Пам’ять цього подвижника Православна Церква вшановує 6 травня. До великомученика Георгія моляться про здоров’я душевне та тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної держави. Такі численні «обов’язки» забезпечили святому широку славу і поклоніння багатьох народів. Великомученика називають також Георгієм Хоробрим та Юрієм-Змієборцем.
Майбутній святий народився в ІІІ столітті в Каппадокії (нині це місцевість у Туреччині), в глибоко віруючій християнській сім’ї. Його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, коли Георгій був іще дитиною. Овдовівши, мати переселилася з сином у рідну їй Палестину і виховала його в суворому благочесті.
Вступивши на службу в римське військо, святий Георгій – хоробрий, розумний, розважливий – був помічений імператором Діоклітіаном і прийнятий в його особисту варту зі званням одного зі старших воєначальників. Однак служіння в імператора-язичника не могло тривати довго. Коли Діоклітіан наказав посилити гоніння на християн, Георгій роздав убогим свій спадок, відпустив на волю рабів і з’явився в сенат. Мужній воїн Христів відкрито виступив проти жорстокого імператорського задуму, визнав себе християнином і закликав усіх навернутися до Істинного Бога.
Те, що сталося потім, визначається як великомученичество. Тиждень жорстоких тортур – і дивовижні знаки допомоги і зміцнення Згори, надзвичайна мужність, що приголомшує не менше, ніж явлені Богом чудеса… Зрештою святому Георгію відсікли голову. Це сталося 6 травня 303 року.
Святого великомученика називають Переможцем, бо в земному житті молодий воєначальник переміг страждання і страх смерті, а в житті небесному допомагав християнським воїнам перемагати ворогів за молитвами до нього. Окрім того, перемогою уславлена і знаменита оповідь про здолання Георгієм змія-людожера поблизу Ліванських гір, в околицях міста Бейрута. Мить торжества святого над утіленим злом зображено на численних іконах і гербах. Убивши змія, Георгій врятував від загибелі й навернув до Христа тисячі людей.
У нашому народі святого називали Георгієм Хоробрим. Починаючи від князя Ярослава Мудрого, який у святому хрещенні носив ім’я великомученика Георгія і заснував храм та чоловічий монастир на його честь, образ цього святого проходить через всю історію християнської Русі.
У 1945 році Великдень, день Світлого Христового Воскресіння, збігся з днем святкування пам’яті святого Юрія Переможця, 6 травня, і безпосередньо передував дню Перемоги.
Здавна шанують Георгія і селяни як помічника в господарстві, покровителя хліборобів, тваринників. У день його свята весна вже повністю вступає у свої права, тож наші пращури виганяли на пасовища після довгої зимової перерви худобу й молилися, щоб святий Георгій захистив її від диких звірів та хвороб.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.