Вибираємо безпечний засіб для миття посуду

Вибираємо безпечний засіб для миття посуду

Чи не кожна сучасна господиня користується засобами для миття посуду. Реклама переконує, що кілька крапель пінної рідини лише за якусь мить впораються з будь-яким брудом і при цьому завдяки захисним формулам ще й подбають про наші руки. Однак у яскравих телероликах забувають додати, що протягом року ми вживаємо разом із їжею 250 мілілітрів цих рідин. Навіть страшно уявити, як вони впливають на наш організм.
Отож що слід знати про «чудесну» ароматну рідину для зручного миття посуду та якими натуральними засобами її бажано, хоча б інколи, замінювати?

Трішки «хімії» до сніданку, обіду, вечері. Рідини для миття посуду доволі економні. Лише кілька крапель дають рясну піну, якою можна знежирити чималеньку «гору» тарілок. Однак рідкі засоби дуже погано змиваються з поверхні посуду і чимало залишків потрапляють у наш організм під час їжі.
Основними компонентами засобів побутової хімії є фосфати, фосфонати, поверхнево-активні речовини тощо. Відомості про їхню токсичність обмежуються окремими дослідженнями, в яких переважно приділяється увага подразнюючому та алергенному потенціалу. Водночас відомо, що організм людини реагує навіть на невелику концентрацію токсичних речовин.
Щоденне використання синтетичних миючих засобів може призвести до депресії, порушення зору, захворювань шлунково-кишкового тракту, екземи. Загрози справді серйозні. Але жодна з цих хвороб не виникає відразу, до першого збою в організмі минає певний час. Тому хворі дуже рідко пов’язують погіршення самопочуття із миючим засобом, який надає тарілкам, ложкам, чашкам особливого блиску й приємного запаху.
Зрозуміло, що повністю відмовитися від використання рідин для миття посуду сьогодні погодиться не кожна господиня. Аргументи «залізні»: майже всі винаходи цивілізації мають певний «побічний» вплив на наше життя, але це не є приводом їх уникати. Отож у випадку з побутовою хімією вихід один – краще орієнтуватися в представленому на сучасному ринку асортименті, щоб вибрати принаймні найменш шкідливий засіб.
Вивчаємо інформацію на тарі. Усі мийні засоби для посуду поділяються на неорганічні та органічні. Основним компонентом неорганічних є поверхнево-активні речовини (ПАРи), саме завдяки ним і відбувається видалення забруднень із поверхні посуду. ПАРи бувають чотирьох видів. Найдешевшими, найефективнішими й водночас найнебезпечнішими для здоров’я людини є аніонні. Вони здатні накопичуватися в організмі й негативно впливати на роботу печінки, нирок, а також серця.
Катіонні поверхнево-активні речовини менш отруйні. Мають бактерицидні властивості, але із забрудненнями справляються не так вправно. Амфолітні ПАРи здатні впливати на організм як аніонні чи катіонні – в залежності від середовища (кислотне чи лужне). Найбезпечнішими поверхнево-активними речовинами вважають неіоногенні (неіонні), тому що під час миття посуду вони повністю розкладаються.
Отож, купуючи побутову хімію, важливо розуміти: щоб знизити негативний вплив ПАР (передусім аніонних), слід вибирати засоби, у яких їх вміст не перевищує 5%. Уже вдома можете звернути увагу на те, як миючий засіб піниться. Чим рясніше – тим більше в ньому поверхнево-активних речовин.
Наявні у миючому засобі фосфати – це токсичні речовини, що сприяють потраплянню аніонних ПАР через шкіру в організм людини. Триклозан має сильну антибактеріальну дію, але при цьому гинуть і корисні бактерії. Триклозан погано змивається з посуду і потрапляє в організм, викликаючи дисбактеріоз і алергію. Ароматизатори і ферменти можуть викликати алергію, подразнення дихальних шляхів, чинити негативний вплив на гормональну систему.
Для миття дитячого посуду краще вибирати засіб без запаху, тобто взагалі без ароматизаторів. Найбільш різкий запах мають рідини, у яких на упаковці маркування «Свіжість». Менш інтенсивний аромат у «лимонних» та інших «цитрусових» засобів. Далі йдуть фруктово-ягідні ароматизатори. Найлегший запах у засобів з ароматом алое. Порівняно нейтральними є яблучні аромати.
Другу групу миючих засобів складають органічні. В їх основі – речовини рослинного походження. У процесі миття вони повністю розкладаються. Ці засоби не подразнюють шкіру, не викликають алергію і їх цілком реально змити з поверхні посуду.
Зрозуміло, що органічні засоби дорожчі за неорганічні, але вони більш концентровані, що дозволяє витрачати їх економно. Органічні засоби не містять ні ПАР, ні фосфатів, ні штучних барвників та ароматизаторів. Натомість у їхньому складі можуть бути ефірні олії, екстракти цитрусових, спирт, лимонна кислота, алое вера, оцет та інші натуральні інгредієнти.
Правила використання й безпечні замінники. Застосовуючи для миття посуду неорганічні засоби, руки варто захищати гумовими рукавичками. Рідину капайте на губку, а не на посуд. Обов’язково дотримуйтеся дозування, зазначеного в інструкції. У жодному разі не змішуйте різні рідини, оскільки в результаті можуть утворитись токсичні речовини. Після застосування миючих засобів потрібно якомога довше (15 – 20 секунд) прополоскати кожну тарілку під чистою проточною водою. Потім витріть мокрий посуд чистим рушником.
Не завадить згадати, що наші бабусі й прабабусі чудово справлялися з щоденним миттям посуду без шкоди для здоров’я. Вони використовували «копійчані» доступні підручні засоби: харчову соду, гірчичний порошок, господарське мило, столовий оцет. Знали чимало секретів, які дозволяють відмити і жир, і кіптяву, і вапняний наліт.
Зокрема гірчиця має знежирюючу здатність, що допомагає відмити жирний посуд. Гірчичний порошок не завдає шкоди рукам, не викликає алергії, легко змивається, вбиває шкідливі бактерії і мікроби. Він абсолютно нешкідливий, на відміну від хімічних миючих засобів. Наявна на кожній кухні харчова сода добре очищає присохлі плями й застарілий жир.
Скористайтеся «бабусиними» порадами і, можливо, повертатися до побутової хімії уже не буде потреби.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий