Щоб стимулювати народжуваність, місцеві депутати прийняли рішення про одноразові виплати породіллям
Наприкінці минулого року в багатьох мешканців Хорола та прилеглих до нього громад, які обслуговуються в Хорольській міській лікарні, а також у місцевих депутатів були побоювання, що відділення закриють у зв’язку з відсутністю державного фінансування. Причина – мала кількість пологів. За весь 2024 рік у відділенні проліковано близько 300 жінок з гінекологічними захворюваннями, а немовлят у ньому з’явилося трохи більше, ніж півсотні.
У Національної служби здоров’я України (НСЗУ) були наміри укладати контракти на фінансування за пакетом «Медична допомога при пологах» лише з тими закладами, де приймають не менш як 200 пологів у рік.
Б’ючи на сполох, депутати Хорольської міської ради розсилали листи в усі можливі інстанції, аж до президента України. Посилались на те, що у відділенні зроблений сучасний ремонт, що в ньому працюють висококласні спеціалісти, що розгорнуто хірургічну службу з операційними й реанімацією для надання невідкладної допомоги вагітним та породіллям. А протягом 2023–2024 років не було зафіксовано жодного випадку материнської та дитячої смертності.
– Звісно, я також отримала такого листа, – говорить народний депутат Анастасія Шептіфрац. – Мною були підготовлені депутатські запити на ім’я міністра МОЗ Віктора Ляшка й голови НСЗУ Наталії Гусак. Отримала звідти обнадійливі відповіді.
Та чи спрацювали ці звернення? Навряд. Такі питання вирішуються не точково, а на державному рівні. Бо умови мають бути однаковими для всіх. Просто в НСЗУ передумали переглядати стандарти при контактуванні пакетів й вирішили залишити їх на попередньому рівні. Адже тоді довелося б закрити більшість пологових відділень в Україні.
– Якби не було фінансування від НСЗУ, то влада Хорола, якщо вона взяла б утримання збиткового відділення на себе, мала б знайти у власному бюджеті приблизно 1 млн 700 тис. гривень, – каже головний лікар КП «Хорольська міська лікарня» Михайло Виноград. – «Зайвих» коштів у такому розмірі місцевий бюджет, звісно, не має. Або ж дирекція лікарні могла б якось перекидати гроші, зароблені іншими відділеннями, на пологове. Однак питання в тому, чи готові співробітники інших відділень, які мають велике навантаження, ділитися заробленим з колегами, у яких навантаження значно менше?
Сьогодні завдяки підписаному контракту лікарні з Національною службою здоров’я України відділення працює у штатному режимі. А влада Хорола прийняла рішення про стимулювання народжуваності фінансово: при народженні дитини зареєстровані в Хорольській громаді жінки одноразово отримають 40 тис. грн, а породіллі з інших регіонів – 25 тисяч.
Загалом цей випадок відображає величезну соціальну проблему, яку значно поглибила повномасштабна війна. Як каже Михайло Виноград, скоро пологові відділення залишаться хіба що в обласних центрах та в Києві. Причини очевидні: багато жінок репродуктивного віку виїхали за кордон, і велике питання, чи всі вони повернуться в Україну після війни; тисячі чоловіків загинули або скалічені на фронті. Тобто кому народжувати й від кого? До того ж, більшість молодих родин не поспішають обзаводитися дітьми. Це вже давня тенденція. А в селах і невеликих містах додається ще й безробіття. Молодь виїжджає до великих міст у пошуках стабільних заробітків.
Поки поліпшиться демографічна ситуація, пройдуть десятиліття. Певно, держава напрацює якісь рішення. Наприклад, НСЗУ знайшла ж можливість фінансувати збиткові пологові відділення. Але це сьогодні. Якими будуть її кроки завтра, сказати важко.
Яна СОКОЛОВА
Журналіст