Україна і світ: прогнози та наслідки  світової економічної кризи

Україна і світ: прогнози та наслідки світової економічної кризи

Кілька останніх років поспіль провідні економісти світу попереджали про невідворотність настання світової економічної кризи, причиною якої перш за все є перевиробництво товарів. Свій вагомий внесок у ложку дьогтю додав і китайський коронавірус. І якщо стресостійкі країни, на кшталт США та Німеччини, можуть і надалі зберегти свій промисловий потенціал, то для економічно слабких країн, до яких входить і Україна, яка останні 6 років переживає й без того далеко не кращі часи, така криза може принести надто невтішні наслідки. Адже чималі кошти з дірявого бюджету доведеться переорієнтувати на боротьбу з коронавірусом.

У Мінфіні недовиконання бюджету пов’язують з невідповідністю макропоказників прогнозним

За оперативними даними Держказначейства, в лютому цього року доходи загального фонду Держбюджету склали 62,2 мільярда гривень, або 93,7% від прогнозу. При цьому сума все ж на 9,9% вища, ніж у лютому 2019 року, зазначають у прес-службі Міністерства фінансів України.
Невиконання бюджету в Мінфіні пояснюють відмінністю фактичних макропоказників від закладених у Держбюджеті на 2020 рік. Зокрема гривня виявилася міцнішою (в лютому курс 24,6 грн/$ був нижче врахованого в бюджеті в 27 грн/$), обсяги імпорту та ціни на газ були нижчими запланованих, зростання середньої зарплати було повільнішим від очікуваного. У результаті доходи, за адміністрування яких відповідає Держмитслужба, становили 22,6 мільярда гривень, або 78,3% від розпису. Недонадходження платежів через скорочення імпорту склало понад 1,3 мільярда гривень.
Через низькі темпи зростання номінальної зарплати на 0,7 мільярда гривень нижчими виявилися доходи від податку на доходи фіз-осіб і військового збору.
При цьому в Мінфіні зазначають, що Державна податкова служба (ДПС) перевиконала план по надходженнях на 7,1%, або на 2,5 мільярда гривень. Вищими за прогнозовані були й доходи від податку на прибуток підприємств. Водночас у Мінфіні наголошують, що всі необхідні захищені видатки були профінансовані.
При цьому вдалося заощадити 3,4 мільярда гривень на обслуговування держборгу через зниження прибутковості за облігаціями держпозики (ОВДП) і курсу гривні, тобто витрати були на 21,9% нижче розпису.
Витрати на соцзабезпечення були на 6,7 мільярда гривень нижче розпису і склали 49,5 мільярда гривень. Зокрема зекономити вдалося через скорочення кількості одержувачів субсидій завдяки теплій погоді і зростанню доходів населення, що перевищило зростання комунальних тарифів.
Додатковим викликом лютого в Мінфіні називають погіршення ситуації на світових фінансових ринках, яка негативно вплинула на попит на ОВДП. При цьому в лютому вдалося залучити 14,1 мільярда гривень. У Мінфіні визнають, що через неузгодження нової програми з МВФ, Україна не отримала лютневий транш у рамках четвертої програми макрофінансової допомоги від ЄС.
У січні доходи загального фонду Держбюджету України склали 42,6 мільярда гривень і були на 13,8 мільярда гривень менше розпису.
Згідно з офіційно опублікованим звітом Мінфіну Держбюджет за 2019 рік зведений з дефіцитом 81 мільярд гривень при плані 99,6 мільярда гривень.

Україні потрібні промислове зростання і збільшення інвестицій

Економічна ситуація в Україні нині залишається досить складною, констатують експерти. На думку фахівців, сьогодні для нашої країни критично важливі промислове зростання і збільшення інвестицій. І тут своє слово мала б сказати держава, створивши для українських підприємств усі можливості для того, щоб вони відчували себе впевнено й захищено. Про своєрідний «рецепт» оздоровлення української економіки кореспонденту ГолосUA розповів заслужений економіст України Олексій Плотніков: «Перш за все, держава повинна розуміти, що державний апарат, уряд існує за гроші платників податків, що громадяни України обрали нинішню силу, яка домінує у Верховній Раді і яка сформувала уряд. Тому тут повинна бути віддача. Потрібно думати про країну, про ті підприємства, які працюють. Держава повинна виконувати свої основні функції: стимулювати економічний розвиток країни. Держава повинна надавати нашим підприємствам можливості для того, щоб вони себе відчували впевнено, щоб держава була, в будь-якому разі, партнером, а не ворогом.
Не варто забувати й те, що згідно з першою статтею Конституції України Україна – це соціальна держава. На жаль, ця перша стаття Основного закону не виконується. Вона не виконується давно, і нинішня влада демонстративно відвернулася від цієї статті. Як показав перший досвід нинішньої влади – і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Президента – особливої соціальності у цієї влади немає. І якщо дехто з чиновників наголошує на субсидіюванні незаможних українців, то це не те, чим можна гордитися. Не можна хвалитися нашою бідністю, бідність потрібно долати».

