Віддали життя за Україну, житимуть вічно

Віддали життя за Україну, житимуть вічно

Полтавці вшанували Героїв, які цього літа полягли на російсько-українському фронті

У Полтавському Свято-Успенському кафедральному соборі відслужили панахиду за вісімнадцятьма Героями російсько-української війни, які влітку цього року віддали свої життя за нашу країну. Молилися також за всіх загиблих за незалежність України, за видужання поранених воїнів та за всіх живих захисників Вітчизни.
Такі зібрання в Свято-Успенському храмі відбуваються вже традиційно, з ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті й Полтавської єпархії ПЦУ.

Панахиду в соборі очолив старший капелан Полтавської єпархії ПЦУ ієромонах Іоан (Луценко). Він поіменно пом’янув кожного з вісімнадцяти вбитих влітку 2021 року російськими окупантами та проросійськими сепаратистами захисників України.
«Ми молимося за Героїв, які віддали свої життя за нас із вами. І ми повсякчас повинні пам’ятати, як відбувається відсіч російській агресії, якою ціною Україна платить за свою незалежність», – сказав ієромонах Іоан.
«Ще у восьмому столітті до нашої ери з’явилася стара грецька традиція екехейрії, тобто олімпійського перемир’я. У 1993 році Генасамблея ООН її відродила, закликавши держави-члени дотримуватися «олімпійського перемир’я» протягом періоду, що починається за сім днів до відкриття і закінчується через сім днів після закриття кожних Олімпійських ігор. Ніякої екехейрії на Донбасі не було, бо президент держави-окупанта Путін немає ні краплі честі й совісті, щоб поважати древню гуманну традицію. Навпаки, на тлі Олімпіади обстріли з боку гібридних російських сил лише посилилися», – наголосив регіональний представник Інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він також оприлюднив дані штабу ООС: протягом літа російські окупанти вчинили 634 обстріли по позиціях Збройних сил України, 18 українських воїнів загинули, 73 українських захисники отримали бойові поранення та травмування, 33 рази фіксувалися прольоти ворожих безпілотників.
Участь у молитовному зібранні в соборі взяли курсанти й викладачі Полтавського військового коледжу сержантського складу Інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, співробітники Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, народний депутат України 4 скликань, депутат Полтавської обласної ради Микола Кульчинський, начальник Полтавського обласного відділу Міністерства у справах ветеранів України Олександр Товпига, віряни і священики, зокрема капелани Збройних сил, Національної поліції та Національної гвардії України. Протягом поминальної служби курсанти тримали у руках портрети вісімнадцяти полеглих захисників України.
Олег Пустовгар розповів про кожного загиблого Героя.
Володимир Бєлов народився в Казахстані. У 1993-му з батьками переїхав в Україну, в село Забір’я Фастівського району. З 2015 року – на фронті. Пройшов багато найгарячіших точок: Михайлівку, Піски, Зайцеве, Гранітне, Чермалик, Водяне. Загинув 11 червня поблизу села Водяне на Приазов’ї. У той день російські найманці чотири рази відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.
Андрій Гонар народився в Кривому Розі. Служив у мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Старший солдат, старший водій мотопіхотної роти. 11 червня ворожі війська обстріляли українські позиції поблизу селища Піски на Донеччині з мінометів та інших видів зброї. Від осколкового поранення 51-річний боєць загинув на місці.
Юрій Письменний – начальник медпункту одного з батальйонів бригади «Холодний Яр», мешканець Дніпра. У 2016-му пішов у Перший добровольчий шпиталь імені Пирогова, а у 2018-му підписав контракт з 93-ю бригадою. Загинув 4 липня біля селища Мирне від осколкових уражень.
Богдан Бродовський – майор, заступник начальника тилу логістики бригади «Холодний Яр». Уродженець міста Гайсин. Загинув 9 липня біля Чермалика, коли приїхав на позицію. Залишилися дружина і четверо дітей.
Євгеній Курасов служив у бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Уродженець Сумщини. Загинув 8 липня біля Пісків внаслідок снайперського обстрілу.
Володимир Яськів служив у бригаді імені короля Данила. Уродженець Тернопільщини. Загинув 9 липня на позиції біля Золотого.
Андрій Беляєв ніс службу в бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Уродженець міста Нікополь. На війні з 2014-го, загинув 13 липня під час ворожого артилерійського обстрілу.
Олександр Горбенко – уродженець Кривого Рогу. Учасник Революції Гідності, добровольцем пішов на війну. Олександра смертельно поранили 15 липня під Нью-Йорком Бахмутського району під час мінометного обстрілу.
Дмитро Сивоконь – молодший лейтенант, служив у бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Уродженець Скадовська. Був поранений 13 липня внаслідок обстрілу спостережного пункту біля Причепилівки. Від отриманих уражень помер 23 липня у Харківському госпіталі.
Ярослав Семеняка служив у бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Уродженець Сумщини. Загинув 7 серпня внаслідок влучання ворожої артилерії по автокрану під час робіт з відновлення цивільної інфраструктури в Пісках.
Олексій Кайданович служив у бригаді імені князя Костянтина Острозького. Уродженець Житомирщини. Брав участь у боях за Іловайськ, досвідчений солдат. Був важко поранений під час обстрілу біля Новолуганського, помер у шпиталі 10 серпня.
Артем Мазур служив у бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Уродженець Кіровоградської області, село Веселе. Нещодавно одружився. Загинув 16 серпня внаслідок снайперського обстрілу.
Василь Островський служив у бригаді імені короля Данила. Мешканець Львова, уродженець села Сороки-Львівські. Загинув вранці 19 серпня під час снайперського обстрілу позиції біля Новоолександрівки.
Юрій Михайлов – лейтенант, служив у бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Уродженець Миколаївщини, сирота, якого виховувала бабуся. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного і вирушив на фронт. Загинув 22 серпня від смертельного кульового поранення під час обстрілу позиції біля Мар’їнки.
Олександр Аксьонов – уродженець Борисполя. Загинув 23 серпня, в День Державного Прапора України, внаслідок снайперського обстрілу.
В’ячеслав Пітько – командир відділення розвідбатальйону. Уродженець Січеславщини. Загинув 24 серпня у День 30-річчя відновлення незалежності України. Похований на Алеї Слави військового кладовища в Кам’янському.
Андрій Вискребець – уродженець Запоріжжя, на війні з 2015-го, служив у складі бригади «Запорізька Січ». Загинув 27 серпня від снайперського пострілу в районі селища Славне на Донеччини.
Роман Задорожний служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Уродженець Львівщини. Був поранений 30 серпня внаслідок вибуху протитанкової ракети біля Новозванівки. Під час евакуації боєць помер від отриманих поранень.
Низький уклін та щира вдячність усім воїнам, які захищають нас від російського агресора!

Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий