За два роки полтавські лісівники відновили майже 500 гектарів згорілого лісу і щороку вирощують близько трьох мільйонів саджанців

За два роки полтавські лісівники відновили майже 500 гектарів згорілого лісу і щороку вирощують близько трьох мільйонів саджанців

Традиційно у третю неділю вересня Україна відзначила День працівників лісу та всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню. Зайве нагадувати, яке значення відіграє лісове господарство для економіки держави і для навколишнього середовища. Наразі наша держава посідає дев’яте місце у Європі за площею лісів та шосте – за запасами деревини. Загалом лісистість України становить 15,9 відсотка. Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, складає 10,4 мільйона гектарів, у тому числі вкрито лісовою рослинністю 9,6 мільйона гектарів. Запаси деревини в лісах України, за попередніми оцінками, складають 2,1 мільярда кубометрів, і, як відомо, ці ліси розташовані дуже нерівномірно. Переважно вони сконцентровані у Поліссі та в Українських Карпатах. Використання щорічного приросту в Україні знаходиться в межах 60 відсотків (для порівняння: в країнах Європи – до 80 відсотків).
Полтавщина далеко не на останньому місці, якщо говорити про кількість лісів на території області. Нещодавно з нагоди професійного свята до себе запросили журналістів працівники Державного підприємства «Миргородський лісгосп». Примітно, що він був створений ще у 1952 році і наразі охоплює площу 30,4 тисячі гектарів. У своєму підпорядкуванні має 6 лісництв: Комишнянське, Чапаївське, Гоголівське, Шишацьке, Псільське, Великобагачанське.

Екзоти з Полтавщини виправдали довіру

Коли заходить мова про ліс, відразу згадується старе, як світ, прислів’я: кожен чоловік за життя має посадити дерево, виростити сина і збудувати дім. У епоху глобалізації не кожному представнику сильної статі вдається посадити своє дерево, тому за них це успішно роблять лісівники. До їхніх пріоритетних завдань належить відтворення лісів та догляд за «зеленими легенями». Кожного року у господарстві саджають понад 350–370 гектарів лісу та вирощують власний посадковий матеріал. До слова, лісорозсадник Гоголівського лісництва є потужним осередком з вирощування лісоутворюючих рослин не лише на території Полтавської області, а й, за підсумками 2013 року, визнаний найкращим в Україні. Він має площу 10,9 га, а його посівне відділення складає 8,9 гектара. Закладений він був у кінці 60-х – початку 70-х років у самому серці місцевих зелених хащів, досить далеко від людських осель. У радянські часи сюди планували підвести воду і електроенергію, але не встигли. Нині це дещо ускладнило догляд за молодими лісовими насадженнями, але всупереч нетиповій для вересня спеці у лісорозсаднику кипить робота. Наразі закінчується зняття «притінення» з молодих тендітних однорічних сосен. Протягом літа цю процедуру доводилося робити кілька разів на місяць, щоб тримати молоді насадження в чистоті та порядку. Загальний щорічний обсяг вирощування стандартних сіянців складає близько трьох мільйонів, а тому лісгосп повністю забезпечує себе якісним посадковим матеріалом. Тут зростають як звичайні сіянці (26 лісоутворюючих порід), так і саджанці декоративних культур , таких, як самшит, ялівці та туї різних форм, спіреї, форзації та ін. Для догляду за ними встановлена система сучасного поливу з бочкою об’ємом 30 кубів, до якої під’єднані потужні насоси. А для особливо вибагливих дерев, таких, як берези, застосовують крапельне зрошування.
Начальник лісового розсадника Миргородського лісництва Ігор Куленко розповів:
– Дотримуємося трипільної системи чергування основних і супутніх культур. Таким чином площа під ними розміром 2–2,5 гектара щороку змінюється. Частина землі – під посівним відділенням, частина – під чорним паром, який ми доглядаємо цілий сезон методом дискування важкими боронами. До того ж таким чином легше боротися з личинкою майського хруща. Основними лісоутворюючими породами в Полтавському регіоні є сосна та дуб, супутніми породами зазвичай виступають липа, береза, клен. За підрахунками минулого року, у господарстві було вирощено три мільйони сіянців. Вирощування декоративних культур проводиться з метою отримання додаткового заробітку лісництвом. Своїх торгових точок у нас немає, але добре працює так зване «сарафанне радіо». Інформація виставляється на сайт лісництва та у соціальні мережі. За весняний посадковий період цього року, а це понад два з половиною місяця, зеленого товару було реалізовано на 415 тисяч гривень. Приїжджають покупці з усієї України, окрім західних областей держави. До того ж екзоти, вирощені в місцевому лісництві, акліматизовані і зажди добре приживаються на новому місці.
Додам, що у 2018 році було прийнято рішення про доцільність створення лісового розсадника біля контори лісництва для збільшення вирощування та реалізації декоративного посадкового матеріалу. Було збудовано дві теплиці та закуплене необхідне обладнання, матеріали для вирощування і поливу.

У Шишацькій «пустелі» та на авіаполігоні знову буде мальовнича оаза

За два роки полтавські лісівники відновили майже 500 гектарів згорілого лісу і щороку вирощують близько трьох мільйонів саджанців
Лісничий ДП «Миргородський лісгосп» Віктор Руденок.

Не всім відомо, що на території Полтавщини є арена сипучих пісків, які криють у собі немалу небезпеку, хоча точно б зацікавили шанувальників яскравих фотосесій. Внаслідок перенасичення повітрям вони здатні затягувати у себе предмети та людей, а також на цій території не рідкість пилові бурі. Починаючи з повоєнних років, її почали заліснювати невибагливою до грунтів і нестачі води сосною. Перші спроби видалися невдалими, бо на той час не існувало технологій заліснення таких специфічних територій. Температура на поверхні пісків сягає 600 С вище нуля. Дещо згодом неймовірною працею люди змогли перехитрити сипучі піски та створити соснові насадження шляхом «шелюгування». Але через багато десятиліть не обійшлося без лиха: в 2005 році арену спіткала велика пожежа, виною якої став людський фактор. Пожежа переросла у верхову та перекинулася через дорогу. Вогонь повністю знищив близько 500 гектарів лісу на території двох лісництв.
«За два роки ми засадили її новими лісовими культурами. Трохи змінили схему посадки, зробивши відстань між деревами більшою – 2,5 на 0,7 метра у рядах. Це дає кращий доступ поживних речовин до сіянців. Поки що рослини мають висоту від двох до семи метрів. Можна сказати, що третя посадка була найлегшою. Механічних споруд встановлювати не довелося, тому що спиляні після пожежі пеньки виконували свою захисну роль. З нового можна відзначити те, що арена тепер розбита на протипожежні розриви. На них висаджена біла акація», – розповів лісничий Шишацького лісництва Віктор Руденок.
На території колишнього авіаційного полігона «Яреськи» також радує око молодий ліс. Ці землі відносяться до малоцінних, малопродуктивних та деградованих і були передані ДП «Миргородський лісгосп» після розмінування у 1995 році. Загальна їхня площа – 705 гектарів. Разом з полтавськими піротехніками вона була обстежена і розмінована.
Заліснювання полігона триватиме. Роботи з повного розмінування цієї території мають закінчитися у наступному році. За їх результатами лісівники підготують площу під свіжу посадку.
Деякі земельні угіддя не підходять для ведення сільськогосподарської діяльності. Щоб вони «не гуляли», їх також заліснюють.
Кожного року лісівники не втрачають можливості нагадати про важливість збереження та відтворення зелених масивів. Тому прес-тури вже стали для них традиційними. Цього разу гостям вони вирішили продемонструвати перспективи заліснення тих земель, які, на перший погляд, не становлять цінності, але надалі можуть слугувати нащадкам зеленими оазами.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий