«При яких недугах допомагає енотера?»
С.К.ГУК.
Енотера дворічна (нічна свічка; ослинник двулетний Oenothera biennis, синонім – Onagra biennis) – дворічна або однорічна трав’яниста шерстистоопушена рослина родини онагрових. Стебло прямостояче, просте або трохи розгалужене, густооблистнене, 50–70 сантиметрів заввишки. Листки прикореневої розетки, що розвивається в перший рік життя або восени, видовжено оберненояйцевидні, цілокраї або виїмчасто-зубчасті; стеблові – видовжено-ланцетні, віддаленодрібнозубчасті. Квітки двостатеві, великі, 4-пелюсткові, жовті, сидячі, одиничні, в пазухах верхівкових листків. Плід – коробочка. Цвіте у червні – вересні.
Рослина трапляється на піщаних і глинистих місцях, на лісових галявинах, берегах річок, озер і канав по всій території України. Адвентивна рослина, завезена з Північної Америки.
Для виготовлення ліків використовують траву або окремо квітки, які заготовляють під час цвітіння рослини, і річні корені, які копають восени.
Рослина неофіцинальна.
Листя енотери дворічної містить флавоноїди (кемпферол, кверцетин та їхні похідні), цериловий спирт, пентозани, інвертазу і флобафени та дубильні, смолисті й слизисті речовини. У квітках є жовта барвна речовина, а в корінні – слиз і інвертні цукри. Всі частини рослин містять ситостерин.
Енотеру дворічну вживають внутрішньо у вигляді настою або настойки трави переважно як в’яжучий засіб при виснажливих проносах, які зневоднюють організм, особливо у маленьких дітей. Поряд з цим настій трави п’ють при кашлі, коклюші, спастичній астмі й нирковокам’яній хворобі та як засіб, що стимулює роботу шлунку, печінки й селезінки, заспокійливо діє при невралгічних захворюваннях серця.
Відвар коріння вживають при туберкульозі легень, болю у грудях і нирковокам’яній хворобі. Настій приймають при запаленні нирок, використовують для промивання ран.
У гомеопатії траву використовують при проносах. Зібрані ранньої весни й очищені від шкірки річні корені рослини їдять сирими з сіллю або використовують для приготування салатів. З молодого розеткового листя готують юшки.
Внутрішньо вживають настойку трави (1 частина сировини на 5 частин горілки) – по 20–30 крапель 3–4 рази на день при проносах. 2 чайні ложки трави настоюють на склянці окропу й випивають за день рівними порціями при проносах.