом. Рани на штамбах і кістякових гілках також зачищають до здорової деревини, дезінфікують і зафарбовують олійною фарбою, розведеною натуральною оліфою.
Для визначення ступеня ушкодження дерев і кущів морозами розрізають бруньку: темно-коричневе забарвлення центру говорить про сильне підморожування. Можна також зрізати гострим ножем частину кори разом з деревиною. Неушкоджена деревина має жовтий колір, ушкоджена – коричневий. Сильно постраждалі від морозу дерева обрізають пізніше за інші – у другій половині весни або на початку літа, коли легше визначити ступінь і місце ушкодження. А ось злегка підмерзлі дерева обрізають якомога раніше. Це підсилить їхній ріст.
Кращі терміни обрізання плодових дерев – до набрякання бруньок. Спочатку зрізують хворі, зламані та підмерзлі гілки, потім проріджують крону. Наприкінці березня починають формувати крони в молодому саду. Не забувайте робити це з першого після посадки року, інакше виправити крону, що сформувалася неправильно, буде важко. Надалі це призведе до малої врожайності дерев або до розламу кістякових гілок під вагою плодів.
Штамби та основи кістякових гілок білять (розчин має бути менш густим, ніж восени) і накладають нові ловчі пояси. Під час сокоруху роблять перещеплення малоцінних сортів.
Кущі смородини також потрібно підстригти на 1/3 довжини однолітнього приросту гілок. Це викличе ріст бічних пагонів, на яких формується майбутній урожай. Це буде й профілактикою від шкідливих грибків і бактерій. Одночасно видаляють хворі, поламані та старі гілки, що відплодоносили, попутно знищують роздуті округлі бруньки (вони заражені кліщем), в аґрусу – кінці однолітніх пагонів, уражені борошнистою росою.
До розпускання бруньок дерева, кущі і ягідні насадження варто обробити 3-відсотковим розчином бордоської рідини або 2-відсотковим розчином нітрафену. Можна обприскати рослини зольним лугом (2 склянки деревного попелу, ошпареного окропом, на 10 л води), настоєм тертого часнику (100 г на 10 л теплої води), розчином гірчиці (50–100 г на 10 л води) або кальцинованої соди (50 г соди, 40 г мила на 10 л води). Через 8–10 днів обприскування повторити.
Міцна розсада – запорука дорідного врожаю
Якщо не висіяли на розсаду помідори та перець у лютому, це можна зробити й на початку березня. Час весняного рівнодення (22 березня), «коли день із ніччю рівняється», – найкращий для посіву багатьох овочевих культур на розсаду. На початку місяця у парник густо сіють ранньостиглу білокачанну і цвітну капусту, наприкінці – капусту пізніх сортів. Насіння капусти перед висіванням прогрівають протягом 20 хвилин у воді з температурою 50 градусів, потім опускають на 2–3 хвилини в холодну воду і просушують. Через 1–3 тижні сіянці пікірують на постійне місце. Грунтові суміші для посіву насіння мало чим відрізняються. В основному це повинен бути родючий, пухкий і не кислий грунт. Для огірків суміш складається із 2-х частин низинного торфу, 2-х частин перегною, 1-ї частини тирси. На відро такої суміші додають склянку деревного попелу і по чайній ложці сечовини, суперфосфату та сульфату калію. Насіння (підігріте на батареї) на 15–20 хвилин занурюють у розчин марганцівки (1 г на 0,5 л води) і промивають чистою водою. Додатково його можна 10–12 годин потримати в розчині мікроелементів (по 1 ч.л. борної кислоти, мідного купоросу і 1 ст.л. розведеного коров’яку чи пташиного посліду). З метою підвищення стійкості насіння на добу поміщають у вологу тканину і тримають при температурі 20–23 градуси (воно має наклюнутися), а потім переносять у сніг або в холодильник (у нижній відділ) на дві доби, укривши мішечок двома-трьома шарами сухої тканини. У середині березня розсаду огірків висаджують у теплиці або залишають на підвіконні до терміну висадки під плівку. В парниках проводять посів ранньої білокачанної і цвітної капусти, цибулі-порею (на розсаду). Проводять посів пізніх сортів помідорів, баклажанів та буряка. Суміш для помідорів і перцю готують із рівних частин перегною, торфу, дернової землі та тирси. На відро додають 1,5 склянки попелу, 3 ст.л. суперфосфату, 1 ст.л. сульфату калію, 1 ч.л. сечовини. Все ретельно перемішують. Насіння опускають у розчин марганцівки (1 г на 0,5 л води) на 15 хвилин, промивають у чистій воді, потім 10 годин тримають у розчині мікродобрив (на 1 л води 0,5 ч.л. борної кислоти, мідного купоросу і 1 ч.л. нітрофоски) при температурі 20–22 градуси, загортають у вологу тканину на 10 год (до набрякання), на дві доби кладуть у холодильник (вниз). При посіві насіння в ящики розсаду вирощують до певної стадії розвитку, потім пересаджують у торфоперегнійні горщики. Під час цієї операції коренева система травмується і рослини затримуються на кілька днів у розвитку. Можна вирощувати розсаду й відразу в торфоперегнійних горщиках або набивати грунтову суміш у пакети з-під молока, зрізавши їх наполовину зверху. Дехто робить це в яєчних шкаралупах. Цей прийом зручний тим, що виключає пікірування і при висадці розсади у грунт коренева система рослин не пошкоджується. В кінці березня в парнику висівають салат і шпинат.
Картоплю – на старт
За місяць-півтора до висаджування (наприкінці березня) готують бульби картоплі. Їх укладають в один ряд у пласкі ящики або коробки і ставлять на тиждень у світле тепле (20–25 градусів) приміщення. Від яскравих сонячних променів бульби притіняють папером. За місяць до висаджування ящики переносять у світле, але прохолодніше приміщення (8–10 градусів). Щоб на картоплі пробудилися всі вічка, її щотижня перевертають. Бульби, на яких ростуть нитковидні паростки, видаляють. Те саме варто зробити з усіма іншими зіпсованими і хворими бульбами.
Можна висівати насіння однорічних квітів у горщики для розсади. Горщики можна замінити й пластиковими пляшками, які розрізають вздовж, або одноразовими пластиковими стаканчиками.
«Веселий газда».