Весняне формування винограду

Весняне формування винограду

Займаюся виноградарством давно й із задоволенням. Спеціальної освіти не маю – усьому, що вмію, навчився у більш досвідчених виноградарів, у тім числі й по відеороликах Василя Якушенка із Мачух Полтавського району, які є в Інтернеті. Про цього чоловіка і його виноградник “Зоря Полтавщини” вже розповідала неодноразово на сторінках додатка “Сійся, родися!..”. застосовую його метод формування виноградних лоз і хочу розповісти про нього, може, комусь із виноградарів-початківців знадобиться…
Одразу зазначу, що приступати до формування плодових ланок на молодих виноградних кущах треба навесні, у період проростання бруньок. Ми знаємо, що за рік у середньому на кущі можна виплекати два рукави. Але цілком можливо вирощувати
2-річні кущі із шістьма повноцінними рукавами. Як це зробити. Розповім на прикладі однорічного кущика із двома пагонами. Щоб їх сформувати, восени (а посадив я кущ весною) пагони обрізав на рівні грунтової поверхні (можна – трохи вище). На кожному з них залишив по кілька здорових бруньок. Із них на другу весну почали відростати молоді паростки.
Один із секретів прискореного отримання необхідної кількості пагонів (для одноплощинної шпалери – 4 додаткових, а для двоплощинної – 5–6) – на другу весну навколо річних саджанців викопую яму завглибшки до 20 см і шириною приблизно у два штики лопати. Завдяки цьому молода одно- чи дворічна рослина витрачатиме сили на формування не так званих росяних додаткових коренів, а додаткових пагонів, беручи активну участь у формуванні віяла. Таким чином додаткові пагінці відростають не лише над грунтовою поверхнею, а й під нею завдяки заглибленню.
Весною у період відростання пагонів із пробуджених бруньок залишаємо поки що всі. Потім із часом визначаємо найсильніші й, залишивши необхідну кількість паростків, решту влітку видаляємо.
На дворічному кущі зелені операції теж слід продовжувати. Тільки уявіть, який вигляд матиме дворічна рослина восени, якщо на кожному із 6–7 пагонів залишити усі бруньки і з них відростуть пагони другого порядку! Справжні джунглі! За таких умов про щедрий урожай і взагалі про будь-який не може бути й мови, адже його знищать грибні захворювання, що саме й розповсюджуються при загущенні рослин в умовах високої вологості.
Щоб цього не допустити, навесні на уже сформованих пагонах дворічної рослини треба видаляти усі бруньки, розташовані нижче прив’язки до шпалери. В результаті на кожному пагоні має залишитися по три-чотири бруньки, в тому числі й та, з якої формуватимемо пагін заміщення. Вона має бути розташована першою від грунтової поверхні із зовнішнього боку пагона. Із тих же бруньок, що залишаємо вище, формуватимуться плодові стрілки. Восени після завершення плодоношення верхню плодову (зайву) стрілку обріжемо разом із частиною лози. В результаті на вже дворічному рукаві залишиться два річних пагони.
А тепер кілька слів – про плодову ланку. Слід зазначити, що плодоносить виноград на правильно сформованій зрілій минулорічній лозі. Таким чином одна частина кожного куща має бути підготовлена для цьогорічного плодоношення (плодова стрілка), а інша – готуватися під урожай наступного року. От якраз сучок заміщення і є тією плодовою ланкою, що дасть урожай через рік.
До слова, під час осінньої обрізки плодові стрілки (плодоноситимуть вже наступного літа) треба залишати довшими, ніж пагін заміщення. Навесні на всіх пагонах треба видаляти не лише нижні бруньки, що нерідко відростають із багаторічної деревини, а й “двійнят” і “трійнят”, залишаючи лише найсильніші.

Ігор ВАСИЛЕНКО
Виноградар

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий