“Величаємо тебе, як зорю ранішню…”

“Величаємо тебе, як зорю ранішню…”

Православна Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної Ольги (890–969), Великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени, 24 липня.
Походження Великої княгині Ольги – предмет суперечок у наукових колах. За одними джерелами, це була дочка скандинавів, які прийшли на Русь і взяли під контроль більшість слов’янських племен. За іншою версією Ольга – слов’янка. Треті джерела говорять про її болгарське походження.
Велика княгиня вступила на престол після того, як загинув її чоловік – великий князь Київський Ігор Рюрикович. Правила сімнадцять років – з 945-го по 962 рік. На чолі Київської держави виявила велику мудрість і розум, централізувавши державне управління за допомогою системи “погостів”. Погости – фінансово-адміністративні та судові центри – були міцною опорою князівської влади у віддалених від Києва землях.
У 955 році Велика княгиня Ольга прийняла хрещення в Константинопольському соборі Святої Софії. За літописами, її хрестив сам Патріарх Феофілакт, а хрещеним батьком став Візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний. Хрещення Ольги мало не тільки особисте, а й велике державне значення. Русь символічно почали вважати дочкою Візантії, а це поклало початок більш тісним взаєминам держав. Багато людей, наслідуючи княгиню, прийняли християнство. Син Ольги Святослав, одначе, рішуче відмовився від хрещення. Зате онук Ольги Володимир, зрештою, не тільки особисто навернувся до Спасителя Христа, а й охрестив Київську Русь. І першопричина цього – відповідне виховання, дане йому бабусею Ольгою.
Княгиня померла 24 липня 969 року, причастившись Святих Христових Таїн. На її прохання Святослав поховав матір за християнським звичаєм у київському храмі Святителя Миколая. Тіло княгині залишалося нетлінним, і її онук Володимир переніс мощі святої в Десятинний храм Успіння Пресвятої Богородиці. Під час нападу татаро-монголів на Київ у 1240 році мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Митрополит Петро Могила, відбудовуючи 1635 року невелику церкву на місці Десятинної, віднайшов мощі святої Ольги; вони зберігалися там до XVIII століття. Надалі їх перепоховали, але в якому місці – наразі нікому невідомо.
Шістьох святих серед жінок Церква називає рівними апостолам: це Марія Магдалина, Фекла, Апфія, Єлена Візантійська, Ніно Грузинська та наша співвітчизниця – Ольга Руська, Реґіна Ругорум – цебто королева русичів, як написано у стародавньому латинському літописі. Зміст апостольського подвигу святої Ольги розкрито у тексті її величання: “Величаємо тебе, як зорю ранішню, що в землі нашій засяяла і світло віри православної народу твоєму провістила”.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий