Згідно з результатами численних соціологічних досліджень, більшість українців не підтримують продаж земель сільськогосподарського призначення. У всякому разі на даному етапі, допоки не створені відповідні правові умови для цього, такою є думка наших співгромадян. Водночас Державний бюджет країни потребує значних фінансових вливань, надто зараз, у період карантину та подальших його наслідків. Тому влада покладає неабиякі сподівання на поповнення казни через продаж земель та на подальшу співпрацю (завдяки відкриттю ринку землі) зі світовими і європейськими фінансовими донорами. Але чи є продаж земель сільськогосподарського призначення тим єдиним рятівним кругом? Питання доволі риторичне.
Збіг таких обставин, як коронавірусна інфекція та впровадження карантину й проведення комплексу весняно-польових робіт, позбавив українських селян будь-якої можливості впливу на ситуацію довкола впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
На позачерговому засіданні Верховної Ради в ніч з 30 на 31 березня нардепи підтримали законопроект за № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про обіг земель сільськогосподарського призначення». Зокрема «за» проголосували 259 парламентаріїв, «проти» – 24, утрималися – 3, не голосували – 29. У своєму виступі перед розглядом законопроекту Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності прийняття цього документа: «Ви всі знаєте, що для нас дуже важливе підписання меморандуму з МВФ. Дві головні умови – закони про банки й землю. Сьогодні для нас дуже важливо підтримати нашу економіку. Я розумію, що у всіх вас є питання до документів. Але у нас не може бути різних позицій в умовах поширення коронавірусу. Від вас зараз залежить, чи буде в України ця фінансова підтримка для боротьби з хворобою… Я вас дуже прошу підтримати ці законопроекти».
За словами голови комітету з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, в документі враховані пропозиції Президента: концентрація землі для фізичних осіб знижена до 100 гектарів. Для юридичних осіб буде передбачено 10 тисяч гектарів із 2024 року. Державна й комунальна земля не продається.
«В умовах поширення коронавірусу переноситься термін на 1 липня майбутнього року», – додав пан Сольський.
Отже, запуск ринку землі в Україні відбудеться 1 липня 2021 року. Основні положення прийнятого законопроекту № 2178-10: до 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи – громадяни України. Допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий тільки після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть. Концентрація землі в одні руки в перші два роки після запуску земельної реформи обмежена площею 100 гектарів.
Із 1 січня 2024 року купувати землю дозволять українським юридичним особам, у концентрації не більше 10 тисяч гектарів. Розрахунок за покупку ділянок буде проходити тільки в безготівковій формі. Банки можуть бути власниками земельних ділянок у рамках стягнення застави. Такі ділянки повинні бути відчужені на торгах протягом 2 років. Юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, фізичним особам, щодо яких застосовані санкції, забороняється купувати землю навіть за умови проведення референдуму. Іноземним громадянам забороняється купівля земельних ділянок у 50-кілометровій зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму. Ціна продажу ділянок сільськогосподарського призначення, за словами деяких урядовців, на першому етапі може становити 40 тисяч гривень за гектар і більше. Але вона не може бути нижчою їх нормативної грошової оцінки. Дана норма діятиме до 1 січня 2030 року.
***
Після ухвалення Верховною Радою законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» владі доведеться ще багато зробити для розвитку прозорого й справедливого ринку землі. Про це заявив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.
«Це безперечно історична подія. І це перший крок земельної реформи», – написав він на своїй сторінці в Facebook, передає інтернет-сайт agrarii-razom.com.ua.
За словами Єрмака, попереду ще чекає робота, пов’язана зі створенням ефективного земельного кадастру й системною підтримкою українських фермерів.
Керівник ОП підкреслив, що завданням влади є не тільки всебічний розвиток аграрно-промислового комплексу, а й зміцнення продовольчої безпеки України і соціально-економічне зміцнення українського села.
***
На ланах ПП імені Калашника Полтавського району нині повним ходом іде комплекс весняно-польових робіт. Для злагодженої роботи працівників господарства створено всі необхідні умови. Люди забезпечені спецодягом, змінними масками та антисептиками, повсюди проводиться дезінфекція приміщень і сільгосптехніки.
Своєчасно посіяні ранні ярі зернові культури вже дають перші дружні сходи. Але дається взнаки відсутність опадів. Скажімо, озима пшениця, яка добре перезимувала, зараз починає жовтіти. Дещо підморозив посіви й нещодавній морозець, який на відкритій усім вітрам площі сягав 10 градусів. А отже, втрата врожаю може бути досить відчутною, констатує керівник агроформування Іван Степаненко.
Зайшла мова й про відкриття ринку земель. Це питання нині дуже болюче для більшості аграріїв. Тож директор ПП імені Калашника Іван Степаненко висловив свою думку стосовно нещодавно прийнятого закону.
– Якщо прийняли закон, навіть із певними запобіжниками, то можуть прийняти й зміни чи доповнення до цього закону. Я вважаю, що це йде розпродаж України. На мою думку, ми не готові до впровадження ринку землі, перш ніж у державі не будуть створені відповідні правові умови, як-то наявність Земельного банку, наповненість державного кадастру тощо. Мені жодна людина, жоден співрозмовник не сказав, чим буде краще селянинові, якщо він продасть землю, – зазначив Іван Степаненко. – Ну, проїдять українці ті гроші, які отримають від реалізації земельних паїв, а що далі?..
Дещо іншої думки дотримується генеральний директор ТОВ «Астарта Прихоролля» агропромхолдингу «Астарта-Київ» Павло Кандиба.
– Поки що я не надто уважно ознайомився з новим законом, але маю певні думки щодо нього. До нас чи не щодня звертаються люди (власники земельних паїв. – Авт.) – ніде взяти кошти на лікування. Деякі пайовики готові продати свою землю. Водночас мені не надто подобається обмеження: продавати землю лише українцям. Бо це означає, що земля продаватиметься дешево, не за справжню її вартість. Землю скуплять, а потім, через кілька років, продадуть дорого іноземцям. Загалом, на мою думку, вартість землі установлюватиме ринок. Але ж якщо на ринку більше покупців, то буде вищою й ціна, – вважає Павло Кандиба. – Якщо ж обмежено число покупців, значить, пайовики, які продаватимуть землю, програють.
Що до того, скільки землевласників на першому етапі захочуть продати пай, аграрій вважає, що таких буде небагато. Це ті люди, яким украй потрібні гроші на лікування, або ж нікому передати пай у спадок.
– Відтак зараз потрібні рівні умови. Або, щоб усі могли купувати землю, і хто дорожче заплатить, щоб бідна людина (пайовик) могла отримати більше грошей, або не продавати нікому. Щоб держава скупила всю землю й надала її в оренду ефективному землекористувачу, який сплачує податки, – підсумував аграрій.
Водночас Павло Кандиба погоджується з тим, що в нашій країні ще не створено всі відповідні інституції з тим, щоб міг функціонувати прозорий ринок землі.
Стан із ринком землі нині нагадує ситуацію, коли рибалці дають рибу, але забирають вудочку. Тобто в подальшому нам нічим буде ловити рибу. У перекладі на земельні стосунки, наші селяни, та й усі українці загалом, можуть залишитися без основного засобу виробництва. А це, звісно, трагічно. Приблизно такої думки дотримуються Павло Скиба із Зіньківського району та Сергій Стегній із Полтави. Хоча останні респонденти й не мають земельних паїв, однак їм небайдуже, що буде з майбутнім їхніх дітей і їхньої країни…
Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”