У вас задзвонив телефон, або  Так, може, їм і ключі від хати?..

У вас задзвонив телефон, або Так, може, їм і ключі від хати?..

«Ситуація» вже неодноразово зверталася до теми захисту прав клієнтів інтернет-магазинів, банків та інших фінансових установ. Ми розповідали про те, як не придбати «кота у мішку», не потрапити на гачок «дешевого» чи взагалі «безкоштовного» кредиту, а отже, зберегти свій час, нерви і гроші у нинішні нелегкі часи, коли пересічний клієнт дуже часто залишається не «завжди правим», а «завжди крайнім». Сьогодні мова піде про зовсім парадоксальні ситуації, а саме ті, коли з дуже багатьох людей починають вимагати гроші по кредитах, про які вони взагалі не чули.

Приводом до цієї публікації послугувало звернення дописувачки «Зорі Полтавщини» стосовно телефонного психологічного пресингу (всі дзвінки та смс-повідомлення зафіксовані й збережені), якого вона зазнає вже кілька тижнів. Почалася ця історія ще перед новорічними святами. Одного «прекрасного» ранку жінка несподівано дізналася, що є спочатку поручителем, а потім і відповідачем по одному, а потім й по іншому кредиту, які оформлені на різних людей, ані імен, ані прізвищ яких наша респондентка навіть не пам’ятає. Спочатку задзвонив телефон…
Металевий голос автовідповідача однієї з колекторських компаній із Київської області наполегливо зажадав: «віддай боржок за того хлопця», адже ти є його поручителем. Щось заперечити було неможливо, адже з автовідповідачем не посперечаєшся. Тож на наступні дзвінки з незнайомих номерів жінка просто не реагувала. Тоді почалася смс-атака. Подальші текстові повідомлення, які, до речі, приходять кожного дня й по сьогодні, вже не «розмінюються» на якесь там поручительство, а безапеляційно називають нашу дописувачку боржником і вимагають погасити борг, а для уточнення деталей – передзвонити на певний телефонний номер.
Про цю ситуацію ми розповіли юристам і з’ясували, що останнім часом такі випадки трапляються дуже часто. Економічна криза й зубожіння населення примушують багатьох громадян звертатися до фінансових установ з проханням про кредитування. Й отримати певну, відносно невелику суму коштів нині не є проблемою (особливо це стосується так званих «кредитів до зарплати», які до того ж активно рекламуються). Проблемою стає повернути борг, особливо якщо хоч трохи «прогавив» термін погашення кредитної заборгованості, бо відсотки й штрафи у «дешевих» кредитів зовсім недешеві.
Звичайно, певна кількість спритників бере кредит, взагалі не збираючись його повертати. Та здебільшого, вирішивши взяти гроші в борг, люди сподіваються, що без проблем розрахуються. Але так трапляється далеко не завжди. І ось тут починається найцікавіше. Хто хоч раз звертався по кредит, пам’ятає, що під час оформлення документів людина має назвати два-три телефонних номери родичів чи знайомих, які можуть засвідчити, що знають її. Одразу варто зауважити, що поручителями в результаті цього вони не стають, навіть якщо їм і зателефонують і спитають, чи знайомі вони з певною особою, як це роблять великі банки. Допоки людина не підписала відповідних документів, людина нікому нічого не винна. Немає підпису – немає ніякого поручительства. Мікрофінансові ж організації обдзвонюваннями взагалі практично не займаються. Але ці телефони у будь-якому випадку стають кредитодавцю в нагоді у випадку неповернення коштів. Починається психологічний пресинг на людей, які до кредиту фактично не причетні.
Тож, якщо хтось бере кредит, не збираючись його повертати або маючи певні сумніви щодо повернення, то часто-густо називає номер, так би мовити, випадкового знайомого або й взагалі незнайомої людини, «координати» якої якимось чином стали йому відомі. Ну а далі – справа техніки. Адже обдзвонюваннями й смс-повідомленнями «віддай боржок», особливо коли мова йде про невеликі суми, як правило, займаються ті самі (одного разу запрограмовані) автовідповідачі з «металевими» голосами. І цей пресинг, до речі, є абсолютно незаконним. Про це зазначено і в роз’ясненні прес-служби Національного банку України від 9 вересня 2020 року.

Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство

Якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, то це порушення Закону України «Про захист персональних даних». Номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційна інформація. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника, йдеться у повідомленні НБУ.
Як же себе захистити? Фахівці зазначають, що іноді подібні атаки трапляються через помилки самих фінустанов чи колекторів. Десь забули оновити базу даних чи поставили не ту цифру, а страждають люди. Якщо помилку виправляють, пресинг звичайно закінчується, хоч вибачень, на жаль, чекати, як правило, не варто. Але здебільшого, якщо ваш номер телефону потрапив до бази даних, вам можуть телефонувати роками. Багато хто з громадян бере на озброєння відому фразу «А йшли б ви лісом» і жодним чином не реагує на дзвінки й смс-ки. Й справді, іноді з часом «атака захлинається». Дехто змінює номер телефону, це зараз не проблема, звичайно, якщо цей номер не використовується як «фінансовий» чи не є дуже важливим для роботи. Тож, до речі, не зайвим буде нагадати, що «фінансовий» номер телефону взагалі варто мати окремий, він має бути «не прив’язаний» до жодних соцмереж, та й знати його нікому, окрім вас і вашої фінустанови, зовсім не потрібно.
Але, якщо ви все ж наважитеся «розібратися» й вирішити питання раз і назавжди, у Національному банку України радять дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки. Якщо ж після цього вам все ж продовжують телефонувати щодо цього кредиту, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру НБУ за телефоном 0 800 505 240. Також можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних.

Пам’ятайте: колектор не має права погрожувати

По-перше, такі методи роботи колекторів, як погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам його родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів тощо, порушують низку статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (стаття 182).
По-друге, якщо колектор погрожує примусово стягнути борг, то він вводить людину в оману. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу. Якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів, радить прес-служба НБУ.
Як вчинити, якщо ви все ж потрапили в подібну халепу, вирішувати кожному самостійно. Єдине, що ще можна порадити, – не брати до серця подібні речі. Сучасний світ, на жаль, став надмірно глобалізованим, комп’ютеризованим і таким, де «дотягнутися» (через чиюсь помилку або злий намір) можуть майже до кожного. Мінімізувати ці ризики можливо, але уникнути їх повністю – ні. Тож не варто сприймати дзвінки колекторів як «кінець світу». Особливо, якщо ви ні в чому не винні.

Андрій СОВА
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий