Закладаємо цибулю у сховища за правилами

Закладаємо цибулю у сховища за правилами

Цибуля – дуже корисний овоч, який здатний захистити людину від різних хвороб. Але сам він досить вразливий і може захворіти, навіть лежачи на полиці в підвалі. Правильна підготовка цибулі до зберігання – це запорука того, що урожай долежить до весни. Складнощів у цьому немає, але навіть невелике відхилення від правил зберігання може призвести до псування врожаю.

Просушування та оздоровлення

Найкраще зберігаються пізні й гострі сорти. Солодкі ж значно схильні до хвороб і є більш вимогливими. Закладають на зберігання сорти з хорошою генетично обумовленою лежкістю. Цибуля, призначена для зберігання, повинна бути зрілою і добре просушеною.
Викопану цибулю залишають у полі на 1–2 тижні для дозрівання і просушування, потім вона проходить післязбиральну обробку (відділення від землі, засмічених домішок, дрібних фракцій), далі прямує на сушку і прогрівання. Лежкість цибулі залежить також від її визрівання. Повне визрівання характеризується наявністю сухих лусок, всиханням листя і шийки, високим вмістом сахарози. Така цибуля зберігається довше і менше уражується хворобами.
Частково хвору цибулю можна оздоровити. Для цього знімається шар луски до чистої цибулини, в процесі зберігання вона знову покриється сухими лусочками.

Закладання у сховища

Існує кілька способів розміщення ріпчастої цибулі в сховищах: насипом; у дерев’яних або пластикових ящиках; у лотках; у панцерних сітках; у мішках.
Коробки та ящики, що використовуються для зберігання, повинні мати отвори для вентиляції. Поліетиленові пакети для тривалого зберігання не використовуються. Вони не пропускають повітря, тому овочі запотівають і гниють. Щоб уникнути неприємних моментів під час зберігання, потрібно здійснювати періодичну перевірку: виконувати сортування і прибирати зіпсовані цибулини, щоб вони не нашкодили іншим. Якщо цибуля посиріла, її необхідно просушити і помістити в іншу тару.

Кольорова цибуля – для швидкого споживання

Варто зазначити, що існує багато сортів цибулі, які абсолютно по-різному зберігаються. Найбільш нестійкими для зберігання є білі або червоні. Вони рідко зможуть долежати до весни. Для «зимівлі» найкраще підійде жовтий сорт. Він краще переносить температурні зміни і менше псується. Також добре зберігає свої смакові якості.
Обов’язково потрібно точно розрахувати час, оскільки чим більше урожай перебуває у землі, тим вища ймовірність того, що він може повторно прорости.
При збиранні цибулі з грядки необхідно її не пошкодити. Тому що механічні пошкодження порушують структуру цибулини і сприяють її гниттю. Через те, що різні сорти цибулі зберігаються по-різному, при закладанні її необхідно розділити. Періодично слід спостерігати за процесом збереження цибулі. Потрібно відразу відкидати підозрілі або надгнилі цибулини. Це вбереже запаси від подальшого псування. Якщо цибуля масово почала псуватися, варто заново її ретельно висушити.
При зберіганні врожаю треба врахувати, що між цибулинами має бути невеликий простір для повітря. Тому не слід накладати її занадто товстим шаром або в тару, яка не буде пропускати повітря всередину.
Для того, щоб всередину не потрапляла волога, можна продукт пересипати шаром крейди або ж лушпинням, яке залишиться при збиранні та сортуванні цибулі.

Методи зберігання

Цибуля ріпчаста здатна переносити вплив негативних температур протягом тривалого часу. Виходячи з такої біологічної особливості рослин, її можна зберігати трьома способами – холодним, теплим та комбінованим.
При холодному способі продовольчу цибулю зберігають при температурі –3…0°C. Строк збереження при такому режимі сягає 240 діб. Загальні втрати за таких умовах найменші.
При теплому способі цибулю зберігають в основний період при + 18 … + 22°C і відносній вологості повітря 60–70%. Таким чином цибуля може зберігатися протягом 120 діб.
При холодно-теплому способі: восени до настання стійких холодів у сховищі підтримують температуру + 18 … + 22°C, потім цибулю охолоджують і зберігають при –3 … 0°C. У відлигу і навесні її переводять на теплий спосіб зберігання. Комбінований спосіб більш економічний, ніж теплий. Строк збереження сягає 90 діб.

Шкідники та хвороби цибулі у сховищі

Під час зберігання цибулі необхідно пам’ятати про те, що врожай може уражуватися хворобами та шкідниками, які значно зменшать кількість закладеного на зберігання вро-жаю.
Сіра гниль – грибкове захворювання, яке уражує цибулю ще на грядці, однак найбільшої шкоди завдає під час зберігання. Вважається однією з найнебезпечніших хвороб цибулі при зберіганні. Грибки-збудники дуже живучі й можуть тривалий час існувати всередині овоча. Сіра (або шейкова) гниль вважається найбільш небезпечним захворюванням цибулі в сховищі.
Під час зберігання уражені цибулини сіянки або ріпки починають розм’якшуватися у верхній частині, на них з’являються вм’ятини. За 1–2 місяці вони згнивають повністю. Уражена сірою гниллю цибуля дуже неприємно пахне. Хворі цибулини швидко інфікують здорові. І тоді втрати врожаю можуть сягати до 100%.
Мозаїка цибулі – вірусне захворювання, переносниками якого є комахи (різні види попелиці, часникові кліщі та нематоди). Вірус може тривалий час жити в цибулинах як річної, так і багаторічної цибулі.
Цибулини, уражені мозаїкою, дрібнішають і витягуються. А коли їх збирають для зберігання, не переходять у стан спокою, а продовжують «спати», через що восени можуть почати проростати. Наслідком стає гниття цибулин та значна втрата врожаю.
Бактеріальна гниль цибулі. Під час зберігання заражених цибулин шкодочинність хвороби зростає, гниль поширюється на здорові сусідні рослини та викликає їх загнивання. Хвороба спричиняє великі втрати, уражені цибулини не проростають, під час вегетації сильне ураження зумовлює випадання стрілок, що своєю чергою спричиняє недобір урожаю насіння.
Стеблова нематода цибулі належить до числа вкрай небезпечних шкідників. Стеблова нематода – невеликий, ниткоподібний черв’як білого кольору, близько 1–1,5 мм завдовжки і 0,04 мм завширшки.
При зберіганні цибулі у вологих умовах нематоди можуть переповзати із заражених цибулин на сусідні здорові. Цибуля, заражена нематодою, відрізняється зниженою цукристістю, дещо меншим вмістом азотистих речовин. Якщо на боці цибулини під час зберігання з’являється яскраво-біла пляма, то це місце розмноження нематод. Луски спочатку набухають, потім стають пухкими, денце розтріскується і відпадає. Пошкоджені цибулини загнивають або висихають. Уражені нематодою рослини цибулі значно сильніше пошкоджують інші шкідники – цибулева муха, кліщі.

Ольга ВЛАСОВА,
кандидат сільськогосподарських наук.

Поділися:

Добавить комментарий