У затінку посадіть дайкон

У затінку посадіть дайкон

“Землі біля будинку у мене небагато, й частина ділянки знаходиться у півтіні, бо неподалік ростуть плодові дерева. Підкажіть, що можна там посадити, щоб земля не стояла без діла…”
Світлана ІВЧЕНКО.
Полтавський район.

На запитання читачки відповідає агроном Марія ПРИХОДЬКО:
– Якщо під деревами у вас є бодай трохи вільного місця й ви турбуєтеся про своє здоров’я, посадіть дайкон. Народна назва цієї коренеплідної рослини – китайська або японська редька. Й справді, вона є родичкою більш популярних у нас редьки чи редиски. Щоправда, смак дайкону ніжніший, без характерної для усіх хрестоцвітих гірчинки через відсутність характерних ефірних олій.
Серед переваг китайської редьки – її низька калорійність у поєднанні з рекордною кількістю мікро- й макроелементів. Так, білий і соковитий м’якуш дайкону містить калій, магній, залізо. В ньому вдосталь магнію, йоду, фосфору, а також вітамінів групи В. Цей овоч не викликає алергії. Його рекомендується вживати в їжу при лікувальних дієтах і для підвищення імунітету під час вірусних епідемій.
Дайкон належить до тіньовитривалих культур, що дають кілька урожаїв за сезон. Уперше його можна сіяти одразу, як встановиться тепло, тобто у квітні, а вдруге – у третій декаді липня. Вибираючи час для висіву, треба зважати на те, що для цієї культури оптимальний світловий день – короткий. Тож користуйтеся таким нехитрим правилом: навесні сіяти треба якомога раніше з огляду на температуру, а влітку із висівом поспішати не слід. Крайній термін – початок серпня.
Дайкон прекрасно почувається у затінку, де більшість городини рости не здатна. Але на ділянці, де збираєтеся його вирощувати, має бути пухкий грунт, адже коренеплід у китайської редьки сильно заглиблюється в землю й звідти бере поживу.
Основний недолік дайкону – він не переносить холоду, але ця риса характерна для всіх хрестоцвітих, у тім числі й для редиски чи капусти. Уже при –2°С коренеплоди промерзають, їх смак погіршується, а термін зберігання значно скорочується. Через те сходи перед настанням раптових заморозків неодмінно треба прикрити плівкою чи агроволокном і надійно зафіксувати.
Щоб отримати сильні рослини й добрий урожай, перед висівом насіння грядку треба перекопати на глибину штика лопати. Потім формуємо лунки за схемою 30х40 см й кожну з них заглиблюємо на 40–50 см. Ямки слід заповнити рихлим компостом, додавши комплексне мінеральне добриво. В кожну з лунок на глибину 5 см заробляємо по 3 насінини.
Навесні в грунті ще вистачає вологи, а от під час літнього висіву землю обов’язково треба зволожувати. Насінини необхідно засипати вологим грунтом і замульчувати торфом чи перегноєм. До речі, для природного захисту дайкону від шкідників бажано вирощувати його між рядками ріпчастої цибулі. Ефірні олії, якими багата ця культура, відлякуватимуть шкідників від дайкону й навпаки.
Як і всі капустяні, китайська редька любить воду й не переносить посухи. Через те її треба регулярно поливати. А щоб волога з грунту не випаровувалася якомога довше, його бажано замульчувати.
У період дозрівання коренеплодів їхні верхівки нерідко з’являються над грунтовою поверхнею й на сонці грубішають, втрачають свій смак. Щоб цього не сталося, треба під рослини нагорнути землю так, як це робимо з картоплею.
Дайкон атакують такі самі шкідники, що й капусту, редиску, інші хрестоцвіті, й у першу чергу – хрестоцвіті блішки. Попередити їх появу допоможе звичайнісінький попіл – ним слід рясно обсипати дайконові сходи. Можна використати й перетертий на порох сухий тютюн, гіркий перець.
Весняний дайкон треба одразу споживати, а от осінній, вибраний у вересні, можна закладати в погріб на тривале зберігання. Вибирати соковиті коренеплоди краще вилами. Обірвавши зелень руками й недовго потримавши урожай на сонці для просушування, перебираємо його, обтрушуємо від землі й закладаємо у підвал чи погріб.

Поділися:

Добавить комментарий