Тривають навчальний рік, заняття у різноманітних секціях і гуртках. Як розподілити час дитини так, щоб додаткові заняття були на користь? Коли вибирати з малюком захоплення до душі?
Вік має значення
Фахівець з профорієнтації, нейропсихолог, логопед-дефектолог Олена Сердюк вважає, що для трирічного малюка найкраще бути з мамою вдома, можна ненадовго разом відвідати заняття в центрі розвитку дитини раннього віку. А після трьох років освоюйте нову обстановку.
– Намагайтеся у виборі гуртка або секції підтримувати сильні сторони дитини, щоб малюк ріс у “ситуації успіху”, а ви, бачачи слабкі моменти, могли їх відкоригувати. Наприклад, у дитини погано розвинена мова – виберіть секцію конструювання. Розвиток дрібної моторики і просторового мислення “підтягне” вміння говорити. Бачите, що малюк слухає пісні, пританцьовуючи. Можливо, у нього є потяг до музики. Перевірити цю версію вам завжди допоможуть викладачі в музичній школі, – каже фахівець.
Потрібно розуміти, що краще за батьків дитину ніхто не знає. Тому важливо тверезо оцінити темперамент малюка, його активність і допитливість. Часто спокійним домашнім дітям достатньо однієї секції, але гіперактивних, рухливих малят можна “навантажити” більше.
Правильний режим
– Поспостерігайте, як малюк почувається: чи з радістю йде в садок або школу, чи спокійно спить, не схильний до дратівливості? Якщо на ці питання ви даєте ствердні відповіді, значить, режим відпочинку і завантаженості дитини знайдений, – вважає Олена Сердюк. – Якщо вона залюбки відвідує одну секцію й залишається час і бажання відвідувати ще й іншу – це прекрасно! Значить, у вашої дитини багато енергії і сил. Нехай буде ще один гурток.
При цьому нейропсихолог попереджає, що відвідування трьох і більше гуртків у будь-якому віці – це багато. Діти не встигають глибоко зрозуміти і відчути справу, отримати задоволення від занять, тренувань… У дорослому віці зазвичай такі люди часто змінюють роботу, захоплення, ніяк не можуть зупинитися на чомусь одному.
Тому порада від фахівця – не розпорошувати бажання дитини, допомогти вибрати щось одне.
Немає єдиного рецепту, яким можна було б скористатися, щоб “нагодувати” дітей знаннями і вміннями й задовольнити наші батьківські амбіції. Якщо малюк задоволений, бадьорий, веселий, значить, все із навантаженнями розраховано правильно.
А якщо ви бачите, що дитині зовсім не подобається, змінилися захоплення, педагог, не наполягайте, міняйте гурток. Цим ви навчите гнучкості, каже нейропсихолог. Але обов’язково разом із сином або дочкою попрощайтеся з дітьми, з керівником, скажіть теплі слова. Так у дитини набувається досвід “ставити крапку”, після якої можна починати щось нове.
У вас росте чемпіон
Іноді мами і тата хочуть, щоб їхнє чадо стало чемпіоном за всяку ціну. Добре, якщо донечці чи синові сподобається їхній вибір, і дитина буде готова втілити в життя батьківські амбіції. Але часто діти починають скаржитися і плакати, не бажають ходити в ненависну секцію. Це свідчить про те, що вони втомилися від непомірного навантаження або просто їм не цікаве вибране для них заняття.
Олена Сердюк радить:
– Якщо ви ставите серйозні цілі, обговоріть їх із дитиною. Проговоріть, чого ви очікуєте від відвідин даної секції, з самого початку, щоб малюк був готовий морально до серйозних навантажень і для нього це не стало несподіванкою. Чесно зізнайтеся, що хочете, аби він став футболістом, як тато, або художником, як мама. Поясніть, що готові докладати всіх зусиль, витрачати гроші і сили, аби дитина досягла успіху на обраній вами ниві.
Коли контакт буде знайдений і дитина прийме правила гри, проблем виникати не повинно. Але якщо вона стане страждати і підкорятися, тому що не може протистояти батькам, висока ймовірність того, що в підлітковому віці покине ці заняття, не запитавши думки мами і батька. Отож варто гарненько подумати, що важливіше – задоволені амбіції або хороші стосунки з дитиною.
Якщо ж ви ще не визначилися, у яку секцію хочете віддати свою дитину, подивіться, які гуртки та студії є у вашій місцевості, який у них розпорядок роботи, познайомтеся з керівниками, умовами тренувань і занять. У нашій області є чимало відомих дитячих колективів і студій.
Не нашкодь!
Якщо сім’я хоче подолати певні труднощі у розвитку дитини і як засоби для цього вибирає гуртки та секції, важливо розуміти, що в цій ситуації (як, втім, і в будь-якій іншій) головний принцип, як у лікарів, – “Не нашкодь!”
Батькам необхідно проконсультуватися з фахівцями. Якщо дитина йде у сферу спорту, то логічно буде заздалегідь обговорити це з лікарем-педіатром і тренером; якщо в театральний гурток або на курси іноземної мови – з логопедом; якщо в творчу студію – з педагогом у даній сфері. І в кожному з цих випадків цінну інформацію можна отримати в бесіді з фахівцем, вважає педагог-психолог Анастасія Кузнєцова.
Як правильно підібрати заняття
Психолог вищої категорії та арт-терапевт Вікторія Назаревич дала segodnya.ua кілька порад, як правильно підбирати хобі для дитини.
1. Перше правило, яке треба враховувати при виборі хобі для дитини, – запитати її, чим вона хоче займатися. При виборі не спиратися на думку родичів, друзів, сусідів, престиж та імідж обраної дитиною секції. Адже тільки дитина краще знає, чого хоче.
2. Створіть дитині уявлення про можливі варіанти занять, спробуйте відвідати заняття з метою ознайомлення, побудьте разом на репетиціях у різних студіях, перегляньте відеоролики з виступами дітей, це допоможе більше дізнатися про сферу занять.
3. Пограйте з дитиною у гру “Чим займаються діти світу?” Зробіть картки, на яких зображені всі можливі хобі дітей. Ці фото можна знайти в Інтернеті. І нехай дитина про кожну картку скаже вам свою думку.
4. Запропонуйте дитині вибір із кількох варіантів секцій або гуртків, це дасть їй можливість відчути свою відповідальність, забезпечить самоповагу і ще раз підкреслить її особисті значимість і дорослість.
5. Дайте дитині можливість випробувати себе. Правило формулюємо так: “Півроку на пошук своєї улюбленої справи”. Для того, щоб дитина відчула вплив будь-якої секції або гуртка, варто дати їй спробувати відвідати ці заняття не менше п’яти разів. А далі все буде вирішено, і, до речі, дитина вам аргументує, чому хоче або не хоче саме в цей гурток.
6. Пофантазуйте разом з дитиною на тему “Я стану кращим…” Запропонуйте дитині уявити ситуацію, коли вона вже досягла значних успіхів у своїх заняттях, і нехай проілюструє це на папері.
7. Наступне правило можна умовно назвати так: “Історичний пошук коренів улюблених занять у сім’ї”. Спробуйте разом з дитиною розпитати бабусь і дідусів про те, чим вони займалися в дитинстві, що їм подобалося робити. Така екскурсія в свій родовід сформує у дитини певну ідентифікацію з родичами і допоможе визначитися.
8. Уважно спостерігайте за своєю дитиною. Досить часто те, чим займається дитина у вільний час, може стати її улюбленою справою. Якщо дитина завжди бігає, варто подумати про легку атлетику; якщо при першій-ліпшій можливості бере в руку олівець, спробуйте художню студію; паличкою вибиває ритм – вам у музичну школу.
9. Підтримайте вибір дитини, але не вибирайте замість неї. Адже досить часто те, що ми нав’язуємо нашим дітям, є власною нереалізованою мрією дитинства.
10. Головне правило – хобі має приносити дитині задоволення. Вона має з інтересом і натхненням чекати наступного заняття, радіти зустрічі, успіхам, самостійно, без будь-якого насильства, приділяти час улюбленій справі. Тільки в такому випадку вибір зроблено правильно.
Підготувала Анна ДОРОШЕНКО.