Велика Перемога.  Український акцент

Фронтовий кореспондент полковник Олександр Довженко серед бійців. 1942 рік.

Велика Перемога. Український акцент

Навіть не збираємося полемізувати з кремлівськими «мрійниками» і їхньою маячнею про виняткову заслугу одного народу в перемозі над коричневою чумою. Самовихваляння, самозвеличення за рахунок інших – то доля самоупосліджених. Монополія на історичну правду, усілякі косметичні операції з нею, внаслідок яких «зникає» мільйонна «Русская освободительная армия» та інші російські збройні формування, гітлерівських посіпак – то свідчення не історичної, а, м’яко кажучи, істеричної самоідентифікації. Як, зрештою, і спроба поєднати в оновленій конституції християнство і комунізм. У Вічній Книзі написано, що не можна одночасно служити богові і мамоні. А ще: «Стережіться фарисейської науки». Вічні істини…
Започатковуючи нову зорянську рубрику «Велика Перемога. Український акцент», звертаємося до полковника Другої світової, видатного митця планетарного масштабу, українця Олександра Довженка, який у щоденнику занотував, що хоче написати твір не про двічі героїв чи тричі зрадників, а про простого солдата, який своїм життям, своєю долею переміг війну. Інтернаціональне сталінське політбюро затаврувало Довженкову «Україну в огні», допікаючи націоналізмом, хоч ті «вершителі» доль людей і народів, мабуть, і не розуміли значення цього слова, бо були невігласами в усьому, крім придворних інтриг та порятунку власної шкіри. Україна була їм, як кістка поперек горла. Та хіба тільки їм. Попередникам і наступникам – також. Але не про них мова, бо кожному воздасться тією мірою, якою і він міряє.
«Кінчилася світова війна! Стою з автоматом на порозі нової епохи й думаю: яку могутню темну силу ми перемогли, будь вона проклята!». Іван Орлюк із «Повісті полум’яних літ» – збірний образ солдата, який знищив фашистського звіра. Він – наші прадіди, діди і батьки. Шановні читачі, хочемо, щоб вони ожили у ваших розповідях, у їхніх спогадах, збережених вами. Ці безцінні матеріали неодмінно будуть опубліковані на сторінках «Зорі Полтавщини».
Запрошуємо до співпраці науковців, краєзнавців – правдивих і вдумливих, неупереджених дослідників подій Другої світової – Великої Вітчизняної війни.
Не убогість фанфарного «побєдобєсія», а добра пам’ять і щира молитва єднають нас навколо світлої дати – 75-річчя Великої Перемоги, Нашої Перемоги.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий