Вірусні захворювання продовжують випробовувати полтавців і загалом українців на міцність їхнього здоров’я.
Ще не встиг належним чином відступити грип і далі прогресує кір, а в кількох дитячих дошкільних закладах обласного центру оголошували карантин через захворюваність вихованців на скарлатину.
До того ж, за словами декотрих мам дітей, які відвідують такі дошкільні заклади, не всі хворі на цю недугу діти перебувають вдома до повного одужання. Трапляється, що їх приводять у дитсадок, щойно вдається «збити» високу температуру тіла.
Чи не нашкодить це іншим, як уберегтися від недуги, які симптоми і наслідки скарлатини, про це ми попросили розповісти завідувача організації епіддосліджень Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» Андрія БАЙБАРЗУ.
– Скарлатина – це серйозне захворювання, викликане гемолітичним стрептококом, яке жодними засобами не піддається коригуванню. Воно періодично виникає то з більшою, то з меншою інтенсивністю. Засобів профілактики скарлатини немає. Вона постійно існує, як і вітряна віспа. Дорослі хворіють на скарлатину дуже рідко. У дитсадку, де реєструється скарлатина, протягом 7 днів триває інкубаційний період. У цей час має відбуватися посилений нагляд за дітьми й переведення їх із групи в групу, де немає тих, що захворіли. Прийом нових дітей забороняється. У цьому й полягає карантин, який впроваджується для зменшення кількості контактних дітей. У дитсадках групи, які залишаються для відвідування дітей, повинні мати окремий вхід.
Інкубаційний період та симптоми скарлатини
Інкубаційний період триває 2–7 днів. Захворювання починається гостро – з підвищення температури тіла. При цьому посилюються симптоми інтоксикації: головний біль, блювота, слабкість. Виявляється яскрава гіперемія зіва, збільшення мигдаликів і регіонарних лімфатичних вузлів. Через 12–24 години від початку захворювання з’являється характерне яскраво-червоне висипання дрібними крапочками, рясніше в зоні складок шкіри (пахвових западин і складок, внутрішньої поверхні стегон). Лоб і щоки хворого зазвичай червоніють. Шкіра носо-губного трикутника залишається блідою і вільною від висипу. Висип зазвичай тримається 3–7 днів, потім згасає, не залишаючи пігментації. Характерні зміни язика у вигляді білого нальоту, який згодом злущується, оголюючи сосочки на яскраво-червоному тлі. Це так званий «малиновий язик» – характерний симптом скарлатини. До кінця першого тижня захворювання шкіра на обличчі починає лущитися, потім починається лущення на туловищі, ще пізніше, найбільш виражене, – на руках і стопах. Лущення може спостерігатися ще протягом 2–3 тижнів.
– Яка загалом ситуація на Полтавщині із захворюваністю на цю недугу?
– Торік в області на скарлатину захворіло 464 особи, з них 459 дітей. Приблизно така ж кількість випадків захворювання реєструється щороку. З початку 2019 на Полтавщині на скарлатину захворіло вже понад 60 осіб. Загалом захворюваність на рівні середньорічних показників. Це звичайна інфекція, яку обов’язково треба лікувати антибіотиками, під контролем лікаря. Іноді може знадобитися госпіталізація хворого. Особливо небезпечне ускладнення скарлатини, яке може негативно впливати на роботу серця та нирок. Ми поки що нічого не можемо зробити, окрім того, що обмежуємо відвідуваність у дитячих дошкільних закладах з метою ізоляції хворих дітей. Хвора дитина має бути повністю пролікована, курс вживання антибіотиків складає приблизно 10 днів, і після цього має пройти ще 10 днів. Тобто загалом курс лікування триває близько 20 днів, а за певних ускладнень може бути й довшим. Усе це визначає лікар. У дитсадок пролікованих дітей допускають із довідкою від лікаря про стан їхнього здоров’я. Тобто в довідці має бути написано, що та чи інша дитина – здорова. Допоки дитина не вилікувалася від скарлатини, вона не повинна відвідувати дитсадок, оскільки є джерелом розповсюдження інфекції.
– А яка нині ситуація із грипом та кором?
– Рівень захворюваності на грип в області має тенденцію до поступового зниження, а от захворюваність на кір, на жаль, продовжує зростати.
Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”