Віктор ЛИСАК: «Завдяки  Світовому банку сьогодні  в історії полтавської  медицини багато чого  робиться вперше»

Віктор ЛИСАК: «Завдяки Світовому банку сьогодні в історії полтавської медицини багато чого робиться вперше»

Полтавщина – один із 8 регіонів України, який у галузі охорони здоров’я з 2016 по 2020 роки співпрацює зі Світовим банком. Загальний бюджет цієї співпраці складає 40 мільйонів доларів. Уже укладено контрактів на понад 35 мільйонів. Чому це так важливо? Хоча б тому, що, задіявши великий авторитет міжнародних організацій і залучивши великі донорські гроші, область отримала величезні знижки. Скажімо, середня ціна, наприклад, апарата УЗД на українському ринку через систему «Прозорро» – майже півтора мільйона гривень. А в рамках проекту співпраці зі Світовим банком – 844 тисячі, що майже наполовину дешевше.
Сьогодні обстеження на сучасному комп’ютерному томографі полтавці можуть зробити переважно у приватній клініці. Але незабаром такі апарати будуть і в обласній лікарні, і в обласному кардіодиспансері. Готується приміщення для встановлення найсучаснішого магнітно-резонансного томографа в обласній лікарні. Причому все обладнання, придбане разом із витратними матеріалами за гроші Світового банку, обслуговуватиме людей безкоштовно.
Як сталося, що Полтавська область опинилася в авангарді української медичної реформи і змогла залучити такі кошти? Про це говоримо з директором Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктором ЛИСАКОМ.

