Відзначення Дня соборності України в Полтаві традиційно було позначене низкою патріотичних і культурно-мистецьких дійств, у яких взяли участь тисячі наших краян. До пам’ятника Пророку нації Тарасу Григоровичу Шевченку урочисто поклали квіти, в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського провели тематичні екскурсії для школярів та студентів, Державний архів Полтавської області запросив на документальну виставку, громадські активісти влаштували в середмісті флешмоби із вшанування державної символіки.
Пантеон національної пам’яті
Урочистості з нагоди Дня соборності України в Полтаві провели 22 січня в академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя. Дійство відкрилося віршем видатного українського поета Олександра Олеся “Дух наш пречистий, дух наш народний”, написаним у грудні 1918 року, за кілька місяців до великої події – Акта Злуки – й до того, як митець-патріот став аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині.
О, поведи ж нас, лицарський духу,
По вільній стежці життя і руху.
На тихі води,
На ясні зорі.
І в цю велику, страшну годину
З’єднай в єдину всю Україну!
На сцені театру полум’яні рядки декламував ведучий заходу, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Полтавського національного педагогічного університету імені
В. Г. Короленка Гліб Кудряшов. Він також нагадав, що вперше в ХХ столітті незалежність України було проголошено Четвертим універсалом Української Центральної Ради 22 січня 1918 року, а вже рівно за рік відбулась вікопомна подія об’єднання УНР та ЗУНР. “Тому свято 22 січня важливо відзначати і як День соборності, і як День першої незалежності. Саме такий формат підкреслює тяглість української державної традиції в ХХ столітті”, – наголосив Гліб Кудряшов.
Після того, як прозвучав Державний Гімн України, присутні вшанували пам’ять борців за соборність і незалежність усіх часів. Курсанти Полтавського військового коледжу сержантського складу понесли кошики з синьо-жовтими квітами до меморіальної дошки великому українському державному і політичному діячу, Головному отаману військ УНР, нашому земляку-полтавцю Симону Петлюрі, до пам’ятника видатному громадсько-політичному діячу, науковцю, економісту, організатору національного кооперативного руху початку ХХ століття, голові Ради Міністрів УНР, уродженцю Градизька Борису Мартосу та на Алею Героїв на Центральному міському цвинтарі, де покояться загиблі на Донбасі захисники Вітчизни.
Відзнаки для сучасних достойників
Під час урочистостей у театрі з промовами до полтавців звернулися голова облдержадміністрації Олег Синєгубов, секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота. Керівник області вручив нашим землякам, відповідно до Указу Президента, нагороди та посвідчення про присвоєння почесних звань. Орденом “За заслуги” ІІ ступеня відзначений генеральний директор СТОВ “Воскобійники” Шишацького району, депутат обласної ради Валерій Капленко, орденом “За заслуги” ІІІ ступеня – заступник голови Полтавської обласної організації інвалідів війни, Збройних сил та учасників бойових дій Іван Якушев, медаллю “За працю і звитягу” – заступник начальника управління – директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради Ольга Мягкохліб.
Посвідчення про присвоєння почесного звання “Заслужений артист України” отримав артист, провідний майстер сцени Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені
М. В. Гоголя Богдан Чернявський, “Заслужений лісівник України” – лісничий Псільського лісництва державного підприємства “Кременчуцьке лісове господарство” Михайло Павлов, “Заслужений майстер народної творчості” – завідувачка гончарної майстерні, учителька державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І–III ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” імені Василя Кричевського Світлана Мотрій, “Заслужений працівник соціальної сфери України” – директор Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату Пирятинського району Григорій Тягун, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України” – старший тренер-викладач із веслування на байдарках та каное Полтавської обласної школи вищої спортивної майстерності Олег Камерилов.
“Родзинкою” мистецької програми до Дня соборності в театрі стала демонстрація телекадрів, на яких наші видатні співвітчизниці, хранительки генетичного коду нації, міркують, як зберегти коріння нашого роду й вогнище святої української хати. Ніби цілющий благовіст, дзвеніли над залом голоси геніальної Ліни Костенко й незабутніх народних артисток України Неоніли Крюкової (яка розпочинала своє служіння сцені в Полтаві) та Раїси Кириченко, Берегині української пісні…
Концертну програму глядачам подарував народний ансамбль пісні і танцю “Славутич” із Кременчука. Гримів на сцені, скликаючи завзяте козацтво, тулумбас, гукав у загадкові Карпати стародавній чоловічий гуцульський танець аркан, линули пісенні освідчення в любові рідній землі.
Держава “має право”, якщо вона має силу
Напередодні Дня соборності, 21 січня, в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка “Українське військо. 1917–1921”, підготовлена Українським інститутом національної пам’яті. На двох десятках великоформатних стендів до уваги відвідувачів представлена текстова інформація, фотоматеріали, карти, таблиці…
Для створення експозиції використані матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України
ім. Г. С. Пшеничного, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Музею Української революції 1917–1921 років, Українського національного музею в Чикаго, віртуального музею УНР, архіву Організації українських націоналістів (Українська інформаційна служба – Лондон), архіву Інституту Йозефа Пілсудського.
Автори виставки – дослідник військової історії Євген Пінак, історик Ярослав Файзулін, історик-політолог Максим Майоров. Кожен стенд виставки присвячений певній темі: “Початки Українського війська”, “Воєнні операції”, “Піхота”, “Кіннота”, “Артилерія”, “Однострої та відзнаки”, “Зброя Українського війська”… Зокрема стенд “Українські командири” знайомить із військовими біографіями вояків армії УНР: генерала-хорунжого Юрія Тютюнника, генерала-полковника Михайла Омеляновича-Павленка, полковника Євгена Коновальця, курсанта (юнака) Володимира Сосюри, а також полковника Галицької армії Василя Вишиваного.
Розділ “Обеззброєні, але не скорені” починається з інформації: “Незважаючи на поразку українських армій, їх ветерани не збиралися припиняти боротьбу за волю України. Деякий час у 1920-х рр. українські армійські структури зберігалися в таборах інтернованих у Польщі, Румунії та Чехословаччині…” Завершальні стенди “Пам’ять про Українське військо” та “Збереження мілітарних традицій” висвітлюють події відродження в незалежній Україні правди про Героїв Перших визвольних змагань, встановлення їм пам’ятників, меморіальних знаків, а також засвідчують, що після нападу Росії на нашу країну в 2014 році українці почали героїзувати борців за незалежність 1917–1921 років, бо сповна усвідомили принесену ними на олтар Батьківщини жертву.
Старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко розповіла, що виставка була презентована в Києві 6 грудня минулого року, на День Збройних сил України.
“Українські державні діячі початку двадцятого століття поступово прийшли до розуміння того, що держава “має право”, якщо вона має силу, тобто армію. Ця виставка містить дуже докладну інформацію, що дуже добре, бо з 2014 року пересічний українець зацікавився багатьма фактами, для розуміння яких треба переглянути сотні історичних монографій, а тут представлено все головне”, – наголосила Наталія Кузьменко.
Першими відвідувачами виставки стали учні Полтавської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 10 імені В. Г. Короленка. Згодом експозицію покажуть у районах області.
Мовою документів
На документальній виставці до Дня соборності України в Державному архіві Полтавської області, яка відкрилася 23 січня, представили пів сотні документів. Переважно це текстові матеріали: накази органів влади, газетні публікації і т. д. Директорка установи Валентина Гудим зазначила, що експозиція акцентує на участі наших земляків-полтавців у подіях возз’єднання УНР та ЗУНР та в бою під Крутами. Вона зауважила, що матеріали тих часів довелося збирати майже по крупинках, адже їх збереглося обмаль, а також провела паралелі між подіями сторічної давнини й сучасністю, в яких імперська царсько-більшовицько-путінська Росія була і залишається агресором-загарбником української землі.
Про збройну боротьбу більшовицької Росії проти Української держави відвідувачам виставки розповів заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт. Він нагадав про такі криваві злодіяння більшовиків, як розстріл ченців Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, вбивство міністра освіти УНР Івана Стешенка, вбивство командира полку імені Богдана Хмельницького Юрія Ластовченка.
На виставці була представлена фундаментальна збірка “Українська революція 1917–21. Полтавський вимір. Постаті, події, документи” у трьох книгах. Незабаром ця праця стане доступною на сайті архіву для всіх, хто хоче дізнатися більше про буремні події визвольної боротьби за нашу державу.
Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”