У цю гарячу літню пору чи не найбільше попотіти доводиться цьогорічним вступникам до університетів, академій, коледжів. Їм вперше доводиться здавати ЗНО в особливих умовах пандемії. Втім уже зовсім скоро вчорашні школярі дізнаються, хто вступив на бюджет, а хто вчитиметься за контрактом. І не перший рік абітурієнти, яким не пощастило отримати омріяне безкоштовне місце на бюджетній основі в одному з вітчизняних вишів, спрямовують свої пильні погляди у бік європейських. Цьому неабияк сприяє поширена в суспільстві думка, що вчитися за кордоном престижніше та дешевше. Втім, переглядаючи ціни на навчання у вишах інших європейських країн, доводиться переконуватися у протилежному. Ціна закордонної освіти часто є недосяжною для наших юних співвітчизників. Але навіть студенти-контрактники українських академій чи університетів з початку навчального року платитимуть більше, адже нещодавно у Міністерстві освіти і науки України анонсували різке підвищення цін на навчання на контрактній основі. Головний аргумент – колишня вартість навчання не відповідала фактичним витратам на підготовку одного студента. Як не крути, а з кожним роком ціна диплома бакалавра, спеціаліста, магістра росте у геометричній прогресії. Як в Україні, так і за кордоном.
Правило мінімальної вартості освіти може спустошити гаманці батьків вступників
«З 1 вересня 2020 року для вступників на найбільш популярні спеціальності контрактне навчання коштуватиме не менш як 60% вартості, яку сплачує за бюджетні місця держава. Зміни не торкнуться студентів, які вже навчаються. Вартість навчання буде корелюватись із доходами людей у регіоні. Якщо ціна буде вища, ніж три середні офіційні заробітні плати в області, університети зможуть не підвищувати її», – повідомили у МОН.
Мінімальна вартість навчання встановлюється лише для 38 спеціальностей, які є найбільш популярними серед контрактників. Це переважно ті спеціальності, на які вступає набагато більше вступників, ніж є відповідних вакансій на ринку праці. Серед них: право, економіка, політологія, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини, журналістика, фінанси, дизайн, туризм, готельно-ресторанна справа та інші. Тобто правило мінімальної вартості на контракт не зачепить інші 83 спеціальності: інженерні, технологічні, гуманітарні, природничі, аграрні, педагогічні.
Приведення вартості контракту до фактичних витрат університетів відбуватиметься поступово: у 2020 році становитиме 60% від держфінансування на 1 студента в університеті, у 2021-му – 70%; у 2022-му – 80%. Мінімальна ціна контрактного навчання діятиме для державних університетів та тих приватних навчальних закладів, які отримуватимуть державне фінансування.
«Справедлива ціна на контракти дозволить підвищити якість освіти. Більше грошей – це можливість університетам інвестувати в лабораторії, а також платити вищу зарплату кращим викладачам. Водночас встановлення індикативної собівартості на популярні спеціальності дозволить мотивувати вступників йти на менш популярні програми, наприклад, інженерні. Вони затребувані на ринку праці. Індикативна собівартість по-різному вплине на ціни в різних закладах та регіонах. Наприклад, цього літа вона не зачепить більшість закладів Києва, Рівненської, Волинської, Житомирської, Чернівецької та Івано-Франківської областей», – розповів заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.
Також у МОН наголосили на тому, що громадяни мають право отримати податкову знижку на витрати на навчання. Батьки студентів чи самі студенти, якщо вони протягом навчання працюють, можуть повернути 18% вартості контракту. Водночас держава надаватиме пільгові кредити за ставкою 3% на навчання в університетах. Це забезпечить можливість кожному отримати доступ до бажаної спеціальності.
Можна додати, що вартість навчання у полтавських вишах з цього року буде такою:
– Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського: молодший бакалавр – 14 291 грн, бакалавр (магістр медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування) – 15 879, магістр – 20 642;
– Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: молодший бакалавр – 14 761 грн, бакалавр – 16 401, магістр – 21 322;
– Полтавська державна аграрна академія: молодший бакалавр – 10 462 грн, бакалавр – 11 624, магістр – 15 112;
– Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка: молодший бакалавр – 15 413 грн, бакалавр – 17 125, магістр – 22 263.
Європейська освіта обійдеться ще дорожче. До слова, вартість навчання у Варшавському університеті: один рік навчання за програмою «Політичні науки» коштує 3000 євро. Це близько 90 000 гривень за нинішнім курсом. В Амстердамському університеті за навчання за програмою «Економіка та економіка бізнесу» студентам з ЄС за рік треба платити 2038 євро – 60 000 грн. А в одному з найпрестижніших університетів Лондона, London Global University, вартість навчання за програмою «Право» становить 9250 фунтів стерлінгів (10 297 євро – а це понад 300 000 грн). Звісно, це лише побіжний огляд цін на навчання за кордоном, який не претендує на вичерпність, але навіть він показує, що якісна освіта має відповідну ціну. І ця ціна зростає.
Грант як освітній шанс для амбітних та цілеспрямованих вступників
Нерідко гранти стають рятівним колом для тих незаможних молодих людей, які мріють навчатися саме за кордоном. Цьогорічні фіналісти програми Ukraine Global Scholars отримали гранти на навчання в найпрестижніших вишах та школах світу на суму, яка становить щонайменше десять мільйонів доларів. Однією з них стала і 19-річна полтавка Тетяна Новосьолова. Вона отримала стипендію $320 тисяч на навчання у Коледж Сміт, який свого часу закінчили Ненсі Рейган та Барбара Буш.
«Я навчалася, моя сім’я живе у маленькому селі на Полтавщині. Моїм батькам треба було б працювати більше 60 років, аби оплатити моє навчання у Штатах. І це сталося б тільки в тому разі, якби вони відкладали на мою освіту весь свій заробіток, – розповіла Тетяна. – Декілька років тому я не уявляла, що в списку фіналістів Ukraine Global Scholars може з’явитись і моє ім’я. У старших класах школи я серйозно зацікавилася біологією. Брала участь в олімпіадах, в національних і міжнародних конкурсах та конференціях, навіть здобувала призові місця. Але навчання за кордоном як мету для себе ніколи не розглядала. Про існування UGS я знала давно, але ризикнути й подати заявку на участь вирішила тільки після закінчення школи, навчаючись в Українській Академії Лідерства.
Набравшись сміливості та усвідомивши, що я хочу здобути найкращу освіту і потім розвивати свою країну, я відправила заявку в UGS. На початку літа 2019 року дізналась, що стала частиною великої родини Ukraine Global Scholars. Так розпочався мій шлях до навчання в Коледж Сміт. Лист- запрошення від омріяного навчального закладу я отримала у 19 років. І хоча більшість моїх однолітків уже навчаються на другому курсі університетів, я почуваюся на своєму місці. Звісно, у кожного вступника свої фактори вибору навчального закладу. Для мене найважливішими були такі: наявність повних стипендій для зарубіжних студентів, вільний вибір курсів, наявність спеціальності, яка мене цікавить, та соціальне середовище.
Також правила закладу дозволяють вільно обирати курси: лише третина з них протягом чотирьох років бакалаврату має стосуватися вашої спеціалізації, а от інші можуть бути з абсолютно інших сфер. Я планую спеціалізуватись у когнітивній нейробіології, але також хочу брати курси в департаментах філософії, логіки та іноземних мов. Родзинкою мого коледжу є власний центр лінгвістики, де можна вивчати дуже багато мов народів світу. Зокрема фінську, грузинську, урду, ісландську. Мене приємно вразило те, що до цього переліку входить українська мова».
Потрапити до іноземного університету українцям досить нелегко. Потрібно пройти декілька етапів: скласти необхідні тести на знання англійської мови, заповнити аплікаційну форму; написати есе про себе та свій життєвий досвід; пройти Skype-співбесіду з представниками навчального закладу.
За умовами програми протягом п’яти років після випуску з вищого навчального закладу фіналісти Ukraine Global Scholars мають повернутися в Україну. І щоб уже напрацьовувати професійні контакти, вони щоліта проходять стажування в найкращих українських та міжнародних компаніях з офісами в Україну. Наприклад, East Europe Foundation, Transparency International, Kyivstar, Mazars Ukraine, Deloitte тощо. Зараз Ukraine Global Scholars якраз у пошуках соціально відповідальних компаній, які можуть запропонувати програму стажування цього літа. У зв’язку з карантином воно може відбуватись онлайн.
Деякі закордонні вузи готові безкоштовно навчати українців
У багатьох державних вишах Німеччини, Франції, Італії, Чехії, Словаччини, інших країн є повністю безкоштовні програми для іноземців. Більше того, в деяких вищих школах Європи для українців передбачені бонуси. Правда, виключно в державних вишах. І ще один нюанс: потрібно вільно володіти мовою країни, в якій студент збирається здобувати освіту, підтвердити знання сертифікатом.
Що означає «безкоштовне навчання»? Студент ні копійки не платить вузу. Але слід враховувати такий момент: доведеться платити певні внески до студентської профспілки – близько 200–300 євро на рік. Або оплачувати додатково будь-які послуги: відвідування бібліотеки, спортзалу, спортивних секцій, гуртків і т.д. Так, у Фінляндії хлопці платять студентські внески близько 600 євро на рік. В Австрії збір більший, але частина його йде в страховий фонд студента. В Італії студент зобов’язаний заплатити податок. Зате у вишах Греції, Чехії, Словаччини, Естонії зборів немає в принципі. Там освіта безкоштовна на 100 відсотків.
Словаччина мало «розкручена» в освітньому плані, тому шанси на вступ зростають. Але словацьку мову треба знати досконало. А ось у Польщу, куди ще нещодавно «рвалося» чимало українських вступників, за дешевою освітою їхати не варто. Там, звичайно, передбачені безкоштовні місця, але їх мало. З іншого боку, в польських вишах є бонуси-пільги для українців – 50-відсоткова знижка на навчання.
Австрія – хороша альтернатива Німеччині. Тут за більшістю спеціальностей все ще можна вступити до вищого навчального закладу після школи без мовного сертифіката і поглибити знання німецької уже в країні. З іншого боку, виші недавно подвоїли збори за навчання: зараз українці платять близько 400–700 євро на рік. Крім зростання цін через підвищений попит, виші Австрії ввели вступні іспити на природничі та економічні спеціальності. І звичайно, традиційні іспити в медичні та прикладні заклади. Варто мати на увазі, що окремі виші Австрії самі вирішують, вчити студента безкоштовно чи ні.
У Чехії освіта в державних вишах безкоштовна, але мовні курси дуже дорогі. Якщо абітурієнт не вступив на безкоштовне навчання, він може оформитися на платне і віддавати за науку мінімум 5000 євро на рік. Навряд чи вийде ідеально вивчити чеську в Україні, тому батьки майбутнього студента мають бути готовими викласти кругленьку суму за місцеві курси. У Празі – від 4000 євро на рік, у Брно – від 3000 євро на рік.
У Греції недобір іноземних студентів. Безкоштовно навчатися можливо, місць багато, проте перший рік програми – це студіювання грецької.
У Фінляндії, Естонії, Швеції можна вступати до безкоштовних англомовних вишів, звичайно, із сертифікатом знання англійської, що теж зручно для українців, адже мову можна підтягнути на Батьківщині.
В Італії треба ретельно подбати про документи. Якщо вдасться документально підтвердити, що дохід родини вступника менший за 10 тисяч євро на рік, то абітурієнт отримує доступ до безкоштовної освіти. Правда, потрібно знати всі тонкощі подачі документів. Наприклад, Консульство Італії в Україні з 2014 року вимагає у студентів італійськомовних спеціальностей мовний сертифікат ще в Україні, хоча в інших консульствах такого немає.
Швеція час від часу дозволяє іноземцям вчитися безкоштовно. Держава на 3 роки ввела збір з іноземців, а з 2016-го його скасувала. Вступати можна на програми на шведській та англійській мовах. Мовний сертифікат потрібен, зате іспитів можна уникнути, якщо правильно подати документи і написати гарний мотиваційний лист.
Де шукати можливості для навчання за кордоном?
Стажування та навчання за кордоном – одні з найкращих способів розвинути студенту комунікативні навички, покращити знання мов, а заразом подивитися світ та завести нові знайомства.
Дуже часто інформація про набір на програми навчання чи стажування за кордоном публікується на сайтах посольств. Наприклад, на сайті посольства США можна знайти інформацію про програму ім. Гамфрі – академічну програму та професійне стажування для фахівців. А на сайті посольства Німеччини – інформацію про Міжнародну парламентську стипендію для стажування у німецькому бундестазі.
Одна з найвідоміших в Україні програм академічного обміну – програма ім. Фулбрайта – проводить щорічні конкурси: серед студентів – на навчання в американських університетах, серед викладачів та дослідників – на стажування та проведення досліджень.
Багато університетів підтримують партнерські зв’язки з колегами з інших країн і пропонують своїм студентам навчання за програмами обміну або стажування за кордоном. Одна з найпопулярніших таких програм – Erasmus+ – дає можливість студентам навчатися в університетах-партнерах країн – членів Erasmus+ у Європейському Союзі. Найбільша молодіжна організація у світі – AIESEC – пропонує стажування за кордоном одразу в 3 напрямках: професійне стажування, стажування у стартапі, волонтерське стажування.
Існує багато сайтів, які збирають з усього світу актуальні можливості для професійного розвитку за кордоном (і ми їм за це дуже вдячні!). Тут і гранти, і стипендії на навчання, і міжнародні конференції, і волонтерські проекти, і, звичайно, стажування. Назвемо кілька з них:
https://www.youthop.com/
http://www.mladiinfo.eu/
https://www.internationalscholarships.com/
http://www.edu-active.com/
http://gurt.org.ua/
https://t.me/ScholarshipsForUkrainians
Сайти з можливостями лише стажування:
https://europe-internship.com/
http://globalplacement.com/
https://www.goabroad.com/intern-abroad
http://www.transitionsabroad.com/listings/work/internships/index.shtml
http://www.europlacement.com/
http://www.international-internships.com/
https://www.globalexperiences.com/
http://www.internships.com/
Підготувала Юлія ХОМЕНКО,
«Зоря Полтавщини».