Долар США й українці

Впровадження карантину в нашій країні гальмує й без того невисокий рівень економічного розвитку. В той час як долар наближається до позначки в 30 UAH/USD, вітчизняні експерти побоюються чергового підвищення цін на продукти харчування та ліки. Між тим, збідніння пересічних українців продовжується й без зазначеного фактора. У лютому цього року населення продало валюти на 291,3 мільйона доларів більше, ніж купило. Про це йдеться у звітних даних НБУ, передають «Українські Новини».
Зокрема в лютому населення продало 1456,5 мільйона доларів і купило 1165,3 млн доларів. У 2019 році населення продало валюти теж на 177 мільйонів доларів більше, ніж купило.

Заборгованість за комунальні послуги зростає

За січень 2020 року заборгованість за комунальні послуги в Україні збільшилася до 67 мільярдів гривень. Це на 3,9 млрд гривень більше, ніж у грудні, коли сума заборгованості становила 63,1 млрд гривень.
Про це повідомляє Nominal.com.ua з посиланням на Державну службу статистики України.
За даними Держстату, станом на 31 січня заборгованість населення за постачання і розподіл природного газу склала 29,5 мільярда гривень, теплової енергії та гарячої води – 22 мільярди гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення – 4,6 мільярда, за управління багатоквартирними будинками – 4,5 мільярда, за поводження з побутовими відходами – 0,9 мільярда гривень, за постачання і розподіл електричної енергії – 5,5 мільярда гривень.
При цьому найбільше змінилася заборгованість за постачання теплової енергії та гарячої води. Сума боргу в порівнянні з початком січня зросла на 10,9%. Найменше збільшилася заборгованість за вивезення побутових відходів. У цій категорії зростання боргу склало всього 0,8%.
Міністерство фінансів торік перевірило 24,5 мільйона пільговиків, отримувачів субсидій та соцвиплат. У половини з них виявили невідповідності, які ставлять під сумнів правомірність отримання виплат. У Мінфіні зазначили, що лише за жовтень 2019 року було підтверджено 14 тисяч 737 випадків неправомірних виплат на суму 27,4 мільйона гривень, яка підлягає поверненню до бюджету.
Зокрема мають повернути назад до бюджету 13,7 мільйона гривень субсидій, 2,6 мільйона гривень пільг та 11,1 мільйона гривень допомог.
Відзначається, що основні порушення, які виявляли під час перевірки отримувачів субсидій та соцвиплат, – це наявність у пільговиків незадекларованого нерухомого майна, транспортних засобів, земельних ділянок, здійснення ними коштовних покупок або оплати послуг на суму, яка перевищує 50 тисяч гривень. Крім того, встановлено випадки надання пільг, нарахування і виплати допомог та субсидій померлим громадянам.

До всіх негараздів – «плюс» коронавірус

Коронавірус Covid-19 уже виявлено більш як у 100 країнах світу, тому це вже не регіональна, а глобальна проблема, яка потребує глобальної відповіді, зазначила глава Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва у блозі на офіційному сайті фонду. Вона окреслила основні прояви шоку для світової економіки через епідемію коронавірусу.
Ланцюжки постачань будуть порушені по всьому світу через захворюваність і смертність, зростуть витрати на ведення бізнесу через обмежені ланцюжки постачань, умови кредитування стануть більш жорсткими.
Попит також знизиться через високу невизначеність, більш обережну поведінку, заходи зі стримування і зростаючі фінансові втрати, через які знизиться купівельна спроможність. За будь-якого сценарію світове зростання економіки в 2020 році впаде нижче рівня минулого року, вважає пані Георгієва.
За її прогнозами, близько третини економічних втрат через коронавірус будуть прямими: від загибелі людей, закриття робочих місць і карантину. Решта дві третини будуть непрямими й пов’язаними зі зниженням довіри споживачів і ділової поведінки та падінням фінансових ринків. Зараз найбільша проблема – впоратися з невизначеністю, вважає глава МВФ.
Особливо складною ситуація буде для країн з більш слабкими системами охорони здоров’я та потенціалом реагування. Георгієва наголосила, що пріоритет номер однин для фінансової системи країн – забезпечення першочергових витрат на охорону здоров’я, догляду за хворими та уповільнення поширення вірусу. А також – забезпечення виробництва предметів медичного призначення, щоб попит відповідав пропозиції.
Також можуть знадобитися дії з макрофінансової політики для подолання шоків. Головний принцип – не шкодувати про безжальні радикальні заходи, які скорочують і пом’якшують економічні наслідки. Вони повинні бути орієнтованими в першу чергу на ті сектори, які найсильніше постраждали.
Зі свого боку МВФ виділяє близько $50 мільярдів швидких коштів для фінансування надзвичайних ситуацій у країнах з низьким рівнем доходу, які потенційно можуть звернутися за підтримкою. З цієї суми $10 млрд надаються з нульовою процентною ставкою для найбідніших країн-членів через механізм швидкого кредитування. Зокрема йдеться про країни, у яких слабкі системи охорони здоров’я, неадекватний політичний простір, країни – експортери товарів та інше.

