Пам’ять цього святого, покровителя лікарів і воїнів, а також заступника всіх, хто молиться про зцілення від хвороб, вшановують 9 серпня. Подвижник жив на межі ІІІ–ІV століть. Загинув за Христову віру зовсім молодим.
Народився майбутній великомученик у місті Нікомидії (теперішній Ізміт у Туреччині), в сім’ї знатного язичника Євсторгія. Батьки назвали сина Пантолеоном, що означає «у всьому лев».
Завершивши навчання в початковій язичницькій школі, юнак став учнем знаменитого в Нікомидії лікаря Євфросина. Слава про його таланти дійшла до імператора Максиміана, який навіть бажав бачити його при своєму дворі.
У той час у рідному місті Пантолеона таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, вцілілі після спалення 20 тисяч християн у Никомидійській церкві в 303 році. Святий Єрмолай неодноразово помічав Пантолеона, котрий ходив повз їхній притулок. Врешті пресвітер покликав юнака до свого житла і розповів про християнську віру. Після цього той щодня відвідував священномученика Єрмолая.
Одного дня Пантолеон побачив на вулиці мертву дитину, вкушену єхидною, яка ще була поруч. Юний лікар почав молитися Господу Ісусу Христу про воскресіння дитини й умертвіння отруйного гада. Він твердо вирішив: якщо Господь його почує, він стане послідовником Христа і прийме Хрещення. І дитина справді ожила, а єхидна розлетілася на шматки.
Пантолеон був охрещений Єрмолаєм з ім’ям «Пантелеймон» («усемилостивий»). Після смерті батька подвижник присвятив своє життя стражденним, хворим і жебракам. Безкорисливо лікував усіх, хто звертався до нього.
Невдовзі про дивовижного лікаря знало все місто. Недужі хотіли лікуватися тільки в нього, залишивши інших лікарів. А ті лютували від заздрості й виношували плани про помсту. Отож наважилися донести імператору Максиміану, що Пантелеймон відвідує тюрми й лікує в’язнів-християн.
Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий Пантелеймон сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив тяжкохворого іменем Ісуса Христа. Після страшних катувань великомученика стратили. Це сталося, імовірно, у 305 році.
Святі мощі подвижника частинками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава знаходиться нині в Афонському монастирі великомученика Пантелеймона, перст – у Свято-Покровському соборі міста Рівне.
Шанування святого в Україні відоме вже з ХІІ століття. Князь Ізяслав, у хрещенні Пантелеймон, син Мстислава Великого, мав зображення великомученика Пантелеймона на своєму шоломі й дякував святому за порятунок на полі бою.
Не всі знають, що в православній традиції великомученик Пантелеймон шанується як покровитель воїнів. Це пов’язано з його першим ім’ям. Із другим ім’ям пов’язане шанування великомученика як цілителя. Особливо помічними вважають молитви до великомученика воїнів, які просять про швидке одужання після поранень.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.