Від школи знань – до школи компетентностей

Від школи знань – до школи компетентностей

На Полтавщині з робочою поїздкою побувала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона зустрілася із колегами в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Тема розмови – перші підсумки впровадження концепції “Нова українська школа”. Міністр наголосила, що вважає присутніх партнерами у цій справі, командою однодумців, яка втілює в життя реформу освітньої галузі, тож закликала їх до діалогу. А в залі зібралися регіональні тренери Нової української школи, завідувачі районних відділів освіти, науково-методичних кабінетів, директори опорних шкіл, вчителі перших класів пілотних шкіл, працівники департаменту освіти і науки ОДА, обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського, викладачі педагогічного університету. Лілія Гриневич подякувала їм за те, що прийшли на цю зустріч у свій вихідний день.
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Починалася вона з того, наголосила промовець, що “ми українізували зміст освіти, треба було нарешті зробити нашу школу українською, цей етап пройдено”. Неможливо було б чогось досягти без фінансування, і цифри тут красномовні: якщо у 2016 році з бюджету на галузь освіти було виділено 129,4 мільярда гривень, то у 2019-му – вже 246 мільярдів.
Нинішній етап у просуванні реформи вимагає від освітян у першу чергу зважати на нові виклики часу, з якими стикаються діти, а відтак вони мають і нові можливості, продиктовані розвитком сучасних технологій. І цей рух – від школи знань до школи компетентностей. Ключова роль на цьому шляху відведена вчителю, який сам мусить бути готовий до нових завдань і викликів, а це значить, що кожен має пройти через певну трансформацію у перепідготовці кадрів, відкриваючи для себе новий освітній простір. Тож навіть досвідченим педагогам доводилося долати свій скепсис – мовляв, чого мене ще можуть навчити? Важливо, наголошує міністр, що на Нову українську школу уряд виділив по мільярду гривень у минулому і в поточному році. Кількість школярів нині зростає – минулоріч ми мали 450 тисяч першокласників, у вересні 2019-го – майже 500 тисяч. І з 4 мільйонів учителів України у вересні матимемо мільйон тих, які працюватимуть за програмами Нової української школи. Триває співпраця Міністерства із LEGO Foundation, ще два роки нам поставлятимуть набори LEGO для першокласників, які відчутно допомагають у навчальному процесі, у розвитку оперативної пам’яті дитини, зазначила Лілія Гриневич.
Реформа освіти поширюється й на учнів старших класів, тут також ще багато роботи. Важливо, щоб і новий уряд підтримав освітян.
Лілія Гриневич закликає до тіснішої співпраці викладачів педагогічних вишів та працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, як приклад наводить результати цікавого моніторингового дослідження, що було проведене Українським центром оцінювання якості освіти серед учнів 4-х класів у різних регіонах. Воно стосувалося математичної й читацької грамотності дітей, які навчалися за старим державним стандартом, щоб пізніше порівняти ці результати із результатами успішності школярів, які навчаються вже по-новому.
– У дітей, які вчаться в маленьких школах, де в класі до 16 учнів, результати нижчі, ніж у тих, де в класах більше 16 дітей. Це парадокс, який треба досліджувати! – наголошує міністр. – Бо ж, здавалося б, у маленькому класі є більше можливостей працювати з дітьми, опитати кожного, допомогти. На превеликий жаль, це показує, що такі маленькі класи належать до маленьких шкіл, і маленькі школи не можуть створити відповідне навчальне середовище, дати такий рівень кваліфікації вчителів, що може забезпечити відповідний навчальний результат. Тому не тільки в Україні, а й у світі педагоги намагаються створювати опорні навчальні заклади й організовувати підвезення дітей до них на шкільних автобусах. Нині вже працює 767 таких закладів.
Лілія Гриневич відповіла на запитання учасників зустрічі, пообіцяла розібратися у складних ситуаціях, про які йшлося в окремих випадках. Зокрема міністр повідомила, що готується реформа оплати праці педагогічних працівників. І найперше це стосується низькооплачуваних категорій – молодих педагогів, вихователів дошкільних закладів, майстрів виробничого навчання професійно-технічної освіти.
Ректор ПНПУ імені В.Г.Короленка Микола Степаненко подякував Лілії Гриневич за її публічну міністерську діяльність, зазначивши, що педуніверситет нині працює над тим, щоб підготувати гідних учителів, які прийдуть завтра працювати в нову школу.
Лілія Гриневич провела також прес-конференцію з представниками місцевих ЗМІ, побувала у Розсошенській гімназії Щербанівської ОТГ та в Решетилівському професійному аграрному ліцеї імені І.Г.Боровенського.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий