Заговини на Великий піст

Заговини на Великий піст

На неділю, 1 березня, припадає переддень Великого посту. У храмах цього дня звершуватимуть обряди Прощеної неділі. Віддаючи шану народним традиціям, у культурно-мистецьких осередках, на площах міст і великих селищ відзначать Масляну.

У день Прощеної неділі на літургії читається уривок із Євангелія, в якому Христос говорить про необхідність прощати всіх. Головна ідея – туга за раєм, який був втрачений людьми після гріхопадіння.
Після вечірні звершується чин прощення (іноді – після літургії): подібно до древніх ченців люди просять один у одного вибачення за всі образи, щоб із мирною душею увійти в піст. У текстах служби чітко звучить нагадування про мету майбутнього посту – зустріч Великодня. На вечірні священики переоблачаються у шати чорного кольору.
Тривалість посту перед Світлим Христовим Воскресінням складає 48 днів. Він поділяється на дві частини: перші сорок днів так і називаються – «Чотиридесятницею». Надалі слідують Лазарева субота і Вербна неділя.
У православ’ї сорокаденний період має символічний, а також історичний сенс. Ісус був поведений Святим Духом у пустелю, «де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів. (Лк. 4:2)». Саме постом Месія почав велику справу спасіння людей. І тому Великий піст є постом на його честь.
Страсна Седмиця (останні 7 днів перед Великоднем) встановлена на згадку про останні дні життя Спасителя, Його страждання і смерть.
Великий піст символізує духовну боротьбу з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви й добрі вчинки. Ми повинні молитися не лише про себе самих, але й про тих, хто ще на шляху до Спасителя. Піст приборкує похіть плоті, пом’якшує вдачу, стримує гнів, бадьорить розум людини, приносить спокій, усуває непомірність. Постуючи, віддаляючись від будь-якого гріха, людина виконує обов’язок православного християнина.
Перший тиждень – це входження в ритм посту. Воно для будь-якої людини доволі складне. Якщо здоров’я дозволяє і повсякденна робота не вимагає великої витрати фізичних сил, бажано дотримуватися так званого сухоїдіння, тобто споживати холодну їжу: картоплю, капусту, консервовані овочі, гриби, компот. У середу й п’ятницю у храмах звершується Літургія Передосвячених Дарів, і в ці дні Церква вже благословляє споживати гарячу і рідку їжу – суп чи борщ, але без олії. У суботу й неділю дозволяється й олія.
Водночас священики застерігають від спокуси перетворити піст на банальну дієту для схуднення. Головна складова підготовки до Великодня – духовна.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий