Український парадокс: маємо багаті природні ресурси, кадровий потенціал, технології – і найбідніше на Європейському континенті населення

Український парадокс: маємо багаті природні ресурси, кадровий потенціал, технології – і найбідніше на Європейському континенті населення

Вартість більшості соціальних продуктів цієї осені буде не по кишені для багатьох українців, стверджують експерти споживчого ринку. На жаль, цей невтішний прогноз має всі тенденції для того, щоб збутися. Адже поступове здорожчання продуктів різних категорій розпочалося вже в середині серпня. Першими суттєво зросли в ціні яйця, далі – крупи. Протягом 10 днів вартість 500-грамового пакета кефіру жирністю 2,5% зросла на 1,5 гривні, зауважила полтавка Ольга Мироненко. Щоб у сезон збирання картоплі другий хліб для наших співвітчизників коштував 14–17 гривень за кілограм, такого ще не було ніколи. Значно вищими, ніж зазвичай, є ціни й на помідори, огірки, яблука, загалом на всю городину та садовину. Як наголошують експерти, і далі підвищуватимуться в ціні молочні та м’ясні продукти, хлібобулочні вироби.
Виникає логічне запитання: як тут працює прив’язка до американського долара? Адже нам, пересічним споживачам, зазвичай зауважували: ціни зростають, бо дорожчає долар. Але ж нині, вже кілька місяців поспіль, американська валюта дешевшає?!

Картопля з Білорусі

Підвищувальний ціновий тренд на ринку картоплі в Україні зберігається вже кілька тижнів, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Цьому сприяє досить обмежена пропозиція цієї продукції на ринку. Нині основні оптові продажі картоплі ведуться в межах 8–12 грн/кг ($0,32–0,47 /кг), що в середньому на 20% дорожче, ніж на початку серпня. При цьому експерти проекту зазначають, що, незважаючи на підвищення цін у зазначеному сегменті, попит на картоплю на українському ринку залишається досить високим.
Така ситуація сприяла початку поставок картоплі з Білорусі. Імпортна продукція надходить у продаж від 11 грн/кг, однак її якість не завжди влаштовує українських покупців. Варто зазначити, що вже сьогодні ціни на картоплю в Україні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у серпні 2018 року. Тоді відвантаження цієї продукції велися не дорожче 5 грн/кг. Враховуючи активні темпи збуту картоплі, багато українських фермерів заявляють про свій намір підвищити ціни на цей овоч.
* * *
Зростання цін в умовах низьких державних соціальних гарантій – мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії за віком – та високих тарифів на житлово-комунальні послуги, природний газ і електроенергію ведуть до подальшого падіння рівня життя більшості громадян України. Саме тому наші співвітчизники, хто молодший і мобільніший, масово виїжджають у різні країни світу в пошуках кращого життя. І процес цей не зупинити до тих пір, поки в нашій країні середня зарплата не досягне хоча б 70% від європейського рівня і значно підвищиться мінімальна зарплата та інші соціальні стандарти, запевняють вітчизняні аналітики.

Споживчий кошик переглянуть

Споживчий кошик українця – мінімальний набір продуктів, непродовольчих товарів і послуг, з вартості яких вираховується прожитковий мінімум, – не критикував хіба що ледачий. Прожити на наш продуктовий набір, звісно, можливо, ми маємо в ньому аж занадто багато вуглеводів – хліба, але в кілька разів менше норми білого м’яса, яловичини, риби, круп, фруктів, овочів, навіть національного продукту – сала. У споживчому кошику дорослого українця немає кави, какао, чаю, спецій і навіть солі. Про жебрацький набір непродовольчих товарів годі й говорити.
З досвіду країн Європейського Союзу споживчий кошик формується не так, як в Україні. Наприклад, у сусідній Польщі ведеться системна оцінка витрачених коштів середньостатистичного споживача, проводяться дослідження попиту на товари, які найбільше купуються.
Український кошик кардинально не переглядався вже досить давно. Прикро визнавати, що з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги чимало українців не в змозі забезпечити себе навіть тим елементарним набором продуктів зі споживчого кошика. Тож нині суспільство очікує від влади відкритих і зрозумілих дій.
До речі, у січні цього року Верховний Суд України виніс остаточне рішення у справі про “споживчий кошик”. Його вердикт – постанову Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2016 року за №780 “Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення” визнати незаконною.
Важливість цього рішення ВСУ для українців у тому, що воно фактично скасовує існуючий набір споживчого кошика, на підставі якого розраховуються прожитковий мінімум і мінімальний розмір соціальних виплат, таких, як пенсії, соціальні допомоги тощо. Тепер Уряд має заново сформувати споживчий кошик для українців. І, якщо це буде зроблено за законом, новий споживчий кошик стане значно вагомішим і коштуватиме дорожче. Як наслідок – потрібно буде піднімати прожитковий мінімум і “прив’язані” до нього соціальні виплати. Цікаво було б запропонувати хоча б одному з чиновників із кількасоттисячною зарплатою чи народному обранцю прожити хоча б один тиждень на нинішній мінімум!

Чому споживчий кошик в Україні незаконний

У законі України “Про мінімальний споживчий бюджет” говориться, що споживчий кошик для кожної з соціально-демографічних груп повинен включати “науково обґрунтовані, збалансовані за потребами стандартні набори товарів і послуг, засновані на мінімальних нормах і нормативах споживання, які розробляються науковими установами та організаціями відповідного профілю”. У нас же перелік товарів і послуг, які входять до споживчого кошика, важко назвати “науково обґрунтованими”, “збалансованими” й такими, що задовольняють мінімальні потреби людей. Принаймні в ході судового розгляду відповідачам не вдалося привести доказів того, що при розробці цього соціального стандарту згадані норми закону виконувалися.
До 2016 року в нас існував споживчий кошик, затверджений ще 2000 року. Про жодні “зміни стандартів проживання”, зрозуміло, не йшлося. Хоча за цей час стали масовим явищем Інтернет і мобільний зв’язок, ноутбуки та планшети – те, що в 2000-му вважалося розкішшю, сьогодні є абсолютно необхідними “робочими інструментами” і засобами комунікації (в т.ч. з органами державної влади).
У 2016 році Кабінет Міністрів таки видав постанову про затвердження нового складу споживчого кошика. Однак “осучаснення”, по суті, не відбулося. Загалом споживчий кошик для дорослого населення України складається з 45 категорій продуктів харчування, 25 видів предметів гардероба для чоловіків і 29 видів – для жінок, 9 видів текстильних виробів (постіль, рушники), 32 видів ліків і товарів медичного призначення, 23 найменувань посуду і меблів, 10 видів комунальних послуг, 9 побутових послуг і 2 видів транспортних послуг.
Про кількісний склад споживчого кошика говорилося не раз. Звісно, в негативному тоні. Складно назвати “науково обґрунтованими” норми по 20 грамів моркви, буряка й цибулі на день на людину. Одну чашку кави на місяць для середньостатистичного українця. Дві пляшки шампуню на рік. Одну нову сукню і одні нові штани раз на чотири роки для працюючої жінки. Два підручники на рік для школяра. 10 таблеток валеріани на рік для пенсіонера. Про комп’ютери, мобільні телефони і кабельне телебачення в сучасному споживчому кошику навіть не згадується. Як і про оплату мобільного зв’язку, Інтернету, кабельного телебачення, відправку та отримання посилок. Не передбачені й витрати на оплату медичних послуг, купівлю книг, кіно, на відпустку, оздоровлення, заняття спортом і багато-багато іншого.
Але навіть при всьому тому наборі продуктів реальна вартість цього мізерного споживчого кошика вдвічі більша, ніж та, яка вважається “офіційною”, і на підставі якої формується розмір прожиткового мінімуму та інших соціальних виплат. Що найцікавіше – після рішення Верховного Суду про скасування постанови про споживчий кошик 2016 року автоматично поновлюється дія споживчого кошика 2000 року, який не назвеш сучасним. І загалом, як з’ясувалося в ході судових розглядів, в Україні не існує навіть передбаченого законом механізму формування сучасного споживчого кошика.

У порівнянні зі споживчими кошиками інших країн український виглядає просто жебрацьким

У європейських країнах прожитковий мінімум загалом не прив’язаний до кошика. Споживчий кошик служить передовсім маркером інфляції, тобто, аналізуючи товари та послуги, що входять до його складу, легко відстежити, як змінюються ціни, рівень інфляції і т. д. І на основі цього коригуються соціальні стандарти.
У порівнянні зі споживчими кошиками інших країн український виглядає просто жебрацьким.
“У Європі споживчий кошик – набір різних товарів і послуг – включає від 300 найменувань до декількох тисяч, залежно від країни. Там моніторять ці товари й послуги, щоб на підставі цього визначати рівень інфляції. В якихось країнах прожитковий мінімум склався історично. В інших такого поняття не існує зовсім. У стандартах ЄС точно немає такого поняття, як прожитковий мінімум. На наш запит вони порекомендували нам звертатися до кожної країни окремо”, – розповідає президент Асоціації постачальників торговельних мереж, яка займається питаннями справедливого споживчого кошика й прожиткового мінімуму Олексій Дорошенко.
Для порівняння. До споживчого кошика британців, окрім іншого, входять навіть послуги на садівника і квитки на футбол. У французів у споживчому кошику передбачена косметика, похід до салону краси та продукти для домашніх улюбленців. Американці включають у споживчий кошик також тютюнові вироби та спиртні напої, витрати на громадське харчування (кафе, ресторани), харчування в школі й на роботі. У Німеччині передбачено можливість один раз на тиждень відвідувати кафе, а також замовити піцу з доставкою додому.
За інформацією Асоціації постачальників торговельних мереж, в Італії, наприклад, взагалі не існує поняття “прожитковий мінімум” або “мінімальна заробітна плата”. “В Італійській Республіці прожитковий мінімум як інструмент соціально-економічної політики не передбачений законодавством. Таким чином споживчий кошик використовується не як основа для розрахунку прожиткового мінімуму, а як інструмент для оцінки інфляційних процесів”, – йдеться в інформації Національного інституту статистики Італії. А споживчий кошик у цій країні складається з 302 сегментів (у кожному із сегментів є свій список товарів або послуг) і переглядається він щороку в лютому. До італійського споживчого кошика входять навіть човни та двигуни для човнів, покупка музичних інструментів, традиційних та електронних ігор, послуги ветеринарії, харчування домашніх тварин і “товари для малювання”.
У Німеччині розмір “мінімуму” вдесятеро перевищує український аналог. І до нього входять усі групи товарів зі споживчого кошика.
“Вартість споживчого кошика Угорщини визначається Центральним статистичним управлінням Угорщини шляхом оцінки поточних цін на товари і послуги, які її формують. Прожитковий мінімум на 2017 рік в Угорщині встановлено на рівні 444 доларів США. У той же час вартість мінімального споживчого кошика становить 530 доларів США”, – відповіли на запит Асоціації постачальників торговельних мереж.
Тобто прожитковий мінімум в Угорщині приблизно на 15% нижче споживчого кошика. Але не варто шукати схожості з Україною: споживчий кошик угорців включає 935 найменувань, 140 товарних груп.
“Україні потрібно побудувати повноцінну модель споживчого кошика. Давайте теж введемо моніторинг щодо 1000 товарів, як у Європі. Це означатиме, що ми помічаємо всю інфляцію, яка є в нашій країні. І розмір прожиткового мінімуму повинен залежати від розміру реального споживчого кошика. Нехай не 100%. У тій же Угорщині прожитковий мінімум становить 87% від розміру споживчого кошика. Але цей кошик повинен бути реальним”, – вважає Олексій Дорошенко.

Що в кошику українця?

До споживчого кошика українця нині входить 296 товарів і послуг. Правду кажучи, перелік доволі цікавий.
Наприклад, уряд пропонує українцям їсти не більше 2 кг сала на рік,
8 кг свинини і 9 кг ковбаси. Замість вершкового масла у переліку продуктів харчування міститься маргарин – 2 кг. А ще майже центнер картоплі – 95 кг на одного українця, 7 кг олії та 24 кг цукру.
Український парадокс: маємо багаті природні ресурси, кадровий потенціал, технології – і найбідніше на Європейському континенті населення Український парадокс: маємо багаті природні ресурси, кадровий потенціал, технології – і найбідніше на Європейському континенті населенняТакож в уряді вважають, що українська родина має жити без мобільного зв’язку та Інтернету, 10 років дивитись один телевізор, а люстри міняти раз на 25 років.
Щодо одягу, то демісезонна куртка, осінні черевики, туфлі й костюм мають прослужити чоловікові 5 років. Протягом року чоловік має право зносити 10 шкарпеток, шість трусів і дві майки.
А от жіночий одяг мусить носитися довше. Одна зимова куртка, сукня й костюм – на сім років. Раз на п’ять років можна міняти демісезонний одяг. Пара зимового взуття та кросівки мають прослужити три роки, туфлі – два роки. Шість колготок, шість трусів і два бюстгальтери передбачені на рік.
Серед щорічних засобів гігієни та ліків – дві зубні щітки, один одеколон, один гребінець, 12 рулонів туалетного паперу, 100 г вати, два бинти, два жарознижувальні засоби, сім пластирів, один дитячий крем. Також у списку передбачили чотири стрижки на рік. Про міжміські чи міжнародні поїздки не згадується взагалі, включені лише приміські перевезення до 50 км. Відвідувати заклади культури передбачили шість разів на рік.

Прожитковий мінімум занижений удвічі

Закладений у законі про Державний бюджет України розмір прожиткового мінімуму занижений майже в два рази. Про це в інтерв’ю РБК-Україна зазначив голова Рахункової палати України Валерій Пацкан. Він наголосив, що в Україні існує проблема з прожитковим мінімумом.
“Встановлений законом про Держбюджет споживчий кошик ні кількісно, ні якісно не відповідає сучасним потребам: в 1,9 разу менше від фактично розрахованого. До того ж розрахованого Мінсоцполітики в цінах травня”, – повідомив глава Рахункової палати.
При цьому пан Пацкан додав, що в уряді визнають, що “прожитковий мінімум майже вдвічі менший, аніж потрібно”. Але ж від цього визнання українцям, як мовиться, “ні холодно ні жарко”.
До речі, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, із 1 липня 2019 року підвищено на 67 гривень, до 1564 гривень. Така норма закладена в законі про Державний бюджет. Крім того, з 1 липня підвищено розмір прожиткового мінімуму для інших категорій українців. Але такі “підвищення” навряд чи можуть порадувати наших співвітчизників. Адже інфляція, а відтак і знецінення мізерних гривень, галопує значно швидшими темпами. І як вижити на оті “мінімальні” зарплати чи пенсії, це вже справа самих пересічних українців.
У кінці липня цього року Мінсоцполітики підготувало свої пропозиції щодо оновлення споживчого кошика на основі звернень українців. Зокрема запропоновано розширити перелік лікарських засобів, а також включити в набори мобільний телефон і послуги мобільного зв’язку. Про це повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики України.
Також передбачено формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму. До того ж набір продуктів харчування формуватиме МОЗ, набір непродовольчих товарів – Мінекономрозвитку, набір послуг – уповноважені центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

Статистичним рядком: 70% пенсіонерів отримують пенсію, нижчу за середню

Станом на 1 липня 2019 на обліку в Пенсійному фонді перебувало 11,35 мільйона пенсіонерів, що на 120,5 тисячі осіб менше в порівнянні з даними на початок року. За інформацією Пенсійного фонду України 70% пенсіонерів отримують пенсію, нижчу за середню.
Про це йдеться в аналітичній довідці про роботу Пенсійного фонду України в першому півріччі, передає БізнесЦензор.
У той же час у першому півріччі 2019 року Пенсійний фонд призначив 188,6 тисячі нових пенсій, що на 21,9 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За даними Фонду, з початку 2016 року кількість пенсіонерів в Україні скоротилася за 947 тисяч осіб.
Середній розмір пенсії по Україні станом на 1 липня 2019 року склав 3005,96 грн, що на 360,30 грн, або на 13,6%, більше, ніж у січні 2019 року.
При цьому мінімальна пенсія за віком виросла з 1497 гривень станом на 1 січня до 1564 грн станом на 1 липня. Пенсії у розмірі від 1,5 до 2 тисяч гривень отримують 4,76 мільйона пенсіонерів, або 42% від загальної кількості. Трохи більше, від 2 до 3 тисяч гривень, отримують 3,14 мільйона осіб, або 27,6%.
Український парадокс: маємо багаті природні ресурси, кадровий потенціал, технології – і найбідніше на Європейському континенті населенняСтаном на 1 липня цього року пенсію за віком отримували 8,6 мільйона осіб, за інвалідністю – 1,42 мільйона, в разі втрати годувальника – 628,8 тисячі, за вислугою років – 623,3 тисячі, соціальні пенсії – 81,2 тисячі осіб, довічне грошове утримання суддям у відставці було призначено 3,3 тисячі осіб.
У першому півріччі Пенсійним фондом забезпечено пенсійні виплати на загальну суму 202 мільярди грн. Виплата житлових субсидій 2,5 мільйона громадян склала 10,2 мільярда гривень.
Власні доходи Пенсійного фонду в січні–червні, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, зросли на 20,6 мільярда гривень, або на 21,6%, і склали 116,1 млрд грн. Планові показники власних доходів перевиконані на 7,2%, або на 7,8 млрд грн. Надходження з Держбюджету в доходах Пенсійного фонду склали 101,2 млрд грн, або 46,6%. Загальний обсяг дохідної частини бюджету Пенсійного фонду на 2019 рік встановлено в сумі 398,18 мільярда гривень, видаткової частини – 397,73 млрд грн. У тому числі асигнування з Держбюджету складуть 167,01 мільярда гривень.

Пальмової олії на всіх вистачить

З огляду на фактичний рівень статку більшості пенсіонерів і тих українців, які за свою працю отримують мінімальну зарплату, а таких немало, нашим співвітчизникам доводиться харчуватися найдешевшими продуктами, в яких переважає пальмова олія. Її, до речі, наші виробники добавляють практично в усі категорії товарів: у ковбаси й солодощі, молочну продукцію… І завозять цього “диво-товару” чимало.
У січні–червні 2019 року Україна імпортувала 110,9 тисячі тонн пальмової олії на 72,8 мільйона доларів США. Про це повідомила Державна фіскальна служба України. Основним постачальником залишається Індонезія – $58,2 млн. На другому місці – Малайзія, з якої було імпортовано пальмової олії на $13,3 млн. Зі Швеції було завезено олії на $537 тисяч. Разом з тим, за вказаний період Україна експортувала 4,7 тисячі тонн пальмової олії загальною вартістю $2,9 мільйона.

Людмила ДАЦЕНКО.
За матеріалами інтернет-ресурсів.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий