Замість снігу – цвіт…

Замість снігу – цвіт…

Вона малює милих звірят, обов’язково усміхнених. Усмішка завжди й на її устах, як віддзеркалення надзвичайно сонячної душі. Тільки десь у глибині очей затаєна печаль, бо ж чимало, як для такого віку, довелося пережити. Страшний діагноз і 16 виснажливих процедур хіміотерапії. Після однієї з них до палати ще кволої Влади Манжос завітали учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені
І. П. Котляревського – члени волонтерського загону «Я+ТИ» та їхній наставник Катерина Овчарова. Прийшли з подарунками й теплими словами, як роблять це з року в рік, знаходячи час, кошти, а головне – терпіння й сили, щоб підтримувати ослаблених хворобою дітлахів. Звісно, це особливий дар – зігрівати теплом власного серця, ніжним поглядом, життєдайною усмішкою, бадьорим словом. Усім цим наділив Бог Катерину Володимирівну, а вона плекає це у своїх вихованцях.
Того разу усі здивовано завмерли: дівчинка малювала. Усі її зайчики, ведмедики і дельфін усміхалися. І тоді народилася ідея показати роботи талановитої дівчинки Влади Манжос у її рідному навчальному закладі.
Відкриття виставки Владочки було напрочуд святковим, життєрадісним: захоплені відгуки вчителів та учнів, прекрасні концертні номери ліцеїстів і подарунки. Дівчатко світилося від щастя й утіхи. То була не просто підтримка, то була стежечка до одужання.
Окрилена успіхом дівчинка, борючись із хворобою, ціле літо плідно працювала, створивши 17 малюнків і 14 іграшок із силіконових гумок. Звісно, чекала нової зустрічі. Готувалися і в ліцеї. За справу взялася людина надзвичайно чуйна й креативна – завідувач бібліотеки закладу, заслужений працівник культури України Наталія Граїцька. Вирішили подарувати дівчинці казку, феєричну виставу за її ж участю. Юна художниця мусила перетворитися в чарівну принцесу! Цю чудову ідею допомогла реалізувати заступник начальника обласного управління культури Валентина Вождаєнко. Вона звернулася до директора лялькового театру Тетяни Вітряк з проханням надати приміщення для проведення заходу. І директор, і працівники театру відгукнулися з неабияким ентузіазмом: підготували казкову інсценізацію, у якій лялька Попелюшка покликала фею, аби вона виконала мрію Владочки – стати принцесою. Помах чарівної палички – і казкові герої винесли прекрасну сукню (її пошили майстрині театру), у якій дівчинка пішла до святкової зали. Там маленьку художницю-принцесу привітали вже згадувані Валентина Вождаєнко, Тетяна Вітряк, директор ліцею №1 Наталія Вергал, ліцеїсти та їхні батьки, які за два тижні зібрали чималу суму на лікування Влади Манжос.
Маленькій принцесі дарували пісні кращі співаки ліцею Дана Тітенко й Анастасія Дерев’янко, тішив слух грою на саксофоні лауреат музичних конкурсів Олександр Олійник. Стільки втіхи й радості було у дитячому серці! Як сонячно було у залі від щирих усмішок і гарячих оплесків! А потім була казка для Влади Манжос і тих, хто простягнув їй руку допомоги в боротьбі з хворобою.
Чи вірять восьми- й дев’ятикласники в казку? Звісно, ні. Проте вони переконані в іншому: чудеса можливі, якщо цього дуже хотіти. Чудеса любові й милосердя. І тоді хвороби і негаразди відступатимуть, бо любов здатна зцілювати!

Вікторія ГАЙДАМАКА
Педагог

Поділися:

Добавить комментарий