Преподобну Меланію Римлянку православні християни вшановують 13 січня. У народі цього дня святкується Щедрий Вечір, або Маланки. 14 січня Церква відзначає свято Обрізання Господнього, а також молитовно вшановує пам’ять Василія Великого. За народними звичаями, на Василя від хати до хати ходять посівальники.
Меланія Римлянка жила в IV–V століттях. Коли її проти волі віддали заміж, переконувала чоловіка разом зректися світу. Але батьки подружжя, люди впливові й багаті, довго противилися такому рішенню дітей. На обраний шлях Меланія з чоловіком стали, коли втратили маленьких сина та доньку.
Подружжя відвідувало хворих, прихищало подорожуючих, допомагало бідним та викупляло ув’язнених за борги. Продавши багаті маєтки, подвижники будували монастирі, храми та лікарні.
Після подорожі в Єрусалим та Єгипет, де свята Меланія відвідала багатьох отцівпустельників, вона поселилась на самоті в келії на горі Єлеонській. Згодом тут було засновано монастир, де несли послух близько 90 черниць. В обителі стараннями Меланії збудували капличку, в якій поховали мощі пророка Божого Захарії, святого Першомученика Стефана і Сорока Севастійських мучеників. За молитвами святої було звершено багато чудес.
У 439 році, оголосивши сестрам про наближення смерті й причастившись Святих Таїн, Меланія Римлянка спокійно віддала свою душу Господу.
***
Свято Обрізання Господнього було остаточно затверджено в IV столітті, незважаючи на те, що пов’язані з ним події відносяться ще до старозавітних часів. У Старому Завіті цей обряд був прообразом Хрещення.
Саме під час давньоіудейського обряду обрізання Божественне Немовля було названо Іісусом. Нині в день свята вірян закликають замислитися про “обрізання” гріховних пристрастей, які терзають людську душу.
***
Василій Великий – один із найвизначніших богословів в історії Церкви – жив у IV столітті. Належав до унікальної родини, в якій кілька поколінь були святими. Мав блискучу класичну освіту. В 370 році став єпископом на Кесарійській кафедрі (Кесарія Каппадокійська, нині м. Кайсері, Туреччина), послідовно боровся проти підтриманого на найвищому рівні в державі аріанства (єресь від імені священика Арія, який заперечував Догмат про Єдиносущність Бога Отця і Бога Сина).
Святитель Василій Великий – автор великої кількості богословських творів. Його духовна спадщина – це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, тлумачення Святого Письма і 366 листів.
***
За народними звичаями, на Маланки готували другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти маслом. Як і на багатий вечір, кутю ставили на покуті. Крім того, господині пекли млинці та пироги, варили вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
З вечора і до півночі щедрувальники обходили оселі. Дівчатапідлітки поодинці чи гуртом оббігали сусідів, щоб защедрувати. А хлопці “водили Меланку”: один із парубків перевдягався у жіноче вбрання, інші довкола нього жартували, співали, танцювали й бажали добра господарям. Коли починало світати, хлопці йшли до односельців посівати зерном і вітати з Новим роком.
Підготувала Вікторія КОРНЄВА.