Цю скорботну подію православні християни молитовно згадують 11 вересня. Найбільший Пророк Божий зазнав мученицької смерті, бо не побоявся викрити неправду. Вшановуючи пам’ять подвижника, віряни дотримуються суворого посту.
Господній Предтеча Іоанн закликав людей до каяття і доброчесного життя, щоб вони могли гідно зустріти Спасителя. Не вагаючись, він викривав гріхи навіть найвпливовіших можновладців. Зокрема засуджував юдейського царя Ірода, який жив із дружиною свого брата Іродіадою. Законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, Ірод покинув.
Іродіада зненавиділа Іоанна Хрестителя, й невдовзі його кинули до в’язниці. Підступна жінка шукала слушного моменту, щоб знищити подвижника, однак зробити це було нелегко, «бо Ірод боявся Іоанна, знаючи, що він муж праведний і Святий, і охороняв його» (Мк. 6, 20). Цар розумів також, що загибель Іоанна Предтечі може викликати велику хвилю народного гніву.
Біда сталася у день народження Ірода, під час бенкету. Дочка Іродіади Соломія так догодила цареві танцем, що той заприсягнувся перед гостями дати їй усе, чого б не побажала. Іродіада намовила доньку просити голову Іоанна на блюді. Ірод засмутився, але не зміг порушити необережну клятву.
Святому Іоаннові Хрестителю відтяли голову й віддали Соломії. За переказами, голова продовжувала викривати Ірода й Іродіаду. Розлютована Іродіада сколола язик Пророка шпилькою і закопала голову в нечистому місці. Але Іоанна, дружина царського урядника Хузи, таємно віднайшла її, поклала в посудину і поховала на Єлеонській горі. Тіло Хрестителя поховали його учні.
Надалі Божий гнів обрушився на кривдників Пророка. Переходячи взимку річку, Соломія провалилася під лід і гостра крижина відрізала їй голову. Аравійський цар Арефа почав війну проти Ірода і завдав йому поразки. Римський імператор у гніві заслав Ірода разом з Іродіадою в Іспанію, де вони загинули.
Церковна іконографія зображає Предтечу першим, після Богоматері, яка стоїть поряд із Христом Спасителем, Царем Слави, в постійній молитві за світ і людей. Він – останній пророк Старого Завіту й перший пророк-мученик Нового Завіту, найближчий друг Христа.
У народі скорботний день мученицької смерті Іоанна Хрестителя відомий під назвою «Головосіка». Наші пращури цього дня намагалися не брати до рук гострих предметів. Навіть хліб ламали руками. Існувала також заборона на вживання в їжу овочів круглої форми. Утім, Церква називає це забобоном, який не має нічого спільного зі змістом релігійного свята.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.