Необхідно готуватися до економічної кризи в Україні

Україну може зачепити світова економічна криза, про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив на засіданні уряду.
– Уряд не буде і не має права обмежуватися лише боротьбою з коронавірусом. Ми повинні готувати країну до інших викликів – можлива економічна криза в Україні, яка буде наслідком світової, – сказав він.
Прем’єр дав доручення міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорю Петрашку розробити кілька сценаріїв розвитку ситуації.

Зростання світового ВВП може впасти до десятирічного мінімуму

Причина – відсутність імпульсу для зростання, а також наслідки коронавірусу. Темп зростання світової економіки у 2020 році може впасти до 2,8% – це мінімальний показник з 2009 року. Такий прогноз озвучили аналітики Bank of America, повідомив «Інтерфакс-Україна».
Аналітики Bank of America називають три фактори слабкості світової економіки: відсутність імпульсу для зростання протягом року, економічні наслідки спалаху коронавірусу в Китаї, а також у всьому світі.
«Ми очікуємо в першому кварталі майже нульового зростання в Китаї та більш повільного відновлення. Це призведе до зниження темпів зростання китайського ВВП до 5,2 відсотка», – пояснили аналітики Bank of America.

Кабмін обмежив зарплати керівникам держкомпаній

Неадекватність розміру зарплат у нашій країні не обговорює хіба що лінивий. Тоді як переважна більшість пересічних українців перебиваються на якісь 5–7 тисяч гривень на місяць, чиновники розкошують на в десятки, сотні, а то й у тисячі разів вищі зарплати.
До речі, новий Кабмін проанонсував, що міністри протягом поточного року не отримуватимуть різного роду доплати й премії до зарплати, але можуть отримати всі надбавки в кінці року, в залежності від результатів роботи. Водночас Кабінет Міністрів України обмежив максимальний розмір зарплати керівників державних компаній 1,25 мільйонами гривень!? Непогано, правда? Також уряд прив’язав розмір зарплат членів наглядових рад держкомпаній до розміру зарплат у галузі, в якій працює така компанія. Відповідна урядова постанова з’явилася на сайті уряду. «Установити, що місячний розмір заробітної плати керівника суб’єкта господарювання державного сектору економіки, що визначається в контракті, не повинен перевищувати 1,25 мільйона гривень», – йдеться у постанові.
Таке обмеження стосуватиметься всіх державних компаній, а також компаній, у яких держава володіє 50%+1 акцією. Уряд доручив наглядовим радам держкомпаній переглянути контракти з керівниками. Членам наглядових рад також обмежив заробітні плати: їх прив’язали до розміру прибутку, який отримує державне підприємство, та середньої зарплати у тій галузі, в якій таке підприємство працює.
Наприклад, якщо державна компанія отримала від 1 до 3 мільярдів гривень прибутку, зарплата члена наглядової ради складе до 10 середніх зарплат у відповідній галузі.

Коронавірус – ризики для України

– Коронавірус – це велике випробування для світу, і, напевно, подальший шлях розвитку світової економіки буде дещо іншим, – вважає економіст, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Ми отримаємо чисту сторінку, на якій зможемо почати з нуля, оскільки під час уповільнення багато компаній і грошей просто зникнуть.
Для перезапуску знадобляться розуміння та сміливість, які дозволять побудувати нову економіку з іншими цінностями та управлінням виробництвом, транспортом, дистрибуцією та роздрібною торгівлею, вважає прогнозист.
Проте пан Пендзин вбачає у такому розвитку подій і певні проблеми, що пов’язані з тим, як може перевтілитися економіка за час пандемії.
– Кожна країна шукає способи для підтримки національного товаровиробника, а в США взагалі дають тримісячні канікули на сплату податків для всіх своїх громадян та бізнесу, і ніхто не каже, що це не ринковий метод. Тобто кожен рятується як може. Всі рятуються не як загальносвітова економіка, не як співдружність, а кожен намагається щось зробити у «національній хаті», – каже він.
Експерт додає, що в Італії, наприклад, є невдоволення діями ЄС, який майже не допомагає. Тобто кожна країна найбільше сконцентрована на собі.

(Продовження).

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •