Усікновення глави Іоанна Хрестителя

Усікновення глави Іоанна Хрестителя

Про скорботну подію, якою завершився земний шлях великого праведника, Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна, віряни молитовно згадують 11 вересня. Цього дня належить дотримуватися суворого посту.

Після того, як Предтеча охрестив Господа, цар Ірод Антипа, правитель Галілеї, кинув його до в’язниці. Про мученицьку смерть Іоанна Хрестителя розповідають Євангелія від Матфея і Марка.
У царя була законна дружина, але Ірод жив із дружиною свого брата, Іродіадою. Святий неодноразово викривав Ірода за цей гріх, але той не наважувався заподіяти йому зла, оскільки шанував Іоанна Хрестителя як Пророка і боявся народного гніву.
На бенкеті з нагоди дня народження Ірода дочка Іродіади, Саломія, так зачарувала всіх своїм танцем, що цар заприсягнувся перед гостями виконати будь-яке її прохання. Іродіада підказала дочці просити голову св. Іоанна Хрестителя на таці. Ірод засмутився: він боявся кари Божої за вбивство Пророка, але не наважився порушити необережну клятву.
Святому відтяли голову й віддали Саломії. За переказами, голова продовжувала викривати Ірода й Іродіаду. Страшна подія сталася близько 32 року від Різдва Христового.
Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою та Саломією ще за їхнього життя. Потрапивши у немилість до римського імператора Гая Калігули, Ірод разом із наближеними був відправлений на заслання. Саломія, переходячи взимку річку, провалилася під кригу, яка перерізала їй шию. А сам Ірод та Іродіада загинули під час землетрусу, впавши в провалля.
На згадку про усікновення глави святого Іоанна Хрестителя Церквою встановлений строгий піст – як вираз скорботи християн про насильницьку смерть великого Пророка.
У народі цей день називають Головосіком. За давніми звичаями, люди остерігаються брати на Головосіка до рук ножі, а також їсти круглі, подібні за формою до голови, овочі. Утім, священики радять зосереджуватися не на побутових звичаях, а на православній традиції вшанування Пророка. Він – уособлення Правди, перед якою люди досить часто виявляються недосконалими й слабкими. Єдиний наш шлях до спасіння – каяття у гріхах і намагання стати кращими.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий