Це останнє з дванадцяти найбільших свят православного церковного року. Відзначається завжди 28 серпня. У народі називається Першою Пречистою.
Успінню Пресвятої Богородиці присвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ століття і аж до наших днів. У Полтаві Свято-Успенський кафедральний собор Православної Церкви України височіє у самому серці міста, на Івановій горі.
Давньоруське слово «успіння» означає «засипання, сон». Саме як про успіння говорять за християнською традицією про закінчення земного життя святої Діви Марії, Матері Ісуса Христа. Достеменно невідомо, як довго Богородиця перебувала на землі після Вознесіння Господнього. Подальше Її життя описане тільки в апокрифічних джерелах.
Під час гонінь царя Ірода на молоду Церкву Христову Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоаном Богословом у 43 році пішла в місто Ефес (сучасне місто Ізмір у Туреччині), в якому йому випав жереб проповідувати Євангеліє. Молилась і займалась рукоділлям, розповідала людям про свого Сина, Його безмежну любов до світу і жертву заради спасіння людського роду.
Незадовго до Свого успіння Божа Матір повернулася до Єрусалима. Тут вона любила відвідувати ті місця, де часто бував Ісус, де Він навчав народ, де постраждав, помер, воскрес і вознісся на небо.
Одного разу на Голгофі Пречистій явився архангел Гавриїл і провістив переселення Її до життя небесного. Згідно з церковним переданням, у день, коли Богоматір мала відійти у Вічність, апостоли залишили місця своєї проповіді у різних кінцях світу й чудесним чином зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння Її пречистого тіла.
Перебуваючи навколо Її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії без страждання, ніби вві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала Свою чисту душу в руки Свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів.
За церковним переказом, святий апостол Фома, який прибув до Єрусалима із запізненням, засмутився, що не був біля Богородиці в останні хвилини Її земного життя. Щоб він попрощався з Її тілом, апостоли відкотили надгробний камінь. Але, на подив усіх, усередині знайшли тільки ризи Діви Марії. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо.
* * *
Для українців Богородиця здавна була першою Заступницею і Помічницею, Пречистою Владичицею. Саме до Неї зверталися за будь-якої потреби. Знали, що, стоячи на Голгофі біля розіп’ятого Сина, Вона прийняла у Своє серце весь біль і все страждання світу, тож кожного нещасного зрозуміє і захистить.
У народі свято Успіння Пресвятої Богородиці називають Першою Пречистою. Кажуть, що від Успіння літо остаточно повертає на осінь. Для українських селян це був час, коли вони повністю закінчували жнивувати і відтак починали сіяти озимину. А ще в народі помітили, що перша Пречиста – останній день, коли ластівки відлітають у вирій.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.