«Невідь відкіль, немов із ранкового туману або ж сонячного проміння, виходять шестеро бійців. У повній амуніції, спокійні, впевнені. Вони виконали свою неймовірно важку роботу й повертаються додому. Як селянин з поля чи косар з лугу. Воїни. Дивишся на них і сповнюєшся впевненістю, що обов’язково переможемо», – ділиться зовсім свіжими спогадами від недавньої поїздки на буремний схід волонтерка, лікар Таміла Литвиненко.
Вона, а також керівник громадської фундації «Координаційний центр розвитку «Громада Полтавщини» Наталя Костіна – часті й бажані гості наших захисників на східних теренах держави. Крайня поїздка відбулася за участю депутата обласної ради Сергія Солов’я. Полтавець Дмитро Чурілов кермував власним автомобілем, заповненим вщерть необхідними українським бійцям речами й продуктами. Планувалося, що в далеку дорогу вирушить більша машина, втім виникли форс-мажорні обставини, тож дещо довелося залишити вдома – до наступного разу. А нині солдатам 30-ї і 92-ї бригад доставили: лопати, кирки, мішки, маскувальні сітки, електрокабель, цвяхи, пральну машину, поліетиленову плівку, домашні смаколики. Волонтери вельми жалкують, що не помістилася сонячна батарея…
Такий детальний перелік наводимо не лише для того, щоб у черговий раз засвідчити щедрість і щирість полтавського люду. Як наголошує Наталя Костіна, на фронті відбулося багато позитивних змін щодо забезпечення воїнів. Вони навчилися грамотно й комфортно облаштовувати побут, але ж домашніх харчів нічим не заміниш. Не передбачено статутом і масу «дрібниць», які роблять життя солдата хоч трохи легшим, а що найголовніше – бережуть його життя. Тож завдання волонтера – «доповнити» статут. Точніше кажучи, наповнити його життєвим змістом – у прямому і переносному значеннях.
Нашим землякам, які нині несуть ратну службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил, – Олександру Голишу із Опішні Зіньківського району, Дмитру Матвєєву із Полтави, Юрію Яреську із Решетилівки, Петру Бабичу із Розсошенців та Євгенію Павленку із Судіївки Полтавського району, Петру Потапчуку із Тополевого Гребінківського району – від імені депутатського корпусу Сергій Соловей вручив відзнаки обласної ради – нагрудні знаки «За вірність народу України».
Таміла Литвиненко, як сама каже, «порихтувала» спини багатьом бійцям. Наталя Костіна, вчергове вивчаючи потреби солдатів, визначаючи «тематичне й змістовне» наповнення наступної поїздки, провела безліч по-материнськи щирих розмов із українськими воїнами. Для обох волонтерок саме слово, поняття «воїн» стало уособленням гордості, віри в народ, в українські перемоги.
Та, власне, ми вже здобули перемогу: прийшли воїни і волонтери з народу. Спокійні, впевнені, свідомі своєї місії – захистити рідну землю і зберегти свою державу.
***
Німецькому канцлеру Бісмарку належить твердження про те, що війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та парафіяльні священики. Чоловік, який у ХІХ столітті зумів об’єднати нині процвітаючу націю, таки знав життя…
Олександр МАКАРЕНКО
“Зоря Полтавщини”