Від воїна Київської Русі – до нинішнього захисника України на Донбасі

Від воїна Київської Русі – до нинішнього захисника України на Донбасі

Відразу два виставкових проєкти, присвячених історії та сьогоденню Збройних сил України, відкрили в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував просвітницькі інформаційні банери про спорідненість і тяглість традицій українського воїнства від часів Русі до наших днів.
Військова кореспондентка, офіцерка 831-ї бригади тактичної авіації Анна Чапала представила експозицію світлин із зони проведення ООС та буднів своєї військової бригади у Миргороді.

Майже два десятки банерів, об’єднаних темою «Воїни. Історія українського війська», – це своєрідна подорож у часі у звитяжне минуле й бойове сьогодення захисників нашої землі. Фотоілюстрації для проєкту УІНП створювалися за участю військових реконструкторів, тож на них «ожили» бійці різних епох: у тих лицарських обладунках, які ми звикли бачити переважно в експозиціях музеїв; в одностроях сторічної давнини; з мечами, шаблями, першою вогнепальною зброєю… Розміщені на банерах тексти дають багато інформації про військові формування, у яких воювали наші предки, головні битви й військові операції, озброєння вояків.
«Українці – справжній народ-військо. Навіть у періоди бездержавності могли самоорганізуватися, щоб захистити себе та свою землю». На цих рядках із проєкту УІНП наголосила на відкритті виставки старший науковий співробітник краєзнавчого музею Наталія Кузьменко. «Представлена на банерах інформація покликана продемонструвати зв’язок між давньоруськими воїнами чи, наприклад, латниками з Галичини та сучасними Збройними силами України. Нині такі виставки відкриваються майже в усіх обласних центрах України», – розповіла музейниця.
«Справді важливо знати і пам’ятати про тисячолітню традицію, тисячолітню історію українського війська у наш час, коли триває російсько-українська війна. А вона точиться зокрема і в інформаційному вимірі. Важливо не піддаватися на російську пропаганду й маніпуляції, відповідно до яких наших воїнів-патріотів намагаються зобразити «жалкімі бандамі ізмєнніков» чи такими зручними для заідеологізованого совєтського кінематографу простакуватими старшинами. Варто також знати, що в лавах армії УНР звання старшини мало зовсім інше поняття, ніж у більшовицьких лавах», – зазначив представник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар.
На банері із зображенням козака Дієвої Армії УНР 1919 року йдеться: «Одним із найпотужніших підрозділів Дієвої Армії УНР була 3-тя Залізна Дивізія, яка влітку 1919-го отримала бойовий прапор. Протягом 1919 – початку 1920-го тривали безперервні бої. Славною сторінкою цього періоду став Перший зимовий похід Армії УНР, внаслідок якого українські війська вирвалися з «чотирикутника смерті…»
Окремі банери проєкту присвячені князівським дружинникам (Русь, ХІІІ ст.), латникам Великого князівства Литовського (ХІV ст.), реєстровим козакам Гетьманщини часів Богдана Хмельницького (середина ХVІІ ст.), легіону Українських січових стрільців, (Австро-Угорщина, 1915 р.), воякам Карпатської січі (Карпатська Україна, 1939 р), воякам Української повстанської армії (1940 – 1950 рр.), іншим українським військовим формуванням. Завершують проєкт візуальні узагальнення на тему добробатів, які першими в буремному 2014-му вирушили на захист України від російського вторгнення на Донбасі, та тему сучасного оснащення сил спеціальних операцій ЗСУ (2019).
У день відкриття виставки з експозицією ознайомилися курсанти Військового коледжу сержантського складу. Усім, хто зацікавився проєктом «Воїни. Історія українського війська», можна переглянути інформаційні банери на офіційному сайті УІНП (uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-voyiny-istoriya-ukrayinskogo-viyska1).
* * *
Талановита фотожурналістка, лауреатка престижних всеукраїнських і обласних конкурсів Анна Чапала свого часу випробувала себе на вірність покликанню у редакції «Зорі Полтавщини». Старанна, наполеглива, приязна, щира – такою Аню знає увесь наш колектив. Нині вона – військова кореспондентка, офіцерка 831-ї бригади тактичної авіації служби зв’язків з громадськістю повітряного командування «Центр» Повітряних сил Збройних сил України.
Виставку з промовистою патріотичною назвою «Нам є що захищати, нам є що берегти» фотомайстриня подарувала відвідувачам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. «Ця виставка для мене – шана і вдячність воїнам Збройних сил України за мужність, героїзм та безмежну відданість військовому обов’язку. Кожна світлина є частиною мого життя…» – написала авторка в запрошенні на зустріч у музеї.
Ініціювала дійство заступниця голови Полтавської обласної організації Національної спілки журналістів України Олена Вахницька. Організацією виставки опікувався також департамент культури і туризму облдержадміністрації. В експозиції представили кілька десятків світлин, які Анна Чапала зробила як у зоні проведення ООС, так і за нинішнім місцем служби. На фейсбук-сторінці краєзнавчого музею підготували більш ширшу фотосерію з доробку авторки.
На деяких знімках Анна вказала лише позивний зображеного героя чи місце та час їхньої фотозустрічі, на інших – вмістила коротеньку історію про бійця. Тож знайомтесь – командир взводу окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка з позивним «Алмаз»: «Я жив у той час у Слов’янську, навчався, працював. У 2014 році на свої очі бачив, як на людей діє пропаганда. Люди йшли в «ДНР», адже вірили в так званий «рускій мір». Це стало одним із приводів, чому я пішов до армії. Наче все поруч – Донбас, Батьківщина – й вже різні люди…»
Герої Анниних світлин – не «залізні» вояки зі зброєю в руках, у шанцях чи бліндажах. Передусім вони – люди, наші співвітчизники, у яких вистачає снаги навіть на війні, у перервах між боями та обстрілами, поностальгувати під мелодію волонтерів-артистів, пожаліти чотирилапого пухнастика, порадіти дітворі із «сірої» зони й усміхнутися сонячному дню.
Правдивість, емоційність, співпереживання – це і те, чим живе Аннина творчість, і те, чим зачіпають її роботи глядачів за живе. Сюжети, привнесені в фотокадри нинішнім місцем служби, також особливі: небо, авіатори, літаки…

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий