Віктор ЛИСАК: «Наш досвід  і напрацювання щодо стандартизації  медичних послуг буде впроваджено»

Віктор ЛИСАК: «Наш досвід і напрацювання щодо стандартизації медичних послуг буде впроваджено»

Про реалізацію пілотного проекту з надання стаціонарної медичної допомоги у Полтавській області розповідає директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор ЛИСАК.

– Вікторе Петровичу, які передумови для реалізації пілотного проекту зі стаціонарної медичної допомоги в Полтавській області?
– Триває трансформація первинної ланки галузі охорони здоров’я. Наразі вже майже 77 відсотків населення Полтавщини уклали договори з сімейними лікарями й отримують необхідну допомогу саме в того лікаря, якому довіряють. Для здійснення поетапних реформ у медичній галузі один із наступних кроків – зміни на рівні амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги. Адже нинішня модель фінансування стаціонарної допомоги, коли заклад отримує фінансування на «ліжко-місце», стимулює не якість та сервіс, а тривалі госпіталізації і надлишкове використання обмежених ресурсів. До того ж немає прив’язки до кількості та якості наданих пацієнтам медичних послуг.
– Яким чином можна змінити ситуацію?
– Зробити процес надання медичних послуг у лікарнях більш ефективним завдяки використанню сучасних інструментів та методів фінансування. І через економічний стимул – змінити “правила гри” та поведінку медичних працівників, які надають медичні послуги на стаціонарному рівні, на користь споживача, тобто пацієнта. Один із таких сучасних і ефективних інструментів, який використовується практично в усіх розвинених системах охорони здоров’я світу, – оплата за випадок госпіталізації, тобто оплата за результат. Коли заклад отримує кошти за кожен конкретний пролікований випадок. Така модель фінансування стимулює ефективне використання бюджетних коштів. Саме для відпрацювання оптимальних механізмів реалізації державних гарантій медичного обслуговування в Полтавській області й реалізується пілотний проект.
– Яким документом регламентується виконання «пілоту»?
– Пілотний проект здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» від 27 лютого 2019 року за №131.
– Чому для «пілоту» обрали саме Полтавську область?
– Ми вже давно активно трансформуємо нашу медичну галузь і брали участь у реалізації пілотних проектів різних напрямків. Для прикладу: протягом трьох років у Полтавській області реалізовувався міжнародний проект «Фінансування та управління у системі охорони здоров’я». Проект фінансувався USAID і був виконаний консалтинговою компанією Abt Associates за підтримки облдержадміністрації та департаменту охорони здоров’я ОДА. В межах проекту було проведено аналіз витрат медичних закладів за три роки, а також створено базу й проаналізовано понад 537 тисяч випадків госпіталізації. На основі цих даних проведено розрахунок середньої вартості випадку госпіталізації та відповідних коефіцієнтів за класами захворювань, які будуть використані при формуванні оплати за випадок лікування в стаціонарі. Сформовано 50 діагностично-споріднених груп. На їх підставі створено нову модель госпітального сектору, яка об’єднує спеціалізовану амбулаторну та стаціонарну допомогу.
– Поясніть, будь ласка, суть «пілоту»?
– Пілотний проект стартував 1 квітня 2019 року. До його реалізації включені 56 медичних закладів області, які підписали договори з Національною службою здоров’я. Усі пілотні заклади охорони здоров’я мають необхідне комп’ютерне оснащення і підключені до локальної мережі для оперативної відправки карти пролікованого в стаціонарі до інформаційно-аналітичного центру й плідної співпраці з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Вони вже перетворені на комунальні некомерційні підприємства та почали отримувати гроші за новою моделлю фінансування.
– За яким принципом тепер фінансують заклади?
– На початку травня вперше заклади отримали кошти за проліковані випадки. 60 відсотків коштів на стаціонарну допомогу заклади отримують як глобальний бюджет – фіксованою сумою щомісячно на основі даних за попередні періоди. 40 відсотків коштів виплачується за іншим принципом – залежно від кількості та характеристики випадків госпіталізації. Оплата за кожен окремий випадок госпіталізації розраховується за формулою: середня вартість випадку (згідно з даними досліджень), помножена на коригувальні коефіцієнти – залежно від діагнозу, класу хвороб, рівня стаціонару тощо. Заклади звітують напряму в НСЗУ про кількість та структуру випадків госпіталізації. Тобто медзаклад, як постачальник послуг, подає звіти до замовника – НСЗУ. НСЗУ збирає та обробляє ці дані і на підставі звітів здійснює оплату коштів за конкретну виконану роботу.
– Скільки коштів від НСЗУ вже отримали медзаклади?
– У квітні було зафіксовано 23123 випадки госпіталізації, у травні – 22351 випадок. Серед найпоширеніших причин госпіталізації за цей період – хвороби систем кровообігу (7465 випадків – 16 відсотків), органів дихання (4517 випадків – 10 відсотків), вуха, горла, носа й дихальних шляхів (2801 випадок – 6 відсотків) та хвороби нервової системи (2623 випадки – 6 відсотків від усіх випадків госпіталізації). Усього з квітня до середини червня цього року за договорами із закладами – учасниками пілоту трансформації вторинної ланки медицини в області, НСЗУ виплатила 247799067 гривень, з них 72085618 гривень – у вигляді оплати за випадок госпіталізації.
– Які зміни відчує на собі пацієнт?
– Зміна принципу роботи закладів, які надають медичні послуги на амбулаторному й стаціонарному рівнях насамперед орієнтована на користь пацієнта. Щоб він міг отримати послуги кращої якості та відповідного сервісу в безпечній лікарні із гарним оснащенням, де лікарі володіють необхідним рівнем кваліфікації та досвіду. Модель фінансування стаціонарної допомоги, коли заклад отримує фінансування на «ліжко-місце» незалежно від кількості та якості наданих медичних послуг стимулює не якість і сервіс, а тривалі госпіталізації та надлишкове використання обмежених ресурсів. Як було раніше? Штучно «роздута» кількість медичних працівників у розрахунку на кількість ліжко-місць, відповідно до якого здійснювалось фінансування закладу. Нині заклади отримують гроші за кількість пролікованих пацієнтів, а не за ліжка, за кожен випадок госпіталізації. Пацієнту надано можливість обирати як свого сімейного лікаря, так і заклад охорони здоров’я для отримання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної допомоги. Тож і гроші за цього пацієнта отримає лікарня, яка надасть йому якісні послуги.
– Що змінюється для самих лікарів?
– Керівництво лікарні бачить звіт за кожен день роботи закладу. Аналіз ведеться у кожному відділенні, аналізується робота кожного лікаря. Видно як навантаження на кожного лікаря, так і всю його поетапну роботу: від надходження пацієнта до закладу до його виписки. Відповідно, лікарі розуміють, що їхня заробітна плата напряму залежить не лише від кількості пролікованих хворих, а й від якості наданих послуг: призначення обстеження, правильно встановленого діагнозу й призначеного курсу лікування. Немає сенсу залишати хворого на необґрунтовану, тривалу госпіталізацію: тобто у якісному лікуванні, що відповідає стандартам, зацікавлений як пацієнт, так і лікар. Такі підходи змушують медичних працівників змінюватися і вдосконалюватися, постійно навчатися. А медичні заклади в умовах конкуренції – надавати належний сервіс, впроваджувати новітні технології та оснащуватися сучасним обладнанням.
– Скільки триватиме «пілот»?
– Пілотний проект триватиме до кінця 2019 року. Фактично підготовку до нього ми розпочали з початку цього року, щоб у квітні вже повноцінно працювати. Спільно з Проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» ми провели низку семінарів і нарад, які будуть продовжені як частина реалізації пілотного проекту. Аналіз перших результатів роботи показав дисципліну подання даних щодо пролікованих хворих та рівня якості даних про них, динаміку госпіталізації за 4 місяці.
– На який результат очікуєте?
– Для Полтавщини це велика відповідальність: відпрацювання нової моделі з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення. Це реальна можливість точно й ефективно прогнозувати потребу населення в медичних послугах у майбутніх періодах. Наприклад, у межах реалізації «пілоту» відхилення прогнозованої потреби в медичних послугах склало лише 5 відсотків. А це означає, що зібрана інформація була достовірною і прогноз був здійснений вірно.
Зміни та моделі, які будуть відпрацьовані в Полтавській області, дозволять ефективно трансформувати систему надання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги в усій країні. Фактично наш досвід і напрацювання щодо стандартизації медичних послуг із наступного року буде впроваджено в усіх регіонах України.

Полтавський обласний центр здоров’я.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий