Україна і світ: прогнози та наслідки  світової економічної кризи

Україна і світ: прогнози та наслідки світової економічної кризи

Продовження. (Початок).

Чого чекати вітчизняній економіці

Не варто сподіватися, що коронавірус може не вдарити по українській економіці, адже всі чудово бачать падіння гривні, яке спостерігається нині, а в НБУ заявляють про більшу підготовленість до кризової ситуації. Особливо постраждають сфери торгівлі та послуг, які припиняють свою діяльність в містах України.
– Якщо ми з вами врахуємо те, що основним генератором валового внутрішнього продукту в Україні близько шести-дев’яти місяців виступає саме роздрібна торгівля, то подібні об’єктивні скорочення через спалах коронавірусу можуть призвести до скорочення очікуваних обсягів зростання ВВП у 2020 році, – переконаний пан Пендзин.
Крім того, очікується падіння цін на сировинних ринках, де Україна представлена як експортер. Запозичення для нашої країни також стануть дорожчими, оскільки інвестори йдуть через пандемію. Проте інвестиції повернуться вже після того, як ситуація вирівняється.
Не варто очікувати й того, що хтось прийде на допомогу Україні, адже кожна країна «намагається вижити як може». Така ситуація, в свою чергу, обов’язково вплине на те, яким світ та його економіка будуть після завершення кризи.
– Світ охопила пандемія, і доки вона не закінчиться, він перебуватиме в дуже серйозній турбулентності… Питання глобалізації, напевно, відходитиме на другий план. В епоху серйозних потрясінь дуже посилюється значення національних кордонів, національної системи охорони здоров’я, національної допомоги, – каже економіст.
Після пандемії економіка може бути більше прив’язаною до національних особливостей, економік, кордонів тощо.

Чи може економіка України виграти від коронавірусу

Наразі варто сподіватися лише на те, що Україна вийде з пандемії без великих втрат для економіки.
Станом на сьогодні прогнози щодо того, що робити вже після пандемії, просто неможливі. Адже ми напевне не знаємо, скільки триватимуть обмеження, не працюватимуть підприємства, в якому стані буде світова економіка.
Пендзин зауважив, що експорт сировини – це великий мінус для України. А ті держави, які виробляють кінцеву продукцію, можуть швидко пристосуватися до нових умов.
– Ми, на жаль, знаходимося в зовсім інакшому стані, і говорити про те, що Україна може бути тією країною, яка може виграти в результаті пандемії коронавірусу, я б не взявся. Ми занадто інертні і старі (в устаткуванні, техніці, структурі економіки), – підсумував економіст.
Наразі Україні залишається чекати й робити все, щоб не допустити стрімкого економічного падіння під час пандемії коронавірусу, а паралельно з тим – забезпечити захист своїх громадян від нового захворювання. Саме на цьому зараз і зосереджена команда президента.
***
Проте не всі вважають, що подібна ситуація несе лише негатив для країн і їхніх економік.
Так, Лі Еделькорт із Нідерландів, яка займається прогнозом глобальних трендів, заявила, що більш повільний ритм життя може мати позитивний вплив.
Наприклад, у Китаї, звідки почалося поширення коронавірусу Covid-19, зменшення виробництва призвело до того, що повітря в країні стало чистішим. Поліпшення стану наземних водних ресурсів спостерігається у Венеції…
– Це означає, що завдяки вірусу ми побачимо, як уповільнення та закриття виробництв можуть створити краще середовище, яке буде помітним у великих масштабах. Я сподіваюся, що це допоможе створити іншу, кращу, систему, яка більше поважатиме умови людської праці, – зазначила пані Еделькорт виданню Dezeеn.
За її словами, наразі важко точно сказати, який вплив матиме пандемія Covid-19 на світ, але він точно буде, адже багатьом країнам найближчим часом доведеться запроваджувати заходи, подібні до тих, які є в Італії і були в Китаї. Світу доведеться пристосуватися до нового ритму і реалій виробництва, адже зараз не можна розраховувати на те, що Китай і надалі вироблятиме близько 90% усіх товарів.

