Великомученик  Георгій Переможець

Великомученик Георгій Переможець

На рівні з Апостолом Андрієм Первозваним та Архістратигом Михаїлом Георгія (Юрія) Переможця шанують як покровителя України. З давніх-давен його вважали патроном візантійських імператорів, а відтак і руських (українських) князів.
У земному житті Георгій Переможець був мужнім воїном, отож навічно став небесним захисником усіх оборонців рідної землі. Линуть до нього в ці тяжкі для України часи палкі молитви про заступництво для наших бійців на фронті. Споконвіків моляться до подвижника також трударі-хлібороби. Пам’ять святого православний світ вшановує 6 травня.
А 9 травня, у День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, в українських храмах уже традиційно звершуються поминальні служби за спочилими воїнами.

Майбутній подвижник Георгій Переможець народився у III столітті в Каппадокії (територія сучасної Туреччини), в сім’ї римського воєначальника-християнина. За віру в Єдиного Бога чоловіка стратили, після цієї трагедії вдова з Георгієм перебралася в Палестину. Жінка присвятила життя вихованню сина, навчала його Святому Письму, часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька.
Коли настав час обирати життєву дорогу, Георгій вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям та мужності, виявленим у боях, уже в молодості одержав звання полководця, навіть став радником імператора Діоклетіана.
Коли імператор почав гоніння на християн, Георгій, не вагаючись, відмовився від слави, почестей і земних благ та став на захист віри свого батька. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, він роздав майно бідним, відпустив на волю рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Спочатку приголомшений імператор просив Георгія відмовитися від своїх переконань, згодом наказав кинути до в’язниці й піддати тортурам. Георгій переносив усі муки з великим терпінням і дякував Господові. Зрештою імператор наказав відсікти йому голову. Великомученик відійшов до Господа у 303 році.
Одним із найбільш відомих посмертних чудес Георгія вважають перемогу над змієм. На іконах святого часто можна побачити в образі вершника, який прохромлює чудовисько списом. Подія відбулась в околицях міста Бейрут, яке тримав у страху лютий дракон. Містяни були змушені віддавати на поталу змієві юнаків та дівчат. Відважний Георгій став зі змієм на герць і переміг його. Після чудесного визволення мешканці міста прийняли християнство, а святого почали називати Змієборцем.
Припускають, що явлення Георгія на коні для захисту жителів від змія, а також описане в житії святого оживлення ним єдиного вола хлібороба послужили приводом до шанування великомученика як покровителя селян-трударів та захисника від хижих звірів. Наші пращури в день пам’яті святого Георгія уперше після холодної зими виганяли худобу на пасовище, звершивши перед цим молебень до великомученика.
***
Свята Православна Церква в усі часи шанувала героїв, які боронили свою рідну землю від загарбників. 9 травня моляться за спокій душ бійців, полеглих на фронтах Другої світової війни, а також за упокій усіх жертв німецько-фашистської навали. Допоки в Москві гримить на їхній Красно-кривавій площі парадне «побєдобєсіє», українці стоять у храмах – там, де, за словами святих отців і вчителів Церкви, починається Царство Боже на землі, й підносять молитву за воїнів, які віддали свої життя заради Батьківщини: «Зі святими упокой, Христе, душі спочилих рабів Твоїх там, де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, але життя безкінечне!»

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Добавить комментарий