Винахідник першого у світі авіаційного ранцевого парашута, наш земляк Гліб Котельников народився сто п’ятдесят років тому, 30 січня 1872-го. Полтавський музей авіації і космонавтики, департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті влаштували просвітницько-меморіальні заходи з нагоди пам’ятної дати.
Військовий, чиновник, актор
Як зазначається у рубриці «Історичний календар» офіційного сайта Українського інституту національної пам’яті, батьки майбутнього конструктора-винахідника були родом з Полтави, де Гліб закінчив гімназію. З дитинства він грав на скрипці, любив співати, а також майструвати різні моделі та іграшки. Мріяв навчатися у технологічному інституті або консерваторії, але після смерті батька реальною для юнака була лише військова кар’єра, і він стає вільнонайманим 33-го Єлецького полку, згодом екстерном закінчує Петровський кадетський корпус. У 1894 році, після навчання у Київському військовому училищі, отримує звання підпоручика артилерії. Після виходу у відставку повертається в Полтаву, де надалі служить акцизним чиновником.
Захопившись сценою, Гліб Котельников брав участь у самодіяльних театральних виставах, грав у трупі «Народної аудиторії імені М. В. Гоголя». Одружившись із донькою відомого полтавського художника Василя Волкова Юлією, опинився серед полтавської мистецької і наукової еліти. У колі спілкування родини Котельникових були Леонід Позен – скульптор, автор пам’ятника зачинателю нової української літератури Івану Котляревському в Полтаві, а також відомі художники Микола Ярошенко та Григорій і Іван М’ясоєдови, славетний хірург Микола Скліфосовський.
Величезна шовкова шаль…
На початку 1900-х Котельников був переведений по службі на Дон, потім – у Сочі. Та любов до театру, бажання стати професійним актором змусило його залишити службу й у 1910 році виїхати до Петербурга, де він розпочав кар’єру в театрі Народного будинку і мав великий успіх у глядачів під псевдонімом Глєбов-Котельников.
Чимало уваги Гліб Котельников приділяв техніці. Запропонував багато оригінальних ідей у різних галузях: конструкцію автомобільної свічки, пристрій для запуску автомобільних двигунів, низку пристроїв для трамваїв, декілька поштових машин-напівавтоматів тощо, проте головним його досягненням вважається створення першого у світі авіаційного ранцевого парашута.
Під час проведення свята повітроплавання у вересні 1910 року майбутній винахідник став свідком трагічної загибелі авіатора Левка Мацієвича (один із засновників Революційної української партії (РУП), соратник Симона Петлюри, перший авіатор українського походження), який випав з кабіни на висоті 400 м. Беззахисність пілотів у аварійних ситуаціях наштовхнула Котельникова на думку створити апарат для рятування льотчиків.
За різноманітними кресленнями він виготовляв моделі рятувальних засобів і потім скидав їх з повітряних зміїв або дахів будинків. Так він дійшов головного висновку: льотчик повинен мати при собі зовсім невеличкий у складеному стані, легкий і міцний парашут. Одного дня Котельников випадково побачив, як у театрі одна з дам дістає з маленької сумочки величезну шовкову шаль, і це підказало йому, що тонкий шовк – найкращий матеріал для парашута, що складається.
Творчий пошук увінчався успіхом, і 27 жовтня 1911 року винахідник подав заявку й отримав охоронне свідоцтво за № 50103 на «рятувальний ранець для авіаторів з автоматичним викидним парашутом», підтверджене французьким патентом № 438612. Проведені в червні 1912 року випробування дали чудові результати. Парашут називали «рятувальний ранцевий парашут Котельникова, модель перша». Виглядав він, як алюмінієвий ранець, що постійно перебував з пілотом. Український винахідник продовжував працювати над удосконаленням своєї конструкції, запропонувавши нові моделі: з напівм’яким ранцем, м’який ранцевий (прототип сучасних), для вантажів вагою до 300 кг тощо.
У Російській імперії до 1916 року військові авіатори парашутом майже не користувалися, адже імперський царський генералітет вважав, що льотчик, який має парашут, у випадку найменшої загрози залишить борт літака. Про парашути Котельникова згадали лише під час Першої світової війни, а вже у 1926 році уряд СРСР усі винаходи українця привласнив. Таким чином, власником винаходів українця стала радянська держава, яка довгий час злочинно замовчувала видатні заслуги конструктора.
Під час Другої світової війни Котельников опинився в оточеному Ленінграді. Після першої блокадної зими у вкрай важкому стані його евакуювали в Москву, де пізніше він і помер 22 листопада 1944 року.
«Крилаті серця України»
Напередодні ювілею полтавці вшанували пам’ять винахідника першого у світі авіаційного ранцевого парашута. Присутніх привітала начальниця відділу охорони культурної спадщини департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Олеся Старолат. Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар зауважив, що за ініціативи УІНП й згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати і ювілеї у 2022 році 150-річчя від дня народження видатного винахідника цьогоріч відзначається на державному рівні. «Так сталося, що чимало вихідців з України мусили жити, займатися винахідництвом, створювати культурні сенси у період перебування українських земель у Російській імперії. Імперські ідеологи використовували це, приписуючи видатних особистостей до своєї історії. І дотепер керманич держави-окупанта Владімір Путін так само використовує це у гібридній війні проти України, проголошуючи гасло «єдіний народ». Тривалий час у темну добу бездержавності російська і радянська історіографії «ліпили» з багатьох видатних вихідців з України «вєлікіх рускіх учоних». Досі у «всесвітній павутині», навіть на вітчизняних інтернет-сайтах, можна зустріти некоректні повідомлення про Гліба Котельникова з пропагандистським кліше «видатний російський винахідник», – зауважив представник Інституту нацпам’яті.
Відомий краєзнавець Борис Тристанов присвятив свій виступ постаті Левка Мацієвича – українського авіатора, громадсько-політичного і культурного діяча, учасника урочистостей – з нагоди відкриття у Полтаві пам’ятника Іванові Котляревському.
Співробітники Музею авіації і космонавтики презентували експрес-виставку «Крилаті серця України (до ювілейних днів народження Г. Котельникова (150), І. Касяненка (135), С. Корольова (115)». У рамках зібрання з ініціативи Полтавського офісу УІНП відбувся перегляд тематичного відеоматеріалу «Парашут вигадав українець» авторства письменників і громадських діячів братів Капранових (ютуб-канал імені Тараса Шевченка).
У заходах взяли участь громадські діячі, журналісти, представник Музею важкої бомбардувальної авіації Микола Білоконь, співробітники відділу документів з економічних та технічних наук Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Івана Котляревського на чолі із завідувачкою Валентиною Івко, учасники молодіжного військово-патріотичного клубу «Воїн» під керівництвом Олега Бараша, очільник організації ветеранів російсько-української війни Полтавського державного медичного університету Віктор Лєбєдєв.
У центрі Полтави, на будинку по вулиці Соборності, де свого часу розташовувалися Акцизне управління і квартира Котельникова, на честь конструктора-винахідника встановлено меморіальну дошку з погрудним рельєфним зображенням. Тож на завершення просвітницького зібрання його учасники відвідали це місце пам’яті, вшанувавши видатного конструктора-винахідника покладанням квітів.
Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.