Нова хвиля світової фінансової кризи через обвал світових цін на нафту: прогнози та наслідки

Криза викликана борговими проблемами у половини світу, системною кризою капіталізму, дестабілізацією цілих регіонів на тлі кризи ідеологій і політичних систем, а також останньою епідемією коронавірусу, яка стала швидше спусковим гачком, тим самим «чорним лебедем», який мав запустити процеси.
Про це пише експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса на своїй сторінці у Facebook.
Ласкаво просимо в нову хвилю світової фінансової кризи, яка тепер обросла ще й нафтовим виміром – стався обвал світових цін на нафту до $30 за барель.
Очікується подальше падіння, якщо нафтова війна між Росією і ОПЕК затягнеться. А далі почнеться забіг. У принципі, боляче буде всім. Але наслідки залежать від порогів стійкості кожного гравця. Найкраща зараз ситуація у США. Штатам у короткостроковій перспективі буде норм. А падіння цін на бензин і зовсім зіграє «на руку» для переобрання Дональда Трампа. Тому він випромінює оптимізм і шле всім «обнімашки» у своєму Twitter.
Україна не готова до кризи, так що буде пожинати наслідки разом з іншими слабкими, неефективними і залежними від зовнішніх чинників економіками. Наш інститут вже майже 2 роки розповідає про кризу. В минулому році робили презентацію спеціальної доповіді, а в світі про це докладно говорять ще довше.
Як і в РФ, у нас – гостра управлінська криза й повна деградація державних інститутів разом з провалом інформаційно-смислового простору.
Росії буде неприємно. Хоча нинішній обвал – це не те ж саме, що в 2014–2015 роках, він вдарить по економіці РФ, яка все ще залежна від нафти й так і не зуміла повністю позбутися залежності від зовнішніх ринків. Але вони зможуть витримати. Накопичені за останні роки резерви покриють їхні дірки в бюджеті на 4–5 років, а за умови урізання соціалки – і на всі 9–10 років.
Я не думаю, що нам тут варто очікувати якихось послаблень у їхній зовнішній політиці. Навпаки: вони можуть посилити її, користуючись слабкістю всіх навколо й кризовим моментом. Це особливо стосується ближньої периферії РФ: Білорусь, Україна, Казахстан, Вірменія, Грузія.
Саудівській Аравії буде боляче. Венесуелі – погано. В Лівії все добре. Ірану та Іраку теж буде боляче.
Коротше кажучи, почалися великі зрушення, що змусять змінюватися світову систему і розклади сил у ній. Зараз будуть діяти правила «кожен за себе» в цих джунглях.
«На коні» опиняться ті держави, які зуміють адаптуватися, змінитися, проявити гнучкість і генерувати інновації та смисли.

П’ять кроків для відновлення промислового розвитку України

Україні потрібні конкретні системні дії, спрямовані на зупинення деіндустріалізації, вважає екс-прем’єр-міністр і міністр економіки України, президент УСПП Анатолій Кінах.
У промисловості країни триває рецесія – у січні 2020 року обсяги виробництва скоротилися на 5,1%, а відносно грудня 2019-го – на 8,4%. Особливо гнітюче враження справляє стан справ у галузях, що продукують товари з високою доданою вартістю. Флагман українського авіабудування ДП «Антонов» з 2016 року не випускає серійних літаків. Автопром завантажено на 2% від наявних можливостей. У легкій промисловості за останній рік втрачено 6 тисяч робочих місць.
На тлі сировинної структури нашого експорту (понад 66%) зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі – мінус $10,7 мільярда за минулий рік.
Представники промислових секторів занепокоєні тим, що у фокусі уваги уряду немає інноваційно орієнтованої індустріальної політики. Відсутня й вертикаль державного управління сферою – немає ні профільного органу влади, ні посадових осіб на рівні міністрів і заступників, відповідальних за розвиток промисловості.
Тому УСПП, Антикризова рада громадських організацій, що об’єднує десятки бізнес-асоціацій, роботодавців та великі компанії, оприлюднили свої пропозиції щодо промислового розвитку в Україні: «Пріоритетні заходи-2020: промисловий пакет». Їх надіслано уряду, парламенту та Президенту.

