Відверта розмова з НСЗУ: як зробити медичну допомогу якісною,  а ліки – доступними

Відверта розмова з НСЗУ: як зробити медичну допомогу якісною, а ліки – доступними

Нещодавно на Полтавщині працювала команда Національної служби здоров’я України на чолі з головою НСЗУ Наталією Гусак. Першим у програмі візиту був прессніданок з журналістами регіональних ЗМІ. Далі – спілкування з керівництвом територіальних громад, що є власниками закладів охорони здоров’я і несуть повну відповідальність за якість надаваних медичних послуг мешканцям громад. Насамкінець – зустріч із пацієнтськими громадськими організаціями.
Разом із головою НСЗУ працювали перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко, директор департаменту охорони здоров’я ОВА Віктор Лисак, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна, секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова. Для гостей це вже одинадцята регіональна поїздка за сприяння проєкту USAID Ukraine — USAID Україна «Підтримка реформи охорони здоров’я».

«Цьогоріч НСЗУ закупила для жителів Полтавщини медичних послуг на понад 5 мільярдів гривень бюджетних коштів. Наразі вже 4 мільярди гривень сплатили за договірними зобов’язаннями. Окрім того, за програмою «Доступні ліки» регіон отримав у 2023 році 66 мільйонів гривень, у 2022 році – 76 мільйонів гривень. Ця програма не лише працює в повному обсязі, а й розширюється. Зокрема, ми запустили кілька нових напрямків – імуносупресія, знеболення паліативних пацієнтів, тест-смужки для вимірювання рівня цукру в крові», – зазначає Наталія Гусак.
Із головами громад говорили про те, що НСЗУ оплачує послуги за ринковими цінами. Але люди, на жаль, не знають своїх прав і продовжують слухняно «скуплятися» за виписаним у лікарні переліком препаратів. Так не має бути, адже у Полтавській області НСЗУ закуповує увесь спектр спеціалізованої медичної допомоги: онкологічної, неонатальної, паліативної, психіатричної, для лікування інсультів, інфарктів. Усі тарифи є на сайті НСЗУ. Є можливість звернутися зі скаргою або на сайт, або за номером 16-77.
За словами голови НСЗУ, за все, що відбувається у лікарні, несе відповідальність власник. Адже керівника закладу призначає на посаду керівник громади.

Кілька цитат від Наталії Гусак

«Для нас дуже важливо, щоб у час повномасштабної війни медична допомога для цивільних та військових, для дітей та людей похилого віку, для батьків і дружин, які чекають своїх захисників або втратили рідних на війні, була доступною та безоплатною. Важливо, щоби люди отримували повний спектр медичних послуг. І починатися він повинен із первинки. За ці роки значно зросла кількість інсультів, неінфекційних захворювань (зокрема діабету). Саме сімейні лікарі повинні стати першим форпостом, який повертає українців до думки, що їхнє здоров’я зараз на часі».
«Ми не фінансуємо ваші заклади – це поняття зникло. Ми закуповуємо медичні послуги для ваших людей».
«Головний міф, який мусимо зруйнувати: «Держава безкоштовно нічого гарного не робить». Відкрийте перелік препаратів програми «Безкоштовні ліки» – там є дорогі препарати іноземного виробництва. Ще один міф: «Щоб отримати безплатне, треба заплатити».
«НСЗУ попереджає керівників громад як засновників: починаємо моніторинги закладів охорони здоров’я. Результати будуть публічними. Ми не хочемо виконувати каральну функцію. Але якщо медична допомога надавалася з порушенням умов договорів, будуть і суди, і відшкодування коштів з місцевих бюджетів, і розірвання угод».
«У стаціонарах час забути про виписування ліків, які треба докупити, та недотримання маршрутів пацієнтів. Підписуючи договори з НСЗУ, медичні заклади зобов’язуються виконувати їх вимоги. А значить, пацієнтів з інсультом «екстренка» везе не до найближчої лікарні, де нема КТ і тромболітиків, а до медичного закладу, законтрактованого на інсульт. Де точно зроблять усе для порятунку, а не робитимуть «щось», аби просто отримати за це кошти».
«Ми дамо посилання на аналітичні звіти медичних закладів, і ви побачите, чи потрібні вам стіни, ліжка, пологові відділення, де помирають діти. Побачите все, що відбувається у вашій лікарні порівняно з іншими: зарплати, кількість лікарів та решти працівників, яких ці лікарі повинні «прогодувати». Повірте, у штаті лікарні траплялися навіть перукарі».
«Кошти є, у систему приходять вчасно. Настав час, щоб ці гроші почали приносити користь українцям. Без вашої допомоги НСЗУ не впорається. Наприклад, за пролікований випадок інсульту ми сплачуємо закладу 63 тисячі гривень. Це більше, ніж потрібно. Натомість багато закладів не закуповують тромболітиків, КТ працює не цілодобово».

Як зробити ліки доступними у селі

Спілкування з керівниками громад було відвертим і конструктивним. Зрозуміле бажання місцевої влади утримати заклад охорони здоров’я, куди вкладено чималі гроші з місцевих бюджетів, залучаються фахівці, яких громада забезпечила житлом. Але Наталія Гусак навела статистику, наприклад, хірургічних втручань: у деяких лікарнях показники – від 240 до 68 за рік. Це неправильно – зберігати хірургічне відділення, в якому проводиться кілька операцій на місяць. Якщо немає концентрації послуг, немає і якості.
Голова НСЗУ, як вихід, радить подумати про лікарню громади, де надаватимуться базові послуги, найдрібніші хірургічні втручання, паліативна допомога.
Окрема тема – забезпечення доступними ліками мешканців сільської місцевості. Адже близько двох десятків громад в області досі не працюють за програмою «Доступні ліки». Нею вже скористалися більше 169 тисяч полтавців. Але сільських жителів серед них лише 6,6 тисячі. Якщо у містах погашаються більше 100 відсотків електронних рецептів, то серед селян отримали свої препарати за програмою реімбурсації тільки 11 відсотків. Бо часто людина змушена обирати, чи доступна їй поїздка до райцентру.
Цьогоріч МОЗ України внесло зміни до деяких вимог, щоб їх могли виконати і маленькі сільські аптеки. Наталія Гусак запропонувала громадам активніше залучати до програми реімбурсації приватний бізнес: «Поясніть власнику аптеки, скільки він втрачає фінансово. Адже сільські пенсіонери «касу» не зроблять, бо у них немає достатньо грошей. Але цю касу можемо зробити ми. Якщо аптека в орендованому приміщенні, можна запропонувати це приміщення тому, хто згоден реалізувати програму «Доступні ліки». Зрештою, у вас є соціальні працівники. Порахуйте із сімейним лікарем, скільки у вас таких людей, і введіть поїздку до аптеки в обов’язок соцпрацівника».
* * *
Спілкування було настільки корисним і цікавим, що на перерви часу майже не лишалося. З журналістами розмова була іноді доволі емоційною. З керівництвом громад – дуже відвертою з точки зору перспектив на майбутнє. Із пацієнтськими організаціями говорили про конкретні біди й проблеми, про препарати та медичні вироби, які з точки зору пацієнтів необхідно внести до Національного переліку, про інклюзивність наших закладів. На багато запитань відповідав Віктор Лисак. У разі будь-яких негараздів у стінах закладу директор департаменту охорони здоров’я ОВА радить пацієнту перш за все звертатися до керівника закладу. Саме керівник підписує договір із НСЗУ і точно знає, які препарати у лікарні є на цей момент і які послуги пацієнт може отримати.
Також із запитаннями та скаргами можна телефонувати на гарячу лінію департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА: 0800-50-50-32. Гаряча лінія НСЗУ: 16-77.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР».

Поділися:

Добавить комментарий