В'єтнамські “п'ятачки” – перспективні та вигідні

В’єтнамські “п’ятачки” – перспективні та вигідні

В’єтнамські свині вже давно перестали бути екзотикою для українців. “П’ятачки” цієї породи хоч і менші, ніж їхні співродичі- “аборигени”, але за ними легше доглядати, вони не вибагливі до кормів, стійкі перед хворобами. А ще – можуть пастися разом із козами. Серед прихильників міні-поросят – і полтавка Людмила КИШУН.

– Чому ви вирішили розводити саме в’єтнамських свиней?
– Кілька років у своєму господарстві тримала звичайних свиней і в’єтнамських, але у зв’язку з африканською чумою вирішила остаточно перейти на в’єтнамських поросят. В першу чергу мене привабила відносно доступна ціна на молодняк. Дуже важливо також, що ці свині менше хворіють. Не лише на чуму, а й на захворювання шлунково-кишкового тракту. Тому для них потрібно менше ліків. Улітку вони на вільному вигулі, поводяться у загоні, якщо можна так сказати, чемно. Не риють “окопи” і нічого не гризуть. Також добре уживаються з іншими тваринами, зокрема козами.
– Скільки часу потрібно для відгодівлі однієї тварини?
– У місячному віці середня вага одного поросяти – 3–5 кілограмів. Вони скоростиглі та багатоплідні. В середньому від однієї свині можна отримати на рік два опороси. Літо для в’єтнамських свиней – рай. Вони охоче споживають городину, зілля, фруктову падалицю, які заміняють частину концентрованих кормів. Варто зауважити, що окупність за рахунок зниження кількості концентрованих кормів для цих тварин досить відчутна, адже потрібно близько трьох кормових одиниць на кілограм приросту ваги, тож за поживністю близько 80 відсотків загального раціону може складати, так би мовити, підножний корм. За десять місяців можна відгодувати вісімдесятикілограмове порося.
– Якийсь особливий раціон для них витримуєте?
– Влітку годую практично всім з городу. Концентратів даю мало. Полюбляють мої “п’ятачки” молочну сироватку, але взагалі харчами не перебирають. Взимку даю чимало сіна та соломи. Для повнораціонного меню та поповнення мінералів додаю зернові суміші, які готую вдома. Головну ставку роблю на білкововмісні рослини, такі, як люцерна, лушпиння з сої. Зерна кукурудзи даю небагато, щоб тварини були не надто жирними. Намагаюся витримувати такий раціон годівлі, щоб сало було з прошарками м’яса, тоді воно й красивіше, й смачніше. Всі корми – екологічно чисті. На мою думку, одним із способів виживання селян у конкурентному середовищі є виробництво екологічно чистої продукції. Зараз виробники м’ясних делікатесів, щоб наростити обсяги продукції, активно використовують прискорювачі росту, штучні антиоксиданти та барвники. Вони негативно впливають на смак ковбас, шинки, бекону… Люди у містах скоро не знатимуть, який смак справжньої домашньої свинини. Переконана, що так не повинно бути.
– На вашу думку, в’єтнамські свині є рентабельними у домашньому господарстві?
– Нині невеликі присадибні господарства, як і в 1990-х роках, розпочинають відновлювати свинарство, розводячи саме травоїдних поросят. Селяни також змушені шукати альтернативу свиням місцевих порід через низький рівень заробітних плат, постійне здорожчання зерна та концентрованих кормів. Ще однією причиною є швидкий розвиток так званої хімізації, яка хоч і збільшує обсяги продукції, але значно знижує її смакові якості. Тому й зростає попит на екологічно чисті м’ясні вироби. На мою думку, в’єтнамські поросята є “елітою” з-поміж травоїдних свиней. Придбавши таке порося, господар не жалкуватиме.
– На що потрібно звертати увагу, розводячи й вирощуючи цих тварин?
– Перш за все треба купити хороший молодняк. Бажано у господарстві, де ведеться відповідна племінна робота. Бо чимало приватних господарів схрещують різні породи травоїдних свиней, а потім продають їх як високопородний племінний молодняк. Приріст ваги у таких поросят часто не відповідає нормі. Також бажано купувати для розплоду двох поросят – старшого кнурика і меншу свинку – в різних господарствах. У них вже наступного року буде приплід, тому це вигідно. Що цікаво: в’єтнамські свині не бояться холодів, бо на зиму обростають густою шерстю. На літо її меншає, бо свині линяють. При вільному випасі важливо не перегодовувати тварин. Вони, як корови, часто заковтують забагато їжі, а потім лежать і пережовують. Іноді в поросят трапляються розлади шлунку від такого посиленого харчування.
– Як початківцю визначити, що свиня готується до опоросу?
– У в’єтнамських свиней період поросності триває в середньому 112– 118 днів. За п’ять днів до цього потрібно особливо пильно стежити за твариною. За одну добу до цього в сосках свині з’являється молоко. За п’ять годин до опоросу вона починає мостити кубло з сіна або соломи.
– Чи є попит на вашу м’ясну продукцію?
– Поки що не продаю свинину зі свого господарства. Для цього надто малі її об’єми. Люди вже усвідомили, що свинина, вирощена на екологічних кормах, не може коштувати стільки ж, скільки й магазинна, але низькі доходи не дозволяють її купувати. Втім не завжди ж так буде…

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий