Вовняна чудасія

Вовняна чудасія

Особливу техніку рукоділля, у процесі якої із натуральної вовни створюють декоративні деталі інтер’єру, об’ємні іграшки, аксесуари, жіночі прикраси, малюнки на тканині, називають фелтінгом (від анг. «felt», тобто повсть).
Це давнє ремесло, його розвинули пастухи-кочівники. Із вовни овець вони виготовляли предмети побуту та одяг. У наш час фелтінгом захоплюють рукодільниці. Найвправніші майстрині створюють у цій техніці справжні витвори мистецтва.

Сухе й мокре валяння. Валяння вовни здійснюється двома способами – сухим (фільцювання) і мокрим, з використанням мильного розчину. Перший спосіб якнайкраще підходить для створення об’ємних речей. У процесі мокрого валяння виготовляється суцільне скачане полотно.
Важливо, що для фелтінга використовується тільки натуральне руно, без будь-яких домішок синтетики, власне тонка й м’яка овеча та верблюжа вовна. Від якості й товщини сировини залежать результати роботи. Вовна мериносів (порода овець, яку розводять у горах Австралії та Нової Зеландії), мохер і «верблюжка» підходять для створення витончених художніх робіт, наприклад, прикрас. Із більш грубої і товстої вовни зручно виготовляти іграшки, взуття, килимки.
При сухому валянні вовна багаторазово протикається спеціальною голкою до стану звалювання. Відбувається це за рахунок того, що в процесі роботи волокна вовни рвуться і зчіплюються між собою. У результаті утворюється щільний і однорідний матеріал.
Мокре валяння здійснюється за допомогою мильного розчину. Він розподіляється по вовні, й за допомогою процедури тертя створюється однорідне полотно.
Матеріали й інструменти. Розрізняють три види вовни для валяння: слівер, гребінна стрічка і вовняна вата. Перша – найдешевша, вона незабарвлена і загалом низької якості. Але для виготовлення основи іграшок кращого матеріалу й не треба, зверху він буде «вкутаний» більш якісною сировиною. Використання в рукоділлі слівера – відмінний спосіб зекономити.
Гребінна стрічка – це акуратно укладені в одному напрямку в довгу стрічку волокна вовни для валяння. Перед початком роботи таку вовну потрібно сильно сплутати. Чим більше волокна переплутаються між собою, тим акуратнішим буде процес валяння. Сплутати вовну можна за допомогою щітки для розчісування тварин чи вручну, шляхом багаторазового витягування і перекладання волокон «хрест-навхрест».
Вовняна вата – це сировина, що повністю готова для валяння. Її придбання економить рукодільницям час, бо ж жодна попередня підготовка вовни до роботи не потрібна. Початківцям радять користуватися саме вовняною ватою.
У рукодільниці, яка захоплюється фільцюванням, є спеціальні інструменти. Це голки, але незвичайні, кожна має зазубрини, завдяки яким і відбувається звалювання вовни. Продаються інструменти для фільцювання в наборах. Розрізняють голки для звалювання слівера, для створення рельєфу на виробі, для роботи з тонкими й дрібними деталями тощо.
Голки для сухого валяння дуже гострі й досить довгі, тож у процесі роботи ними можна травмуватися чи подряпати робочу поверхню, наприклад, стіл. Щоб уникнути цих неприємностей, застосовується спеціальна підкладка для валяння. Замінити її можна звичайною товстою поролоновою губкою.
Для мокрого валяння голки не потрібні, знадобляться лише дитяче мило та гаряча вода. Робочу поверхню слід застелити прозорою плівкою з пухирцями (такою упаковують побутову техніку в магазинах). Розміри плівки мають бути щонайменше вдвічі більшими за розміри задуманого виробу.
Особливості фільцювання. Майстрині знають, що під час роботи з голками проколи в деталі треба робити з усіх боків, причому тільки вертикально, глибоко й швидко. Парні деталі (крила, лапки) бажано виготовляти не почергово, а одночасно. Для створення пласких форм спочатку слід працювати з одним боком виробу, потім – з іншим, для округлих форм – протикати деталь голкою, безперервно повертаючи її навколо осі.
Щоб на завершальному етапі роботи всі деталі можна було з’єднати в один виріб, на них потрібно залишати пасма неваляної вовни, саме за рахунок них і відбувається остаточне з’єднання.
Рукодільницям також важливо розуміти, що в процесі звалювання початковий обсяг вовни зменшується утричі.
Намисто в техніці мокрого валяння. Виготовити в цій техніці намистини зможуть і початківці. Для роботи знадобиться вовна і досить густий мильний розчин. Шматочок вовни змочують мильним розчином і починають качати на долоні, допоки він не перетвориться на щільну кульку чи, наприклад, овальну намистину. Потім мило змивають, а деталь залишають до повного висихання. За бажанням виготовлені в такий спосіб намистини можна прикрасити бісером.
Цікаво, що намистини можна зробити різної величини й різного кольору. Намисто з таких елементів буде виглядати дуже оригінально. Збирають намистини в один виріб за допомогою голки. Кожен елемент проколюють посередині й нанизують на міцну й красиву нитку. Прикраса готова.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий