Ситуація з розгулом вакцинокерованих інфекцій в Україні нагадує нині трясовину. Кожен посвоєму пояснює, чому вона засмоктує все глибше: одні нарікають на закон, інші – на виконавців, однак усі розуміють, що країні потрібен масштабний і далекоглядний план виходу. Тому лише стратегія національних заходів імунопрофілактики спрямовує нас «витягувати себе з болотної трясовини», щоб уникнути інвалідності, смертності, а також задля убезпечення нації від епідемій. Вакцинація ж населення була й залишається пріоритетним напрямком профілактики охорони здоров’я України.
Війна завжди супроводжується спалахами інфекційних захворювань, змінює епідемічну ситуацію і популяційну чутливість до інфекційних хвороб. Агресія російської федерації проти нашої держави призвела до серйозного зростання ризиків тяжких епідемічних ускладнень внаслідок руйнування інфраструктури системи життєзабезпечення територій, у тому числі комунальної, медичної служби, служби протиепідемічного захисту, систем водозабезпечення і водовідведення, загибелі персоналу тощо.
Саме тому сьогодні знову звертаємо увагу населення на підготовку та організацію важливого профілактичного і протиепідемічного заходу: специфічного захисту населення від збудників інфекційних хвороб – імунопрофілактику. Проведення вакцинації населення є вкрай важливим.
Унаслідок контакту зі збудниками інфекцій (мікробами чи вірусами) у людини формується тимчасовий або постійний імунітет. Імунопрофілактика дозволяє виробити імунітет до контакту зі збудниками, тобто уникнути захворювання. Найкращий шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики, – досягнення високого рівня популяційного імунітету завдяки використанню якісних вакцин.
На стан керованих шляхом вакцинопрофілактики інфекційних хвороб впливає ряд факторів, серед яких основними є:
наявність періодичності, яка в середньому становить 3–5 років для більшості інфекційних хвороб, у першу чергу для вакцинокерованих інфекцій;
накопичення неімунного прошарку населення у зв’язку з несвоєчасним проведенням профілактичних щеплень через відмови, медичні протипоказання;
відсутність достатньої кількості імунобіологічних препаратів для здійснення імунізації.
Відносний період благополуччя, який спостерігався в 2021 та 2022 роках щодо захворюваності на кір, краснуху та епідемічний паротит, може дуже швидко змінитися роками епідемічного підойму на ці захворювання.
З метою недопущення погіршення санітарно-епідемічної ситуації із захворювання на кір заплановано проведенння вакцинації кору, паротиту, краснухи (КПК) дитячого населення в Україні, і відповідно в Полтавській області.
Слід нагадати, що на початку 2023 року в Рівненській та Тернопільській областях реєструвалися спалахи кору. Спалах епідемічного паротиту був зареєстрований у Черкаській та Волинській областях. Більшість хворих дітей на кір та епідемічний паротит не були щеплені проти цих інфекційних хвороб.
Крім того, в країні існує ймовірність зростання захворюваності на дифтерію та правець. У зв’язку з низькими відсотками охоплення профілактичними щепленнями проти цих інфекційних хвороб як дітей, так і дорослого населення зростає кількість осіб, які не імуностійкі до цих захворювань, що може послужити причиною виникнення спалахів дифтерії та розповсюдженню цієї інфекції, а також зростанню захворюваності на правець.
Не проведення дітям щеплень проти кашлюку сприяє зростанню захворюваності. Так, за 5 місяців цього року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, захворюваність збільшилася у 9,4 разу.
Безпека захворіти на інфекційні хвороби для більшості населення під час військових дій відходить на другий план. Люди рятуються від жахіть війни, шукають більш безпечне місце для життя в інших країнах. Однак спостерігається стурбованість європейських країн щодо поширення збудників інфекційних хвороб, у першу чергу це стосується поліомієліту, у зв’язку зі значною міграцією населення та через низький відсоток охоплення профілактичними щепленнями проти цієї хвороби.
У 2021 році в Україні вже реєструвалися випадки захворювання на поліомієліт у Рівненській та Закарпатській областях.
Одним із вирішальних чинників зниження захворюваності на керовані інфекції є високий відсоток охоплення населення щепленнями, що сприяє розвитку «колективного імунітету». У цьому випадку відбувається сповільнення передачі збудника захворювання від людини до людини і зменшення циркуляції. Низька частка охоплення щепленнями проти деяких дитячих інфекцій не досягає такої мети. Циркуляція збудника не скорочується, а підвищення захворюваності зміщується у групи населення старшої вікової категорії.
Полтавщина завжди була лідером в успішній вакцинації населення, але нині в окремих закладах охорони здоров’я об’єднаних територіальних громад (ОТГ) до оптимізму ще далеко. Зокрема це стосується закладів охорони здоров’я Козельщинської, Карлівської, Полтавської, Нехворощанської, Білоцерківської, Пирятинської, Оржицької, Диканської, Чорнухинської Семенівської та деяких інших ОТГ, де рівень щеплення населення проти окремих інфекційних захворювань нижче середньообласних показників. Наприклад, охоплення вакцинацією проти кашлюку, дифтерії, правця дітей до 1 року за 5 місяців 2024 року складає 36,7%, при орієнтовному 39,6 і вище (Україна (за 5 міс. 2024 р. – 38,6). Найгірше спрацювали в цьому напрямку у Великосорочинській ЦПМСД – 17,6%, Семенівській ЦПМСД – 25,4%, Чорнухинській ПМСД – 23,5%. І це лише один із прикладів. Нині ж особливе занепокоєння виникло внаслідок зростання захворюваності на кашлюк дітей. Захворюваність за 5 місяців ц. р. зросла на 30,93% проти аналогічного періоду минулого року. Зростання відбулося у більшості областей, найвищі показники зареєстровані в Івано-Франківській, Чернівецькій, м. Києві, Рівненській, Вінницькій, Львівській, Волинській, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській областях.
На Полтавщині за 6 місяців ц.р. зареєстровано 99 випадків кашлюку на територіях 17 ОТГ, проти 31 торік. Найбільше випадків зареєстровано в населених пунктах Полтавської, Кременчуцької та Новосанжарської ОТГ. Тому питання вакцинопрофілактики, як безпеки нації, щоб не допустити епідемій кашлюку, дифтерії, кору, поліомієліту та інших інфекцій, в реаліях сьогодення набуває особливого значення. Альтернативи вакцинації не існує! Тож обов’язково робіть щеплення усім членам родини. Будьте здорові.
Валентин ШАПОВАЛ,
лікар-епідеміолог ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслужений лікар України.
Олена АСАУЛ,
завідувач відділу імунопрофілактики ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».