Основні кроки

Доопрацювати та затвердити Стратегію розвитку промислового комплексу і план дій з її виконання.
Впровадити державну цільову програму науково-технічного розвитку України, галузеві програми для авіапрому, автопрому, ракето-космічного будування.
Розробити та ухвалити законопроекти «Про розвиток промисловості» та «Про інноваційну діяльність».
Внести зміни до закону «Про національний банк України», зокрема додати положення, яке зобов’язувало б НБУ, окрім інфляції, таргетувати і ринок робочої сили.
Однією з найбільших проблем для українського бізнесу і промисловості залишається «фінансовий голод». Облікова ставка НБУ – 11% – досі зависока, а комерційні зашкалюють за 16% і вище. За таких умов підприємець не в змозі взяти кредит на розвиток і модернізацію, та й на поточну діяльність теж. І винні в цьому, передусім, уряд і Національний банк. Стимулювання попиту банків на ОВДП та депозитні сертифікати переорієнтовувало наявний ресурсний потенціал банківської системи на фінансування державних боргів – замість відновлення кредитування суб’єктів економіки.
Заробляння на високих відсотках ОВДП справді непогано збільшило дохідність банків – за 11 місяців 2019 року банківський сектор показав рекордний прибуток на рівні 59 млрд грн, що втричі більше, ніж у 2018-му. Однак кредитування реального сектору за той самий період зменшилося на 66,5 млрд грн.
Уряд акцентує увагу на програмі «Доступні кредити 5–7–9%» для малого бізнесу, яка стартувала в лютому цього року, але ця програма доволі обмежена – передбачено лише 2 млрд грн, чого, очевидно, не вистачить для потреб і малого та середнього бізнесу, і великої промисловості. Водночас, за даними самого НБУ, у банках коштів більш ніж достатньо. Ліквідність банківської системи – понад 230 млрд грн. Отже, проблема не в нестачі коштів, а у відсутності державної політики та скоординованих дій Кабміну й НБУ.

Що пропонується

Подальше зниження вартості кредитування засобами монетарної політики шляхом зниження ключової ставки НБУ з прив’язкою до очікуваного рівня інфляції та застосування механізмів довгострокового рефінансування банків для спрямування кредитування у реальний сектор економіки, створення умов для МСБ з доступу до стартового капіталу.
Державним банкам слід здійснювати довгострокове кредитування держзамовників у національній валюті під проекти локалізації виробництва складної техніки в Україні тощо. На загал – потрібні спільні зусилля влади, бізнесу та експертів з формування в Україні якісних умов для бізнесу, відновлення промислового зростання та залучення портфельних інвестицій з-за кордону.
На цьому напрямі вже є певні досягнення. Зокрема УСПП та парламентський комітет з економічного розвитку запланували спільне засідання на базі ДП «Антонов» для обговорення проблем вітчизняного авіапрому і пошуку рішень для виходу з кризи. До цих процесів, сподіваємося, долучаться й урядовці.
Нарешті створено майданчик для комунікації ділових асоціацій та роботодавців із Кабміном – Координаційний центр з питань промисловості під керівництвом Прем’єр-міністра України (за участю представників профільних міністерств, Нацбанку, парламентських комітетів, податківців, митників, а також УСПП і низки великих промислових асоціацій та підприємств).
Нещодавно УСПП та інші ділові об’єднання підписали з МЗС України меморандум про сприяння експортерам. Йдеться про оновлення складу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, спільні заходи щодо просування економічних інтересів України за кордоном, надання практичної допомоги українським організаціям і підприємствам під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності тощо.

За матеріалами інтернет-ресурсів підготувала
Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

1 thought on “Україна і світ: прогнози та наслідки світової економічної кризи

Добавить комментарий