– Вікторе Петровичу, чому кардинальні зміни в медичній галузі області почалися з найнижчої ланки?
– Тому що 80 відсотків спілкування населення із медиками відбувається не в обласних лікарнях чи спеціалізованих клініках, а саме між пацієнтом і дільничним (тепер сімейним) лікарем. Я бачив це в багатьох країнах світу. В Україні ж ФАПи, амбулаторії фінансувалися за залишковим принципом. Були навіть на утриманні сільрад. Перші 28 сімейних лікарів прибули в Комсомольськ ще у 1999 році. Відкрилися перші амбулаторії. Але тоді не було політичної волі рухатися далі. У 2004 році виїзне засідання колегії МОЗ визнало правильність обраного нами напрямку, але ніхто його не підтримав. Остаточно ж відмежувати первинну ланку вдалося аж у 2013-му. І частка її фінансування у системі охорони здоров’я збільшилася аж до 30 відсотків – замість 5–10, як було доти.
Міністерство охорони здоров’я України запропонувало виступити координатором співпраці Полтавської області зі Світовим банком. На той момент наш департамент не мав жодного досвіду участі у таких масштабних проектах. Щоб сформувати його структуру, навчалися, залучали фахівців, аналізували ситуацію, проводили розрахунки. Натомість делегація експертів Світового банку намагалася з’ясувати, наскільки сучасними, стандартизованими були наші медичні послуги. Допитувалися, чи кожен сімейний лікар має, наприклад, холтер для добового контролю артеріального тиску? А у нас такий прилад був лише… в обласній лікарні! Та, попри все, Світовий банк оцінив амбітність наших планів. У 2016 році ми таки відстояли проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» і довели потребу всіх цих величезних витрат, ставши лідерами конкурсу. Із 35 мільйонів доларів бюджет проекту зріс до 40 мільйонів.
– То яка частка вашої мрії вже збулася?
– Найголовніше, що нам вдалося, – стандартизувати лікувальний процес. Усі амбулаторії і ФАПи області мають однакове обладнання: ваги, ростоміри, глюкометри, офтальмоскопи, отоскопи, сумки-укладки, добові монітори артеріального тиску, дефібрилятори. У минулому році 39 тисяч людей пройшли у сімейних лікарів добове обстеження артеріального тиску і з них у більш як 6,5 тисячі вперше діагностовано артеріальну гіпертензію. Це у 4,5 разу більше, ніж виявлялося досі. В усіх ФАПах та амбулаторіях є ЕКГ-холтери. Завдяки добовому дослідженню кардіограм вперше виявлено 1138 пацієнтів, які навіть не підозрювали в себе порушення серцевого ритму. Це люди 40–60 років, яким вчасне лікування дозволить зберегти здоров’я і працездатність. За потреби кардіограму можна передати дистанційно для консультації з вузькопрофільними спеціалістами. Дистанційні діагностичні центри працюють в обласній лікарні, обласному кардіологічному диспансері, на базі КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Сімейний лікар може виявити у пацієнтів цукровий діабет, хвороби нирок, серця і направити їх на УЗД-обстеження на вторинний рівень – у поліклініки. Для цього коштами проекту придбано 86 переносних та стаціонарних УЗД-апаратів. Також у райони закуплено 40 апаратів штучної вентиляції легень.
Дефібрилятори у сімейних лікарів торік з’явилися також уперше. З їх допомогою у 2018 році змогли реанімувати 1026 пацієнтів.
Уперше закуплено вакутайнери (ємкості для забору аналізів), і тепер широкий перелік обстежень можна зробити у ФАПі чи амбулаторії. Вся лабораторна служба працює за європейськими стандартами. Співпраця зі Світовим банком дала можливість придбати 72 гематологічних аналізатори, 37 автоматичних біохімічних та стільки ж автоматичних аналізаторів сечі. Проведено більш як півтора мільйона досліджень біоматеріалу, який доставляється централізовано спеціальним транспортом у сумках-холодильниках – як у Іспанії чи Німеччині. Тепер аналіз, зданий у сільському ФАПі чи обласній лікарні, робиться однаково якісно. Людський фактор виключено. Оце і є стандартизація.
– Наша область – переважно сільська і навіть хутірська. Як надавати допомогу там, де живе менш як півсотні людей і немає навіть ФАПу?
– Щоб наблизити медичну допомогу до маломобільних верств населення та малих сіл, а їх у області 470 (!), придбано медичні амбулаторії на колесах. Такі пересувні комплекси вже об’їхали 124 населених пункти.
Підписано документи на поставку в область 93 автомобілів екстреної медичної допомоги. Всі УАЗи буде замінено на сучасні повнопривідні авто.
Для первинного рівня видано «Бібліотечки здоров’я» – з рекомендаціями щодо важливості дотримання здорового способу життя, «Щоденниками самоконтролю за артеріальним тиском». Більш активно застосовуються немедикаментозні методи лікування. Уляна Супрун була свідком, як майстерно у Федорівці Карлівського району місцева лікарка переконує людей замість смажених продуктів вживати варену їжу, готувати на парі.
– Чи всі медики готові працювати з новим медичним обладнанням, за сучасними стандартами?
– Навчаємо фахівців безперервно. Для цього довелося створювати тренінгову мережу. В обласній лікарні обладнано центральний тренінговий клас. Він уже набув популярності, люди просяться на курси. У містах обласного значення працює 6 міжрайонних тренінгових центрів та 26 навчальних класів у районах. Усі реанімаційні заходи – від ін’єкцій до інтубації – відпрацьовуються на муляжах. Вони обладнані електронікою і чутливо реагують на найменшу помилку.
Більшість кабінетів сімейного лікаря обладнано комп’ютерами з доступом до Інтернету. Адже телемедицина – електронні медичні картки, дистанційний запис на прийом (як до сімейного лікаря, так і до вузькопрофільних спеціалістів вторинного та третинного рівнів) – уже запроваджується. Найближчим часом з допомогою місцевих бюджетів так обладнаємо робоче місце кожного лікаря. Завершується формування регіональної електронної системи охорони здоров’я, що взаємодіятиме з національною системою. Сімейний лікар менше писатиме, а вся інформація буде оцифрована (за бажанням пацієнта) із відповідним захистом персональних даних.
Для третинного рівня – обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського та обласного кардіологічного диспансеру – всю функціональну діагностику забезпечили сучасним обладнанням експертного класу. 3,9 мільйона гривень планується витратити на закупівлю апаратів штучного кровообігу для пацієнтів цих закладів. Понад 21 мільйон гривень коштував ангіограф для лікування гострого коронарного синдрому, встановлений у обласній лікарні. На ньому проведено 2776 операцій. Навігаційно-абляційна система для лікування порушень серцевого ритму у кардіодиспансері коштувала 10 мільйонів гривень. Сюди ж придбано сучасний рентгенапарат для обстеження лежачих пацієнтів, із застійною пневмонією.
Добудова обласного кардіодиспансеру проводиться за гроші обласного бюджету, але дооснащуватиметься нове приміщення також завдяки співпраці зі Світовим банком.
– Чи все із запланованого вдається?
– У проекті треба було передбачити і обрахувати величезний обсяг роботи. Ми з завданням впоралися. За цей час в області сформувалася потужна команда реформаторів. Хочеться хіба що втілювати заплановане швидше. Часто стикаємося з нерозумінням постачальників – у партнерів Світового банку надзвичайно високі кваліфікаційні вимоги. Дещо стримує недостатня нормативна база та відсутність досвіду. Адже завдяки Світовому банку сьогодні в історії полтавської медицини багато чого робиться вперше. І до 2020 року все заплановане обов’язково виконаємо.

У рамках проекту Світового банку та МОЗ України. За підтримки Полтавської облдержадміністрації.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий