Уроки історії, які не засвоїли рашисти, або Чому фіни та українці не люблять, коли їх називають русофобами

Уроки історії, які не засвоїли рашисти, або Чому фіни та українці не люблять, коли їх називають русофобами

“Історія повторюється двічі: спершу як трагедія, потім — як фарс”. Ці слова належать Георгу Гегелю, німецькому філософу XIX століття, який створив систематичну теорію діалектики. На жаль, історія воєн – це завжди трагедія, адже в результаті бойових дій завжди гинуть люди.

Багато хто вже проводив історичні паралелі між розпочатою російськими нацистами війною проти України і Другою світовою, сучасною російською федерацією і Третім рейхом. А на практиці зомбування населення путлерівські пропагандисти насправді перетворили російську журналістику на фарс і перевершили навіть сумнозвісного Йозефа Геббельса, який колись вивів формулу «успішного» для диктатури телебачення (яке на той час тільки починало спинатися на ноги). На його думку, 75 відсотків ефіру мав становити розважальний контент, а решта – пропагандистські матеріали. «Перевага зорової картинки над слуховою виявляється в тому, що слухова перекладається в зорову за допомогою індивідуальної уяви, що не можна тримати під контролем: все одно кожен побачить своє. Тому слід відразу показати так, як НАМ потрібно, щоб усі побачили одне й те саме», – зазначав рейхсміністр освіти та пропаганди нацистської Німеччини ще в середині тридцятих років минулого сторіччя.
Сучасні послідовники головного пропагандиста Третього рейху з рашистських телеканалів гарно засвоїли настанови свого ідейного натхненника, але, схоже, так і не зрозуміли інші уроки історії. Будь-яка імперія, яка веде завойовницькі війни, рано чи пізно руйнується: або коли не може «переварити» завойовані території, внаслідок чого запускається відцентровий процес, або ж коли зустрічається з супротивником, який їй «не по зубах». Для сучасної росії таким супротивником стала Україна.
Приблизно в той же час, коли Йозеф Геббельс напрацьовував свої механізми зомбування населення Німеччини, один із лідерів українського національного руху Степан Бандера зазначав: «Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не змінювала і не послаблювала свого імперіалізму. Кожен режим зосереджував свої сили, всі найжорстокіші засоби, щоб утримати й закріпити поневолення, пограбування і нищення України та інших народів. Московський народ не тільки не протистояв тому, але в цілому був і залишився носієм цього імперіалізму».
Минуло майже сторіччя, але ці слова актуальні й нині. Як і ще одна фраза, яку теж приписують Степану Бандері: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все. Якщо ж обирає свободу, матиме вирощений ним і ніким не відібраний хліб».
У зв’язку з цим напрошується ще одна історична аналогія, яку намагаються не помічати кремлівські пропагандисти. Анексія Криму дуже схожа за своєю реалізацією на анексію Німеччиною територій Австрії та Чехії. Подальше ж вторгнення на український Донбас і повномасштабна війна, яку рашисти розпочали 24 лютого цього року, все більше нагадує радянсько-фінську війну 1939 року.
У першому випадку населення Австрії і Чехії обрало умовний «хліб», не чинячи спротив агресору, в другому – маленька Фінляндія дала збройну відсіч величезному СРСР, і хоча й втратила певну частину своєї території, але залишилася вільною країною, яку Москві так і не вдалося знову затягнути в тенета своєї імперії. Можливо, після розпаду рашистського рейху фіни повернуть і свої історичні землі, так само, як після поразки рф у війні, що триває нині, поверне свої тимчасово окуповані території й Україна. Адже у росії немає шансів перемогти у війні проти вільного народу, який підтримує весь цивілізований світ. Світ, який перестав боятися російського ведмедя з ядерною палицею. Дуже показовою у цьому сенсі є жорстка заява одного з фінських генералів, який відреагував на погрози Росії після оголошення Фінлядією про рішення вступити до НАТО. Він зазначив, що запрошує сучасних агресорів приєднатися до 200 тисяч росіян, які вже закопані в землю у Фінляндії на глибині кількох метрів після їхньої останньої спроби 1939 року. Краще і не скажеш…
Ідея московського недофюрера назавжди знищити «антиросію» і «русофобів», як в Кремлі називають Україну і українців, призвела до діаметрально протилежного ефекту – «антиросією» став увесь цивілізований світ. До речі, ані українців, ані тих же фінів не варто називати «русофобами», адже це слово походить від грецького φόβος — «страх, боязнь». А, повторю, ерефію вже не бояться. Дозволю собі запропонувати інший, можливо, менш благозвучний, але більш правильний, на мій розсуд, термін, який описує відчуття вільних людей при згадці про росію. Є в грецькій мові слово exθɾa, яке перекладається українською як огида, або ненависть. Тож ми – не русофоби, а русоефри, в нас більше немає страху, а тавро огиди нація Z буде носити на собі десятиліттями. Адже українці нічого не забувають, як не забули і фіни…
P.S. Насамкінець нагадаю ще одну історію. Сумну історію «Титаніка», який вважали дивом тогочасного суднобудівництва, кораблем, що не може затонути. Він пішов на дно за кілька годин… Мабуть, більшість читачів дивилися славнозвісний фільм з Леонардо ді Капріо у головній ролі. Один із небагатьох притомних росіян – карикатурист Сергій Йолкін – дуже влучно зобразив сучасний «унітазний Титанік», в який перетворилася путінська росія… Вважаю, натяк цілком зрозумілий. Адже якщо сучасний Мордор не зробив висновків з історії колишніх імперій, від стародавніх часів до Третього рейху і СРСР, він – приречений!..

Андрій ФІАЛКОВСЬКИЙ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий