Успіння Пресвятої Богородиці

Успіння Пресвятої Богородиці

Це свято водночас і світле, і сумне. Слово «успіння» означає заглиблення в сон, мирну кончину, схожу на сон. Дивовижним було життя Пречистої Діви, дивовижне й Успіння Її. За церковним календарем свято відзначається 28 серпня.

Після Вознесіння Господнього, яке відбулося на очах Богоматері, Її земний шлях був іще досить довгим і плідним. Вона жила у апостола Іоана Богослова, який прийняв Її до себе в дім за заповітом Господа Ісуса Христа. Пресвята Матір Христова стала для всіх Його учнів спільною Матір’ю. Вони молилися разом із Нею, із великою радістю слухали Її повчальні розповіді.
Коли Ірод розпочав гоніння на Церкву, Божа Матір переселилася з апостолом Іоаном в Ефес (місто в сучасній Туреччині). Живучи тут, Вона відвідала праведного Лазаря на острові Кіпр, побувала на Афонській горі й благословила її.
Незадовго до Успіння Богородиця повернулася до Єрусалима. Тут Вона ходила тими місцями, де бував Спаситель. Молилася й плакала, згадуючи про Його страждання. Одного разу під час відвідування Голгофи Їй явився Архангел Гавриїл і сповістив про близьке переселення із земного життя у життя Небесне, вічно блаженне. Як запоруку Архангел вручив Богородиці пальмову гілку.
Божа Матір сповістила учням Господа про своє близьке Успіння й молилася, щоб Спаситель послав до Неї апостола Іоана з Ефеса. І Дух Святий переніс його до Єрусалима. Чудесним чином з’явилися біля Неї й інші апостоли, які проповідували в різних країнах. Побачивши один одного, вони раділи, але дивувалися, для чого Господь зібрав їх разом? Святий Іоан Богослов, вітаючи гостей, зі сльозами радості розповів, що настав час Божій Матері відійти до Господа.
Коли наблизився час Успіння Божої Матері, апостоли оточили ложе, на якому Вона перебувала. Несподіване світло осяяло все довкола, і зійшов Сам Христос, оточений ангелами і архангелами. Божа Матір вимовила: «Величає душа Моя Господа…» Без страждання, як уві сні, душа Пресвятої Діви залишила цей світ і відійшла до Вічного життя.
Святі апостоли поховали тіло Богородиці в Гефсиманському саду. За Божим промислом апостол Фома не був присутній при прощанні з Богородицею, а прийшов до Єрусалима на третій день і почав плакати біля гробниці. Апостоли зглянулися над ним і відсунули камінь, яким був закритий вхід у печеру, щоб Фома міг прикластися до святого тіла Приснодіви. Але тіло Її зникло, і в печері лежали тільки поховальні пелени. Пречиста Богородиця була узята на Небо в тілі.
Увечері, під час молитви, Христові учні почули ангельський спів і, глянувши вгору, побачили в повітрі Богородицю, оточену ангелами, в сяйві небесної слави. Вона промовила: «Радійте! Я з вами повсякчасно та завжди буду вашою молитвенницею перед Богом».
У нашому народі свято Успіння Пресвятої Богородиці шанується особливо. Про це свідчать, зокрема, назви головних монастирів-лавр України: Свято-Успенська Києво-Печерська, Свято-Успенська Почаївська, Свято-Успенська Святогірська.
Народна назва свята – Перша Пречиста. За давніми традиціями, від цього дня (по закінченні Успенського посту) в селах починався сезон сватань, заручин і весіль.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:

Добавить комментарий