Володимир ПРИХОДЬКО: “Законопроєкт про локалізацію  виробництва продукції  машинобудування має обов’язково  стати Законом України”

Володимир ПРИХОДЬКО: “Законопроєкт про локалізацію виробництва продукції машинобудування має обов’язково стати Законом України”

9 липня 2020 року на Крюківському вагонобудівному заводі відбулася презентація законопроєкту № 3739 про локалізацію виробництва продукції машинобудування в Україні. У ній взяли участь голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов, народні депутати України – ініціатори законопроєкту, керівники Федерації роботодавців України, керівники ряду міст та провідних машинобудівних заводів.

Захід відкрив голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько. На прикладі виготовлення та експлуатації технічно складної продукції вітчизняного виробника – електропоїздів «Тарпан» – він розповів про необхідність і беззаперечну користь локалізації промислового виробництва в розвитку самостійної демократичної держави Україна.
Володимир Приходько зокрема наголосив: «Презентація для широких кіл української громадськості законопроєкту № 3739, який підготовлений ініціативною групою народних депутатів України і зареєстрований у Верховній Раді, – справа дуже важлива і необхідна. У зв’язку з цим хочу торкнутися теми, яка стосується не тільки Крюківського вагонобудівного заводу, а й безпосередньо законопроєкту. А також тієї ситуації, яка навколо нього розгортається.
Минулого року Крюківський вагонобудівний відсвяткував 150 літ. Ми виготовили понад півмільйона вантажних вагонів, понад 3 мільйони колісних пар, понад 1,5 мільйона візків. Займалися різним бізнесом, починаючи від ремонту паровозів, пасажирських і товарних вагонів наприкінці ХІХ століття. Продовжуємо випуск магістральних вантажних вагонів до наших днів. Крім того, сьогодні ми – підприємство, яке по праву вважає себе автором і співавтором багатьох проєктів, пов’язаних із пасажирським рейковим транспортом.
Ми є зачинателями багатьох ініціатив у царині пасажирського залізничного рухомого складу. Починали з виробництва пасажирських вагонів локомотивної тяги, продовжуємо і розширюємо лінійку продукції, перейшовши до виробництва електровозів, тепловозів у спільних проєктах. На даний момент займаємося створенням і випуском приміських і регіональних поїздів.
Ми сподіваємося, що наші ініціативи знайдуть послідовників у інших галузях української промисловості, на інших підприємствах. І вони виготовлятимуть в Україні такого роду продукцію, створюючи конкурентний ринок. Сьогодні на порядку денному насамперед тема локалізації. Ось як це виглядає в рамках нашого публічного акціонерного товариства. Ми є великим промисловим підприємством із локалізацією продукції не те що 25–30, а 40–60 відсотків. На окремих виробах вона досягає 92–96 відсотків. Тобто ми, маючи замовлення на складну рейкову техніку, здатні забезпечити український ринок праці. Дати замовлення на постачання деталей, матеріалів і комплектуючих власного українського виробництва іншим підприємствам.
Сьогодні багато полеміки з приводу того, що Україна не може створювати сучасну техніку, не може виготовляти її дешевою, якісною та в обсягах, необхідних ринку. Хочу звернути вашу увагу на швидкісний двосистемний електропоїзд ЕКр1-001 «Тарпан», що зараз знаходиться тут, на заводі, на плановому капітальному ремонті.
Ми створили його в 2010–2012 роках за власні кошти, на власних потужностях. В умовах великої конкуренції і абсолютно негативної позиції українського уряду та тодішнього президента, коли готувалися закупівлі електропоїздів для Євро-2012. Багато хто пам’ятає цю історію. Тоді ми були, по суті, єдиним конкурентом іноземним постачальникам цього продукту.
Зроблено було все, щоб ми не брали участь у цьому проєкті. Довелося діяти самостійно, ризикувати. І ми створили цей електропоїзд. Але тільки в середині 2014 року нам дозволили почати його експлуатацію.
Два потяги ЕКр1 «Тарпан» працюють сьогодні на залізниці на найважчих ділянках. Щодоби вони проходять 1000–1300 кілометрів, або 360–380 тисяч кілометрів на рік. Сьогодні цей поїзд прийшов на завод на плановий капітальний ремонт після пробігу 2 мільйонів 60 тисяч кілометрів.
Його стан можна оцінити візуально зовні та всередині. Його локалізація в Україні – 70 відсотків. Але найголовніше полягає в наступному. Цей поїзд у два рази дешевший від імпортного. Він коштував 14 мільйонів 710 тисяч доларів США, а його корейський аналог – 30 мільйонів 70 тисяч. Тобто замість одного поїзда фірми «Хюндай» можна було купити два вітчизняних.
Порівняємо характеристики. Кількість посадкових місць: у нас – 607, у «Хюндаї» – 587. Вартість одного пасажиромісця при однаковій ціні квитка: у «Тарпана» – 24 233 доларів США, у корейського поїзда – 52 299 доларів. Вартість обслуговування одного кілометра пробігу відповідно 2,38 і 3,70 долара США.
Один із головних аргументів на користь надійності та якості вітчизняної техніки – кількість несправностей на 1000 кілометрів пробігу в 2019 році: 1,7 у вітчизняного поїзда проти 2,37 у корейського. Тобто різниця складає близько 60 відсотків.
«Тарпан» – перший український електропоїзд, який може розганятися до швидкості 220 кілометрів за годину. Аналогів йому в Україні немає. Росія свого часу купила свої «Сапсани», заплативши в чотири рази більше. І різниця в максимальній швидкості всього лише 30 кілометрів – у «Сапсанів» вона 250 км/год.
Ось наша відповідь тим, хто сьогодні розмірковує на тему, що в Україні немає якісного продукту, що в Україні немає продукту, який коштує дешевше від зарубіжного. І нібито держава Україна буде переплачувати національному виробнику, якщо буде купувати товари, локалізовані в країні, створені вітчизняними конструкторами і зроблені руками наших робітників.
«Тарпан» був повністю спроєктований в Україні, повністю випробуваний в Україні, і ми продовжуємо допомагати Українській залізничній швидкісній компанії його експлуатувати, забезпечуючи сервісне обслуговування.
Я глибоко переконаний, що ідея створення постанови Кабінету Міністрів про доцільність локалізації в чотирьох галузях машинобудування – енергетичне машинобудування, комунальний, міський, залізничний транспорт, – безумовно, заслуговує на підтримку і прийняття рішення.
Законопроєкт № 3739 повинен обов’язково стати Законом України. Тому що його виконання зробить Україну державою, яка не тільки збереже, але й примножить своє власне виробництво. Він дозволить утворити сотні тисяч додаткових робочих місць, виведе нас на рівень розвиненої держави не через експорт сировини, зерна, які проходять переробку і повертаються до нас у вигляді кінцевих продуктів, за які населення платить утридорога. Закон про локалізацію зробить Україну сильною і по-справжньому самостійною, демократичною державою».

Підготовлено пресслужбою ПАТ «КВБЗ».

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий